Загалом падіння уламків ворожих БПЛА стало причиною десятків пожеж у різних регіонах загальною площею 29 га.

Найбільше таких займань зафіксовано на Київщині – на площі 17,5 га. Дронові атаки також стали причиною пожеж на Чернігівщині (понад 2 га), Сумщині (2 га), Запоріжжі (2 га) та Волині (2 га).

Ще одна незначна пожежа на площі 0,01 га сталася через перекидання вогню з території сусіднього землекористувача в Білоцерківському надлісництві на Київщині. Також незначні займання виникали на Львівщині та Миколаївщині – їхні причини встановлюються.

За винятком Харківщини, де гасіння ускладнювали близькість до зони бойових дій та замінування, у середньому лісівникам вдавалося локалізувати одне займання приблизно за годину. Завдяки оперативному реагуванню лісової охорони середня площа однієї пожежі становила 1,5 га.

Попри зниження температури повітря синоптики попереджають про надзвичайний рівень пожежної небезпеки в більшості регіонів упродовж найближчих трьох діб.

Тривала суха погода призвела до висушування лісової підстилки та зниження її вологості. За таких умов навіть невелика іскра може спричинити значну лісову пожежу.

Для частини українських громад учнівське лісництво – один із небагатьох доступних дітям форматів позашкільної освіти. Особливо це важливо для невеликих населених пунктів, де вибір гуртків і додаткових занять обмежений. 

Учнівські лісництва продовжують працювати навіть у прифронтових регіонах. Там, де це дозволяють умови, лісівники проводять природоохоронні та освітні заходи, знайомлять школярів із лісом і своєю професією.

Дякуємо за співпрацю нашим партнерам - Національному еколого-натуралістичниму центру учнівської молоді та Товариству лісівників України. 

Для чого це ДП «Ліси України»?

Ми хочемо виростити покоління, яке розумітиме ліс як складну живу систему, яку потрібно знати, відновлювати та професійно розвивати. Саме тому підприємство інвестує у роботу з учнівськими лісництвами – у знання, практику, наставництво та профорієнтацію.

Бо сьогоднішні школярі – це майбутні лісівники, науковці, екологи та управлінці. І від того, що ми дамо їм сьогодні, залежить, яким буде український ліс завтра.

Найбільше займань лісівники ліквідували на Чернігівщині (24 пожежі на площі майже 12 га) та Київщині (33 пожежі на площі 10,1 га). Також внаслідок ворожих атак виникали пожежі на Харківщині, Дніпропетровщині, Запоріжжі, Донеччині, Волині та Миколаївщині.

Ще одна причина лісових пожеж – перекидання вогню з території сусідніх землекористувачів. Зокрема, вихідними на Рівненщині сильний вітер переніс вогонь з місцевого сміттєзвалища на територію Соснівського надлісництва. Вогонь охопив 9,7 га лісу. Гасити пожежу допомагали підрозділи ДСНС. Станом на тепер, займання локалізовано, тривають заходи щодо повної ліквідації. 

Також незначні пожежі виникали на Львівщині, Закарпатті, Черкащині та Житомирщині — їхні причини наразі встановлюються.

В усіх випадках нашим підрозділам лісової охорони знадобилися лічені хвилини, щоб виявити займання та почати реагувати. У середньому на локалізацію однієї пожежі лісівникам вистачало 30–60 хвилин. Середня площа однієї пожежі минулого тижня не перевищила 0,7 га.

Наші пожежні команди також активно долучалися до гасіння лісових пожеж на територіях інших лісокористувачів. Зокрема, лісівники декількох регіонів допомагали у ліквідації пожежі у Дніпровсько-Тетерівському державному лісомисливському господарстві, площа якої сягнула близько 2,5 тис. га.

За прогнозами синоптиків, найближчими днями майже по всій території України зберігатиметься жарка та суха погода, яка обумовлює надзвичайний рівень пожежної небезпеки.

Просимо утриматися від відвідування лісів. Для безпечного відпочинку просто неба на території лісового фонду підприємства діє мережа з понад 1100 рекреаційних пунктів.

Однією з ключових тем стало посилення фінансової спроможності територіальних громад, на території яких розташовані ліси. Зокрема, обговорювалася можливість збільшення ставки земельного податку для лісокористувачів з 0,1% до 0,25%. Також запропоновано переглянути розподіл рентної плати та спрямувати частину коштів, які нині надходять до спеціального фонду Держлісагентства, безпосередньо громадам.

