Товариство лісівників України

Новина


11
лис

Зимове меню від лісівників Вінниччини для лісових мешканців

Лісівники Вінниччини цього року для підгодівлі диких тварин заготовили чималі запаси: більш як 200 тонн сіна, понад 100 тис. шт. гіллячкового корму, приблизно 200 тонн кукурудзи в качанах, 150 тонн зерна ячменю, вівса та зерновідходів, коренеплодів – майже 140 тонн, а для мешканців вольєрів – додатково гарбузи, жолуді, люцерну та силос.
   Мисливське господарство, яке є обов’язковою та невід’ємною складовою лісового господарства, у першу чергу має на меті збереження місцевої фауни, біологічного різноманіття та збільшення видової чисельності. З метою відновлення поголів’я та підвищення біологічної стійкості окремих видів фауни лісівники Вінниччини постійно проводять низку біотехнічних заходів, серед яких – підгодівля диких тварин узимку.
  - Піклування про мисливську фауну напряму впливає на збільшення популяції лісових мешканців. А достатня кількість кормової бази ще й покращує умови мешкання видів, стримує їх від міграції, тому підгодівля дичини у зимовий період – обов’язкова у всіх мисливських угіддях наших держпідприємств, - розповідає завідувач сектору мисливського господарства Вінницького ОУЛМГ В.А.Мельник.
    - Підгодівля диких тварин розпочинається у зимовий період - як правило, тоді, коли випадає перший сніг, і триває 100-112 днів. Лісівники підгодовують дичину, викладаючи заготовлені корми в годівниці та на підгодівельні майданчики. Така допомога дозволить звірині успішно перезимувати, адже зима - найважча пора року для диких мисливських тварин. Різко погіршуються умови добування корму, у морозні зими це призводить до підвищення смертності або надмірного виснаження диких тварин.
    Улітку та восени лісівники Вінниччини активно готують кормову базу для підгодівлі диких тварин. Це в основному сіно, гіллячковий корм (висушені пучки листяних порід, а також малини і кропиви), зернові снопики, коренеплоди (буряк, морква), зерно пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи.
   Частину «смаколиків» лісівники заготовляють власними силами, а частину – купують, приміром, сіль для солонців. Проте і закупівля, і  заготівля кормів – це значні фінансові затрати. Адже навіть якщо сіно заготовляють силами усіх лісництв, то залучають до цього техніку, пальне, значні людські ресурси. І все це – за власні кошти держпідприємств. Держава зовсім не фінансує ані лісове, ані мисливське господарство. За винятком ДП «Хмільницький лісгосп», який отримує щороку кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для охорони й догляду за червонокнижними зубрами (цього року - 300 тис. грн.). До слова сказати, хмільницькі лісівники є рекордсменами у заготівлі кормів для дичини. Приміром, цього року заготували аж 114 тонн сіна. Це ж вдуматись у саму цифру і об’єми! Хмільницькі лісівників сіно заготовляють з використанням сучасних технологій: косилка, трактор, плуг, граблі для ворушіння сіна, орендують тюкопрес. Тож усе сіно розфасоване у тюки по 25-30 кг. Зберігають таку кількість тюкованого висушеного різнотрав’я у сіносховищах Широкогребельського, Березнянського та Уладівського лісництв. І левову частку цих запасів взимку з’їдають зубри.
   Хмільницькі лісівники добре дбають про цих тварин, тому на Вінниччині найбільша в Україні популяція червонокнижних - під сотню зубрів!
   Обов’язково закуповують сіль – кожен лісгосп приблизно по одній тонні. Адже рослиноїдні тварини, особливо копитні, відчувають нестачу солі не тільки взимку, а й літом, тож солонці поповнюються регулярно. А досвідчені єгері та мисливствознавці розповідають, що часто взимку тварини у годівницях корми не повністю з’їдають, а сіль користується завжди попитом.
   Також створюють лісівники кормові ремізи – поля, які засівають багаторічними травами чи кукурудзою, ячменем, топінамбуром і залишають незібраний урожай для того, щоб звірина могла самостійно добувати корм, не пошкоджувала молоді лісові культури.
   Особливо уважно стежать впродовж усього року за меню мешканців вольєрів. Приміром, у ДП «Тульчинське ЛМГ» заготовили для підгодівлі диких тварин узимку 9 тонн сіна, 20 тонн зернових відходів, 60 тонн кукурудзи в качанах, 7700 шт. зернових снопиків, 14,5 тис. шт. гіллячкового корму, закупили 2 тонни солі, а також окремо для тварин вольєру для напіввільного утримання запаслись жолудями дуба (1,2 тонна), гарбузами (15 тонн), коренеплодами (морква 2 тонни, буряк – 9 тонн), зерном кукурудзи (21 тонна), зеленої маси заготовили 12 тонн, сінажу – 29 тонн.
   Важливо не лише заготовити корми, а й облаштувати у лісництвах відповідні приміщення для зберігання такої кількості провізії. Також важливою справою є підготовка відповідно обладнаних спеціальних місць, де дичина харчуватиметься.
 "Лісові їдальні" - це годівниці та підгодівельні майданчики, які теж встановлюють, ремонтують та за потреби замінюють. Адже тварини звикають до конкретного місця і саме до нього приходять підкріпитися у морозну зиму. Лісівники ж у люту пору року не лише розвозять комові смаколики автомобілями чи на конику з возом, а й прочищають дороги і для себе, і для дичини.