«Я не міг уявити, як буду дивитися в очі друзям, які вже були на Сході. Вони захищали мою родину, мій спокій. Хіба я мав право стояти осторонь?»  - згадує боєць.

Три роки виснажливої служби на Донбасі підірвали здоров’я, і Олега «списали». Повернення до цивільного життя було непростим, але порятунком став ліс. Робота водієм у Раденському лісгоспі на Херсонщині дала йому омріяний спокій. Колектив, що «горів» своєю справою, плани на майбутнє, запах соснової хвої... Все це обірвав лютий 2022-го. 

Раденськ окупували миттєво. Олег разом із однодумцями став до лав місцевого ТРО. Коли сили стали надто нерівними, вони пішли у підпілля, ведучи партизанську війну. Але зрада виявилася ближчою, ніж ворог - чоловіка видали окупантам місцеві колаборанти. 

 «Дехто встиг сховатися, мене захопили в полон, тримали у ямі у Великих Копанях. Тортури були особливо жорстокими, коли вечорами окупанти напивалися і їм хотілося просто поглумитися. В один з таких вечорів мене приволокли, кинули в яму після знущань, а самі продовжили розпиття. Цим скористалися мої спільники і викрали мене з ями, переправили через Запоріжжя сюди в Миколаїв. На жаль, вони поплатилися за це життям. Мене врятували, а їх викрили…», - світлий погляд кремезного воїна при цих спогадах стає глибоко жорстким.

У Миколаєві на Олега чекали дружина та невістки. Обидва його сини, натхненні прикладом батька, вже тримали фронт у лавах ЗСУ. Ледь оговтавшись від катувань, Олег Дмитрович знову взяв до рук зброю. 

 «Дружина плакала, благала залишитися - мовляв, ти вже своє відвоював, стільки пережив... Але я не зміг. До кінця - так до кінця. Поки ворог шматує мою землю, я буду в строю», - голос мужнього воїна на цих словах зрадницьки тремтить.

Продовжив свій бій за Україну воїн-лісівник у складі 36 бригади морської піхоти. 

 «На жаль, стан здоров’я не дозволяє зараз вже брати участь в активних бойових діях і мені запропонували перевестися в навчальний центр бригади. Зараз навчаю рекрутів, передаю свої знання, ділюся тим, що вмію у військовій справі. Мрію, що коли-небудь повернуся в рідні Олешківські ліси.  Хоча знаю, що лісів, якими я їх пам’ятаю, більше немає. Окупант випалив усе, що не зміг вкрасти», - з болем розповідає воїн, який колись бачив у роботі в лісі своє життя.

53-річний Олег Гриньов втратив майно і дім, але зберіг те, що неможливо відібрати силою чи зброєю - Честь воїна та Віру в Перемогу. Спілка воїнів-лісівників України відзначила свого колегу почесною відзнакою «За мужність і відвагу». Ми з нетерпінням чекаємо на його повернення на роботу. А поки Олег на службі, в разі чого готові підтримати та закрити необхідні потреби.

Упродовж наступних 5 років після першого прийому групово-поступової рубки інтенсивністю 10 % від запасу та заходів сприяння природному поновленню в сформованих «вікнах» відбувався інтенсивний процес природного лісовідновлення. Густота підросту сосни становила 16–57 тис. шт./га, самосіву – 1,5–13 тис. шт. На ділянках переважав 5-річний підріст, що з’явився в перший рік після першого прийому групово-поступової рубки. Кількість підросту сосни молодшого віку була значно меншою. Поновлення поповнювалося 1–2-річним самосівом сосни і з часом  формувалася різновікова структура молодняка. Ця різновіковість збільшувалася також за рахунок більш старшого підросту сосни (9–15 років), який залишили з попереднього (піднаметового) поновлення. Також з’являлися екземпляри дуба звичайного насіннєвого та порослевого походження, берези повислої, осики, верби козячої. Найкращими для природного поновлення сосни виявилися «вікна» діаметром 1,0 та 1,5 середньої висоти деревостану. Зі збільшенням розміру «вікон» підвищується освітленість і збільшується кількість природного поновлення дуба звичайного (0,1–0,2 тис. шт./га) і м’яколистяних порід (0,4–6,1 тис. шт./га). Вони дещо пригнічують підріст і самосів сосни, який потребує відповідного догляду. В результаті перед призначенням другого прийому групово-поступової рубки у «вікнах» сформувалися соснові молодняки з домішкою м’яколистяних порід зімкнутістю 0,8–1,0.