Окремо учасники слухань порушили законодавчі питання, які створюють додаткові труднощі для органів місцевого самоврядування. Зокрема, йдеться про відповідальність громад за незаконне видалення насаджень у випадках, коли порушника фактично не встановлено. Одна з пропозицій – щонайменше на три роки призупинити дію цієї норми та внести необхідні зміни до законодавства.

Ще одним важливим напрямом стала прозорість та контроль за реалізацією рішень. Учасники запропонували запровадити регулярний моніторинг виконання домовленостей – із щоквартальним аналізом конкретних результатів роботи громад, Держлісагентства та інших учасників і поверненням до спільного обговорення кожні пів року.

Під час слухань також обговорили трансформацію ДП «Ліси України». Одним із найбільш актуальних питань залишається реєстрація речових прав на землю та оформлення майна підприємства. Важливо, що землі у користуванні ДП «Ліси України» залишатимуться у державній власності. Також напрацьовуються законодавчі зміни, які мають гарантувати належність 100% акцій підприємства державі.

Для бізнесу ключовим питанням залишається збільшення обсягів заготівлі та виконання контрактів на постачання деревини. ДП «Ліси України» планує збільшувати частку заготівлі власними бригадами. Паралельно посилюється контроль за відвантаженням лісопродукції, щоб забезпечити повну простежуваність деревини та мінімізувати можливості для зловживань.

Ще один напрям – забезпечення населення та бюджетної сфери паливною деревиною. Планується, що з 2027 року для потреб ЖКГ та опалення будуть сформовані окремі лоти, щоб не конкурувати на одному ринку з іншими секторами.

Стратегічним орієнтиром для лісової галузі залишається європейська інтеграція та імплементація європейських правил і стандартів в Україні. Учасники слухань наголосили: реформування лісової галузі – це довгостроковий процес, результати якого формуватимуться роками. Водночас конкретні рішення щодо фінансової спроможності громад, ефективності управління, прозорості ринку деревини та розвитку лісового господарства мають давати практичний результат уже найближчим часом.

Для Держлісагентства участь у Конгресових слуханнях є важливою можливістю узгодити подальші кроки реформи з потребами громад, бізнесу та держави й забезпечити розвиток лісової галузі на принципах ефективності, прозорості та відповідального управління лісовими ресурсами

  Меморіал побудували у Боярці на території філії «Лісовий навчальний центр». У центрі комплексу – великий гранітний хрест. Навколо нього облаштували простір із інформаційними стелами, присвяченими загиблим захисникам. QR-коди дають можливість дізнатися більше про кожного з них: його життєвий шлях, професію, службу та історію.

  «Завдяки цьому меморіалу пам’ять про наших Героїв житиме завжди. Для мене дуже важливо знати, що мого чоловіка, який віддав життя за Україну, шанують. Дякую підприємству за це і за турботу про наші родини», – наголосила дружина загиблого воїна-лісівника Людмила Баля.

  На жаль, війна триває, і в лавах ЗСУ продовжують захищати країну понад 2 тисячі працівників ДП «Ліси України». Тож відкриття меморіалу стало нагодою для передачі чергової допомоги підшефним бригадам підприємства. Квадроцикли, причепи для транспортування наземних роботизованих комплексів та плати ініціації отримали наші друзі з 43-ї окремої артилерійської бригади імені Тараса Трясила, 71-ї та 68-ї окремих аеромобільних бригад.

«Чим більше ми допомагатимемо ЗСУ, тим більше життів зможемо врятувати і тим менше буде загиблих та важкопоранених. Ми усвідомлюємо, наскільки важливою є боротьба України за свою свободу та безпеку. Я пишаюся тим, що як член Наглядової ради можу від імені підприємства підтримувати українську армію. Якби не мужність українських хлопців, ця війна вже тривала б у моїй рідній Фінляндії», — зазначив член Наглядової ради ДП «Ліси України» Янне Харьюнпаа.

  Участь у відкритті меморіалу, окрім членів родин загиблих воїнів, взяли ветерани та представники Спілки воїнів-лісівників України. Загалом на підприємстві працює понад 500 демобілізованих воїнів.

