Саме за такими принципами працюватиме лісове господарство майбутнього — більш стійке до кліматичних змін, екологічно збалансоване та орієнтоване на збереження природних екосистем. Тому до лісовпорядних робіт долучили не лише фахівців, а й вихованців учнівських лісництв. Адже саме ці діти через кілька років можуть стати новим поколінням українських лісівників, які працюватимуть за сучасними стандартами управління лісами.

Разом із таксаторами, науковцями та лісівниками на території Косівського лісництва учні не просто спостерігали за роботою фахівців — вони знайомилися з підходами, за якими розвиватиметься лісова галузь у найближчі десятиліття.

Юні лісівники з Пістинського учнівського лісництва брали участь у закладанні тренувальних пробних площ у різних типах лісу. Учні визначали основні таксаційні показники деревостанів та випробували чотири способи вимірювання висоти дерев — від простих інструментів до сучасних електронних висотомірів.

Крім того, школярі аналізували ґрунти, досліджували видовий склад рослинного покриву, грибів і представників фауни. Саме такий комплексний підхід лежить в основі наближеного до природи лісівництва. Сучасний лісівник сьогодні працює не лише з деревиною — він розуміє взаємозв’язки між усіма компонентами екосистеми: ґрунтом, рослинами, тваринним світом і кліматичними процесами.

Це дозволяє науково обґрунтовано планувати відновлення корінних деревостанів Покутських Карпат — лісів, які є більш стійкими до посух, екстремальних погодних явищ, нових хвороб і шкідників. У час стрімких кліматичних змін саме наближене до природи лісівництво розглядається як один із найефективніших інструментів збереження та розвитку лісів.

Також на ділянці рубки переформування, проведеної у 2021 році, заклали пробну площу — спеціально виділену ділянку для довгострокових спостережень і повторних вимірювань. Отримані дані дозволять оцінити, як змінюється стан насаджень після таких рубок та визначити їхню ефективність. Це особливо важливо, адже рубки переформування є одним із ключових інструментів переходу до нової системи ведення лісового господарства.

Попри літні канікули, вихованці учнівського лісництва із захопленням долучилися до польових досліджень. Для них це не лише можливість закріпити знання на практиці, а й шанс побачити, яким буде сучасне лісівництво завтра.

Залучаючи дітей до практичної роботи, ми не просто навчаємо їх основам професії. Ми формуємо покоління, яке розумітиме цінність природних екосистем, мислитиме категоріями довгострокового розвитку та зможе працювати з лісом не як із ресурсом, а як із живою системою, яку необхідно зберегти для наступних поколінь.

Програму розробили спільно з місцевими педагогами та Управлінням освіти Заліщицької міської ради. Дітям запропонували спортивні естафети, арттерапію, де школярі створювали картини за допомогою повітряних кульок, та урок музики.

У фіналі на учасників очікував конкурс на знання лісу. Переможці отримали від лісівників сучасну енциклопедію про довкілля. Завершився захід смачною піцою.

«Дякуємо ДП «Ліси України» за запрошення. Ми, педагоги, разом із дітьми отримали величезний заряд позитиву. «Лісовичок» — це чудове місце, вражає його сучасна естетика та водночас продуманість», — зазначила директорка школи Іванна Павловська.

Протягом останніх трьох років Філія “Подільський лісовий офіс” облаштувала 26 рекреаційних пунктів (у Чернівецькій області — 14, у Тернопільській та Хмельницькій — по 6). На рекреаційних пунктах нового зразка, як правило, є 3–4 альтанки, зони для приготування їжі, занять спортом та розваг (гойдалки, турніки тощо).

Загалом у філії працює 173 рекреаційні пункти, кожен з яких доглядають, ремонтують та прибирають.

Цього року на Тернопільщині філія відкриє ще два сучасних «Лісовички». Рекреаційний пункт у Копичинецькому лісництві Чортківського надлісництва запрацює восени. Він розташований біля населеного пункту на автошляху, що пролягає через лісовий масив. Територія пункту охоплює галявину, де з’явиться справжнє футбольне поле.

Також у планах — облаштувати «Лісовичок» у Кременецькому надлісництві неподалік Тернополя. Його завдання — перехоплювати потік відпочивальників з обласного центру.

«За рік рекреаційні зони філії відвідує майже 200 тисяч людей. Щоб відпочивальники не розводили багаття у лісі, ми пропонуємо для приготування їжі використовувати мангали на території рекреаційного пункту. Минулого року в лісових масивах ДП «Ліси України» у Тернопільській та Чернівецькій областях не було зафіксовано жодної пожежі, і рекреаційні пункти в цьому зіграли важливу роль. Наша рекреаційна мережа — це одночасно і безпека нашого лісу, і безпека людей. Відвідування пунктів безкоштовне. Ми дуже раді, що наші пункти все частіше стають місцем не лише для відпочинку, але й для культурних та освітніх заходів. Філія завжди відкрита для співпраці з місцевими громадами у цьому напрямі», — зазначив директор Подільського лісового офісу Василь Гончар

З початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, не вагаючись, пішов захищати країну. Щобільше, в Олександра вся родина військових. Дружина Валентина – медик і син Олег – начальник інженерної служби у військовій частині. Обоє нині захищають Україну на Одещині.