Після проведення в 2021 році другого прийому групово-поступової рубки інтенсивністю 38–63 % від запасу збереженість підросту у «вікнах» становила 93 %. Зі збільшенням розміру «вікон» (на 0,5 від їхнього початкового діаметра) поліпшуються умови для відновлення сосни, проте збільшується обсяг відпаду (до 13 %) у залишеній частині материнського деревостану, особливо після буревіїв. Упродовж трьох років після проведення другого прийому рубки та заходів сприяння природному поновленню з’явилося від 7 до 16 тис. шт./га підросту та понад 2 тис. шт./га самосіву сосни звичайної (задовільна та добра успішність поновлення). У місцях розширення «вікон» також відновлювалася береза, дуб, осика та складалися сприятливі умови для формування деревостанів мішаного складу природного походження, що відповідає вимогам наближеного до природи лісівництва. Утворений молодняк має східчасту зімкнутість намету: в центральній частині «вікна» ростуть найвищі дерева сосни, що відновилися після першого прийому групово-поступової рубки, далі по периферії – дерева меншої висоти, що відновилися після другого прийому рубки.

На початку 2026 року науковцями  ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» і фахівцями Ніжинського надлісництва проведено чергове обстеження соснового деревостану. За результатами встановлено, що на ділянці після проведення двох прийомів групово-поступової рубки упродовж 2015–2025 рр. відбулося успішне відновлення сосни звичайної та інших порід, достатнє для призначення кінцевого прийому рубки. Важливою умовою під час його проведення є забезпечення збереження накопиченого підросту та самосіву сосни та дуба. Ділянка групово-поступової рубки межує із сосновими молодняками, які не є джерелом обнасінення. Для забезпечення інспермації ділянки насінням сосни після кінцевого прийому рубки вирішено залишити насіннєві дерева сосни звичайної. Їх відмічали фарбою та відбирали ті, що ростуть подалі від існуючих «вікон» відновлення та густих груп і куртин підросту сосни. На місцях без підросту сосни або його знищення під час лісозаготівельних робіт рекомендовано провести мінералізацію ґрунту із прокладанням борозен. У разі недостатнього відновлення навесні наступного року провести підсівання насіння або підсаджування сіянців сосни.

Проведення рубки головного користування групово-поступовим способом вимагає додаткових трудових і фінансових ресурсів порівняно з суцільнолісосічною; однак після її завершення формується природний різновіковий молодняк мішаного складу, який відповідає господарюванню на засадах наближеного до природи лісівництва.

доктор с.-г. наук, с. н. с. Жежкун А. М.,
кандидат с.-г. наук, ст. досл. Порохняч І. В.

Повністю поділяю думку Тараса Висоцького про те, що лісовий сектор має значний економічний та екологічний потенціал. Але щоб мати змогу використовувати його повною мірою, маємо розв’язати низку проблем, які сповільнюють зростання галузі.

Насамперед йдеться про надмірну зарегульованість на фоні обмеженого доступу до значної частини лісів через тимчасову окупацію, бойові дії та замінованість лісових масивів.

Зауважу, що в Україні лише 38% лісів мають статус експлуатаційних, тобто таких, де можна вести господарську діяльність без суворих обмежень – вони призначені для задоволення потреб національної економіки у деревині. Решта – це ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчі та захисні ліси з повним або частковим обмеженнями на лісогосподарську діяльність. 

Постає закономірне питання: чи можемо ми під час повномасштабної війни, коли фронту потрібна деревина та колосальний фінансовий ресурс, додатково скорочувати площі експлуатаційних лісів, зменшувати відрахування до бюджету (а за підсумками 2025 року вони склали 16,1 млрд грн), але при цьому кардинально збільшувати території природно-заповідного фонду, де лісогосподарська діяльність заборонена? Жодна країна світу не робила цього під час війни.

Або чи можемо ми ігнорувати європейський досвід господарювання в лісах, якщо Україна рухається євроінтеграційним треком? А за статистикою, країни ЄС використовують 80-90% середньорічного приросту деревини у своїх лісах, Україна – в межах 40%.