  «Сьогоднішнє відкриття — передусім про людей. За кожним ім’ям на цьому меморіалі — родина, колеги, мрії та життя, віддане за свободу України. Для мене як члена Наглядової ради принципово важливо, щоб пам’ять про загиблих воїнів-лісівників жила не лише в меморіалах і словах, а й у конкретних рішеннях підприємства — у підтримці родин загиблих і зниклих безвісти, поранених та ветеранів. Це наша постійна відповідальність перед тими, хто захищав і продовжує захищати Україну, та перед їхніми родинами», — зазначив член Наглядової ради ДП «Ліси України» Віталій Кушніров.

Восени цього року Лісовий навчальний центр планує вперше з початку війни розпочати очне навчання. Це означає, що, окрім знань та досвіду, нові покоління українських лісівників завжди пам’ятатимуть та шануватимуть подвиг батьків, які віддали життя за наше право жити, працювати, садити та ростити ліси на рідній землі.

Щоб запобігти втраті активів під час перетворення, Наглядова рада заборонила їх відчуження.

Питання, яке порушують громади, — надходження до місцевих бюджетів. Їхній обсяг безпосередньо залежить від зарплат виробничої ланки підприємства. Нам уже вдалося збільшити середню зарплату тих, хто працює в лісі, до 37,2 тис. грн. У вересні плануємо підвищити її ще на 15%. Водночас оклади топменеджменту скорочено на 15%, переглянуто підхід до премій і надбавок регіональних керівників та працівників центрального апарату. Проведено аудит, напрацьовано нову структуру апарату, яка усуває дублювання функцій, що дозволить у перспективі оптимізувати адміністративні витрати. Ми також готові переглянути чинну модель управління в регіонах, де одна філія охоплює кілька великих областей. Але таке рішення має бути економічно обґрунтованим.

Важлива тема для бізнесу — збільшення обсягів заготівлі. Для підвищення відсотка виконання контрактів ДП «Ліси України» планує збільшувати частку заготівлі деревини власними бригадами. Насамперед там, де тендери виграють компанії без працівників і техніки, а роботи передають випадковим субпідрядникам. Ми також посилюємо контроль за відвантаженням лісопродукції. Мета — забезпечити повну простежуваність деревини та унеможливити зловживання.

Ще один важливий крок у напрямі підвищення ефективності — перехід до системного планування та середньострокової інвестиційної стратегії. Про виконання фінансового й інвестиційного планів підприємство звітуватиме щоквартально.

Реальні зміни в ДП «Ліси України» розпочалися. Показником ефективності нашої роботи має бути не лише прибуток підприємства, а й результат усієї галузі: лісового господарства, деревообробки та розвитку громад”, – наголосив керівник ДП «Ліси України» Ігор Зубович.

ЮРІЙ МАРЧУК: 25 серпня відбулося засідання екологічного комітету ВР України, на якому відбувалося обговорення законопроєкту №15352. Цей законопроєкт має відповідати нормам євроінтеграції України і є одним із обов’язкових. Він належить до категорії законопроєктів, які регулюють питання недопущення знеліснення територій, недопущення продукції, яка може поставлятися з територій, де ліс був, а згодом на цій території вирощуватимуться сільськогосподарська продукція. Це буде блокуватися. До цього законопроєкту буде вноситися ряд змін, які стосуються і Лісового кодексу. 

 Товариство лісівників України, використовує рішення наукової Конференції, яка відбувалася у квітні цього року в НУБіП України, де ми ініціювали зміни у Лісовий кодекс і які частково були враховані у проєкті цього закону. 

 Перше - ми сформували поняття, що таке «наближене до природи лісівництво». Ми про нього багато говоримо, а в законі цього поняття немає .

Друге - що таке «рубки переформування». Цього також в лісовому законодавстві не було. Треба було їх включити в норматив, бо ми сьогодні маємо претензії і юристів і контролюючих органів про те, що виписані лісорубні квитки на рубки, яких немає в законі.  І тому ті керівники, які це рубали, отримали кримінальні провадження. 

Тому ці норми в цілому на цьому етапі в редакції закону враховані. 

 Окрім того, ми запропонували відповідні статті в Лісовому кодексі ( див. в порівняльній таблиці) внести поняття «лісова охорона постійних лісокористувачів» тому, що у нас в Лісовому кодексі передбачена державна лісова охорона. На сьогодні лісова охорона комунальних ліси та лісів інших користувачів взагалі ніякого статусу не мають. У випадку реорганізації ( а зараз відбувається корпоратизація) поняття лісової охорони потрібно вводити закон. Ми таку норму також запропонували. 

 Окрім того,  ми підтримали пропозицію ДП «Ліси України»  про те, що у випадку корпоратизації повинні бути норми, які за цими підприємствами залишають право користуватися лісами, які у них були в користуванні до періоду реформування, бо у іншому випадку Лісовий кодекс заблокував би їх роботу з 1-го січня наступного року. Цю норму потрібно терміново прийняти. 

Ще була запропонована норма у проєкт закону про заборону приватизації лісів та підприємств, які пройшли процес корпоратизації. Це дуже важлива норма, на яку дуже чутливо реагує суспільство. Ця норма нами запропонована для внесення у цей законопроєкт. 

Враховуючи те, що у цьому законопроєкті є норма про проведення лісовпорядкування підприємствами різної форми власності, ми запропонували прийняти обов’язкову норму про те, що працівники, які проводять лісовпорядкування, обов’язково повинні мати лісівничу освіту. 

Наші пропозиції я доповідав на засіданні Комітету ВР України. Там виступали представники громадських організацій – голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, експерт Української природоохоронної групи Петро Тєстов, директор  УкрНДІ ЛГА, доктор с/г наук Віктор Ткач, народні депутати, урядовці.

Більшістю голосів законопроєкт був рекомендований до прийняття у першому читанні. Наступного тижня його мають включити до порядку денного засідання Верховної Ради України. Доповідачем по цьому законопроєкту визначено Олександра Матусевича. 

Якщо проєкт закону буде прийнятий у першому читанні, він буде доопрацьовуватися, відчуваю, що поправок буде багато. Сподіваюсь, що до грудня цього року цей законопроєкт буде прийнятий з врахуванням всіх поправок. 

У разі ухвалення основна частина Закону набере чинності з 1 січня 2027 року. Для українського агро- та лісового експорту це умова доступу до ринку ЄС.

Народжений у місті Рава-Русська на Львівщині, Олександр Георгійович пройшов насичений та багатогранний шлях. Отримавши першу технічну освіту й здобувши досвід роботи, він віднайшов своє справжнє покликання, здобувши фах лісівника у стінах Української сільськогосподарської академії. Відтоді його життя стало нерозривно пов'язане з рідною alma mater –  нині Національним університетом біоресурсів і природокористування України. 

За десятиліття самовідданої праці Олександр Георгійович пройшов усі щаблі педагогічного та наукового зростання: від асистента й доцента до завідувача кафедри лісівництва та декана лісогосподарського факультету. Науковий доробок ювіляра – це міцний фундамент лісівничої освіти. 

Проте найбільше багатство Олександра Георгійовича –  це повага його учнів та колег. Для кожного, кому випала честь працювати або навчатися поруч, він залишається взірцем тактовності, ерудиції, чуйності та бездоганної загальної й професійної культури.  

У цей святковий день висловлюємо щиру вдячність Олександру Георгійовичу за багаторічну плідну працю та велике серце. Бажаємо ювіляру міцного здоров'я, душевного тепла, родинного затишку та невичерпної енергії. Нехай засіяні Вами зерна знань і добра продовжують проростати величними лісами на благо України! 

Президія Товариства лісівників України приєднується до теплих слів колег-лісівників і вітає ювіляра з присвоєнням найвищої нагороди ТЛУ – званням «Почесний лісівник України» ! 

З роси й води Вам, Олександре Георгійовичу! 

Найбільше таких займань лісівники спільно з ДСНС України ліквідували у прифронтових лісництвах Харківщини — на площі 21,4 га. Падіння БПЛА стало основною причиною пожеж на Чернігівщині (14,4 га), Київщині (12,4 га) та Сумщині. На Дніпропетровщині пожежі спричиняли як бойові дії — зокрема падіння керованої авіаційної бомби, — так і необережне поводження місцевих жителів з вогнем.

Решта невеликих лісових пожеж виникали на Житомирщині (5 випадків на площі 6,7 га) та Львівщині (8 випадків на площі 8,1 га). Причини більшості займань у цих двох регіонах наразі встановлюються.

Середня площа однієї пожежі минулого тижня не перевищила 0,9 га. Завдяки оперативному реагуванню нашої лісової охорони більшість займань вдалося ліквідувати протягом кількох годин. Попри складну безпекову ситуацію, ДП «Ліси України» не допустило жодної масштабної лісової пожежі.

Поки пожежна небезпека залишається високою, закликаємо громадян утриматися від відвідування лісів. Для безпечного та комфортного відпочинку на природі по всій країні облаштовано понад 1100 рекреаційних пунктів