Сьогодні конструктивна позиція полягає в тому, щоб збільшити кількість доступного ресурсу без шкоди для довкілля. Реальні кроки до цього:

- збереження самосійних та ненаданих у користування лісів

- механізація лісозаготівлі з використанням сучасної техніки

- розбудова мережі лісових доріг

- дерегуляція та внесення змін до нормативно-правових актів.

Власне це все те, над чим ми працювали в минулому та працюватимемо і надалі.

Наразі лісова галузь перебуває у непростому становищі: з одного боку ми маємо задовольнити запит бізнесу на збільшення ресурсу для деревообробки, з іншого – дотримуватися екологічних норм та міжнародних зобов’язань України. І наше завдання органічно поєднати у своїй роботі ці, здавалося б, непоєднувані речі. Впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо це зробити.

Текст звіту оприлюднено на офіційному вебсайті Держлісагентства.

Після презентації звіту відбудеться публічна дискусія «Розвиток лісової галузі в умовах війни: економіка й екологія» у межах трьох тематичних панелей:

- Баланс між збільшенням обсягів заготівлі деревини та природоохоронними зобов’язаннями під час дії воєнного стану;

- Перехід на наближене до природи лісівництво та збереження самосійних лісів, як головні інструменти досягнення цілей сталого розвитку;

- Виконання євроінтеграційних зобов’язань у частині реформування лісової галузі.

Регламент заходу:

09:30 – 10:00 Реєстрація учасників заходу

10:00 – 10:30 Вітальне слово

10:30 – 11:30 Презентація публічного звіту

11:30 – 11:50 Питання-відповіді

12:00 – 15:00 Публічна дискусія «Розвиток лісової галузі в умовах війни: економіка й екологія»

15:00 – 15.15 Підбиття підсумків

15:15-15:30 Прес-підхід.

До участі у заході запрошуються: представники громадських рад, громадських об’єднань, організацій роботодавців, професійних спілок, некомерційних організацій, експерти галузі та представники медіа. Вхід до залу лише акредитованим учасникам.

Місце проведення: м. Київ, вул. Дорогожицька, 3, UnitCity, кампус В12, зала UnitVerse.

Реєстрація учасників та акредитація ЗМІ проводиться до 15:00 4 березня 2026 року: pressa@forest.gov.ua. 

Контактна особа: головний спеціаліст сектору міжнародних відносини, науки та звʼязків з громадськістю – Марина Богуш, тел. 098 562 71 14

Раніше системна робота з дітьми велася переважно в сільських громадах. Створення учнівського лісництва в обласному центрі — ознака того, що лісівнича професія стає цікавою і міським школярам.

Сьогодні на Волині та Рівненщині працює 43 учнівські лісництва. І кількість дітей, які долучаються до навчання, постійно зростає.

«Ми вже мали раніше учнівське лісництво у невеликому місті Нововолинськ. Приємно, що тепер таке з’явилося і в нашому обласному центрі — це справді історична подія. Завдяки співпраці з колегами з Німеччини, думаю, незабаром матимемо й партнерське учнівське лісництво за кордоном», — розповіла директор Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук.

Рівненщина має особливу історію. Саме тут запрацювало перше в Україні учнівське лісництво. І з того часу активність не припиняється, наголошує директор Центру національно-патріотичного виховання та позашкільної освіти Віктор Самчук.

Сьогодні напрямок учнівських лісництв у наших областях надзвичайно сильний. Над ним, окрім безпосередньо ДП «Ліси України», постійно працюють обласні організації Товариства лісівників України та профспілки працівників лісового господарства.

Адже це не лише про навчання дітей.

Це — про якісний кадровий резерв.

Потреба у спеціалістах зараз відчувається особливо гостро. А учнівські лісництва — це підготовка ще зі шкільної парти. І не тільки теорія.

Лісівники створюють навчальну базу.

Залучають дітей до збору насіння.

До висаджування лісу та догляду за ним.

Пояснюють необхідність ведення мисливського господарства.

Розкривають повний цикл життя лісу.

Створено сильну базу профорієнтаційних центрів, у яку лісівники постійно інвестують.

На Рівненщині працює Музей лісу з спеціально розробленими та адаптованими під освітні потреби екологічними маршрутами.

На Волині діє Лісівничий молодіжний центр на базі Воротнівського лісництва. Саме він стане ключовою навчальною платформою для нового луцького шкільного лісництва.

Крім того, функціонують рекреаційні комплекси з екологічними маршрутами та пізнавальними атракціями, які ідеально підходять для навчання.

Щороку тут відбуваються тисячі заходів. Десятки тисяч дітей і відвідувачів знайомляться з роботою лісівників. І відкривають для себе ліс із середини.

Це був практичний тренінг із домедичної допомоги. Дітям розповіли, як визначати травми, продемонстрували алгоритм огляду пораненого, показали бронезахист, спорядження, зброю і засоби. Діти мали змогу не лише слухати, а й діяти - вчилися тампонувати рани, накладати турнікети, відпрацьовували порядок дій у критичних ситуаціях. 

Сьогодні знання з домедичної допомоги - це вміння, яке може врятувати життя - своє, побратима чи випадкового перехожого. Це про відповідальність, витримку та готовність діяти, а не панікувати.

Ми організували цей захід, щоб вихованці наших учнівських лісництв всебічно розвивалися всебічно - не лише як майбутні лісівники, а як свідомі громадяни, підготовлені до викликів сучасності. 

Дякуємо військовослужбовцям Національної гвардії України за професіоналізм, відкритість і важливий досвід, яким вони поділилися з дітьми.

Разом виховуємо покоління сильних і відповідальних.

Так, у квітні планується проведення Всеукраїнської конференції для обговорення важливих для лісового господарства законопроєктів.

Юрій Миколайович  закликав керівників Товариства лісівників України висловлювати своє бачення щодо вдосконалення лісового господарства.

Говорили про необхідність посилення уваги до роботи учнівських лісництв. Нині, в умовах війни, такої підтримки особливо потребує і молодь, і педагоги, які навчають дітей в учнівських лісництвах пізнавати ліс, вивчати природу і навколишній світ. 

Для покращення роботи з молоддю “Товариство лісівників України”,  ДП “Ліси України” та Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (НЕНЦ) об’єднали зусилля, аби підготовку майбутнього покоління лісівників зробити якіснішою і підписали меморандум про співпрацю і сформували спільну дорожню карту, яка визначає конкретні кроки та пріоритети розвитку учнівських лісництв. 

 23 лютого Товариство лісівників України за підтримки ДП «Ліси України» оголосило про старт фотоконкурсу для дітей і юнацтва «Цей ліс живий, у нього добрі очі», приурочений до Міжнародного Дня лісів. 

Вже традиційний щорічний конкурс дослідницьких робіт для випускників учнівських лісництв зазвичай відбуватиметься у травні. У вересні попередньо планується проведення круглого столу «Ліс. Наука. Освіта». 

Конкурс на краще учнівське лісництво  у цьому році має відбуватися в Івано-Франківській області, оскільки саме учнівське лісництво Франківщини  отримало Гран-Прі у 2025 році на відповідному конкурсі, який відбувався в Києві і за традицією, саме переможці є приймаючою стороною у наступному році. 

Обмін думками, формування планів роботи громадської організації в умовах війни і реорганізації галузі, пропозиції щодо вдосконалення лісового господарства, необхідність підтримки роботи учнівських лісництв – головні теми онлайн наради з керівниками регіональних відділень Товариства лісівників України.

Уже в перший день багато працівників долучилися до лав Збройних Сил України, добровольчих та територіальних формувань. Ті, хто залишався на місцях, сприяли обороні: зупиняли ворожі колони, валили ліс, щоб унеможливити проїзд техніки, показували військовим лісові дороги й шляхи, відомі лише лісівникам.

14 лісівників отримали нагороди від Спілка воїнів-лісівників України — як символ вдячності, поваги та визнання їхнього внеску в захист держави.

Учні шкільного лісництва «Нескучанське» передали лісівникам малюнки, створені спеціально для них. Щирі дитячі роботи є  теплим нагадуванням про те, заради чого триває боротьба.
Під час зустрічей також обговорили соціальні гарантії для демобілізованих працівників, передбачені колективним договором:
✔️ 20% надбавка до заробітної плати;
✔️ щорічна допомога на придбання дров;
✔️ одноразова матеріальна допомога у розмірі 15 тисяч гривень.
Окрему увагу приділили темі інклюзивності. У 2026 році планується активне впровадження програм доступності, зокрема в рекреаційних пунктах «Лісовичок». Інклюзивність — це не формальність, а принцип і стандарт, до якого ми свідомо рухаємося, щоб лісові простори були відкритими та зручними для кожного.
24 лютого — день, який назавжди залишиться в нашій пам’яті. День, що об’єднав, загартував і показав справжню ціну свободи.
Ми пам’ятаємо. Ми вдячні захисникам. Ми тримаємося.

Тема конкурсу "Цей ліс живий, у нього добрі очі" (Ліна Костенко).

До участі у конкурсі запрошуються члени учнівських лісництв (учні 8-11 класів загальноосвітніх середніх навчальних закладів), розташованих на території діяльності філій Державного підприємства «Ліси України».

Керівництво конкурсом, підведення підсумків та визначення переможців здійснює  конкурсна комісія, до складу якої входять представники:

• Товариства лісівників України;

• ДП «Ліси України».

Проведення Конкурсу

1.Конкурс відбувається в період 23 лютого – 27 березня 2026 року.

2.Кінцевий термін надсилання конкурсних робіт 20 березня 2026 року.

3.Визначення переможців до 27 березня 2026 року.

4.Нагородження переможців до 1 квітня 2026 року.

При оцінюванні робіт враховується: 

• технічний рівень фотографії;

• відповідність темі;

• художня майстерність виконання; 

• оригінальність ідеї.

Вимоги до оформлення матеріалів:
Рекомендуємо для кращої якості надсилати на конкурс фото: 

• якщо зроблені за допомогою смартфону, то використовувати режим "Профі" з найбільшою роздільною здатністю, без фільтрів. Надсилати без стиснення у форматі .jpg.

• якщо ж за допомогою цифрового фотоапарата, то у режимі не менше Full HD: 1920x1080 (2.1 Мп). Надсилати без стиснення у форматі .jpg. 

На електронну пошту Президії ВР ТЛУ (vr-tlu@ukr.net) в термін до 20 березня 2026 року надсилається лист у якому  містяться:

• фотоматеріали (файлів у форматі .jpg без стиснення);

• назва фото; 

• прізвище, ім’я автора. телефон;

• вік;

• школа, клас; 

• участь у роботі учнівського лісництва;

• телефон вчителя - керівника учнівського лісництва.

Визначення та нагородження переможців Конкурсу

• Конкурсна комісія підбиває підсумки Конкурсу та приймає рішення про визначення переможців Конкурсу 27 березня 2026 року.

• Номінації переможців – 1,2,3 місце. За рішенням комісії можуть бути присуджені додаткові премії за оригінальність.

• Роботи переможців Конкурсу оприлюднюються на медіа ресурсах Товариства лісівників України та ДП «Ліси України».

• Дипломи переможців Конкурсу видає ТЛУ за підписом Голови ТЛУ та Генерального директора ДП ‘Ліси України’. 

• Переможці конкурсу відзначаються призами і дипломами ТЛУ.

• Нагородження переможців  відбудеться до 1 квітня 2026 року.

Матеріали, надіслані після 20 березня 2026 року не приймаються і не розглядаються.

Контактна особа з питань проведення конкурсу: 
прес-секретар ТЛУ Бабич Марія 
тел. +380505460387,  
пошта: pulsar-pro@ukr.net

Де саме встановлять "очі"?

У хвойних лісових масивах, які особливо вразливі до розповсюдження пожеж у спекотну погоду. 

На Миколаївщині – Новоодеське, Прибузьке та Миколаївське лісництва. 

На Одещині – Дачнівське та Ширяївське лісництва.

Як це працює?

Камери цілодобово моніторять хвойні масиви. Система автоматично розпізнає дим чи полум'я на ранній стадії, визначає точні координати та миттєво надсилає сигнал тривоги лісівникам.

Це дозволить загасити вогонь ще до того, як він стане стихійним лихом. 

Кожна така камера — це збережені дерева, чисте повітря і спокій людей.