Олександр – головний сержант танкової роти, зараз тримає оборону на Харківщині. Довгий час воював на Донеччині. Був у найгарячіших місцях під Авдіївкою та Бахмутом. За відважність та виконання бойових завдань отримав  Орден «За мужність» III ступеня. Раніше були нагороди та нагрудні знаки, але орден отримав вперше, розповів чоловік.

“Ми були під Куп’янськом на виконанні бойових завдань, але вже в складі піхотних підрозділів, оскільки танки зараз стали надто вразливі. Там так було “трохи гаряче”, – поділився спогадами чоловік.

Під час виконання бойових завдань воїн-лісівник отримав двічі поранення, кожного разу після реабілітації повертався на позиції. Останній раз з побратимами тримав оборону 77 днів.

Після завершення війни, Олександр Скляренко хоче повернутися працювати в лісництво. Тут його чекають та зберігають за ним робоче місце. Чоловік мріє про скорішу перемогу та мирне спокійне життя.

Пишаємося нашим захисником! Щиро вітаємо з заслуженою нагородою та зичимо міцного здоров’я та миру!

В умовах спекотного та посушливого клімату перші 3–5 років життя дерев є найважчими. Без догляду значна частина саджанців загине, не витримавши конкуренції з дикорослими рослинами за вологу, світло та поживні речовини.

Саме тому лісівникам доводиться видаляти бур’яни та розпушувати ґрунт. У міжряддях це відбувається механізовано, а безпосередньо в рядах між саджанцями догляд здійснюється вручну.

У 2022 році одна з ділянок лісового масиву у Прибузькому лісництві на Миколаївщині повністю вигоріла внаслідок влучання керованої авіабомби (КАБ). Від соснових насаджень залишилося лише згарище. Лісівники розчистили територію та навесні 2023 року висадили новий ліс. Завдяки постійній турботі, попри посуху та спеку, на ділянці зеленіють і набирають силу молоді сосни.

Догляд за лісовими культурами триває доти, доки крони дерев не зімкнуться.

Від початку 2026 року лісівники філії виконали роботи з догляду за лісовими культурами на площі 10200 гектарах. Роботи тривають..

Розповів європейським колегам, що росіяни цілеспрямовано знищують наші ліси: у суху погоду лісові масиви стають мішенями для ударних дронів, через які виникають масштабні пожежі. Водночас для українських лісівників кожен виїзд на гасіння вогню означає ризик потрапити під обстріл або підірватися на міні.

Через повномасштабне вторгнення ми втратили доступ до сотень тисяч гектарів лісу: понад 500 тис. га заміновано, близько 800 тис. га знаходяться на тимчасово окупованих територіях, на 100 тис. га тривають активні бойові дії. Вже зараз загальні екологічні збитки від російської агресії перевищили 150 млрд євро і ця цифра, на жаль, щодня збільшується.

Війна також завдала серйозних ударів і по інституціях галузі: російські війська зруйнували та розграбували ВО Укрдержліспроект – ключову установу з планування лісового господарства. Багато даних, які збирали десятиліттями, повністю втрачені. А фахівці провідної наукової установи УкрНДІЛГА працюють у Харкові лише за 40 км від лінії фронту під постійними обстрілами.

Але навіть у таких умовах ми рухаємося до стратегічної мети – впровадження сталого управління лісами відповідно до європейських стандартів. Ми працюємо над переходом до наближеного до природи лісівництва, збереженням біорізноманіття та виконанням природоохоронного законодавства ЄС. 

Водночас ми накопичуємо унікальний досвід функціонування лісової галузі в умовах повномасштабної війни. Ці знання можуть стати важливим внеском у посилення стійкості всієї Європи до майбутніх безпекових викликів.

Український лісовий сектор не лише вистояв – він продовжує розвиватися, зокрема за підтримки європейських партнерів, і ми щиро вдячні країнам-учасницям та спостерігачам FOREST EUROPE за солідарність із Україною. 

Важливим кроком цієї підтримки є створення ініціативи «Forest Friends for Ukraine», яка покликана перетворити політичну підтримку на практичні інструменти відновлення та розвитку нашої лісової галузі.

Окремо хочу висловити подяку Координаційному підрозділу FOREST EUROPE за втілення цієї ініціативи та Європейському лісовому інституту за готовність забезпечити її організаційну та фінансову підтримку.

Справді, війна завдає величезних втрат українським лісам, але вона не здатна зупинити наш розвиток та рух вперед. Попри всі виклики, ми продовжуємо впроваджувати європейські стандарти управління лісами, інвестувати у знання та планувати майбутнє. Саме тому підтримка України сьогодні – це інвестиція не лише у відновлення наших лісів, а й у сильнішу, безпечнішу та більш стійку Європу".

Забезпечення відбувається за організованою системою взаємодії між військовими та ДП «Ліси України». Військові частини визначають потреби та формують відповідні запити, а підприємство опрацьовує всі заявки й розподіляє їх між своїми філіями.

У травні найбільше лісопродукції для потреб оборони відправили ресурсні Поліська, Столична, Карпатська та Північна філії. Водночас суттєво наростила обсяги відвантаження Слобожанська філія. Її перевагою є близькість до прифронтових регіонів, що дозволяє швидше доставляти деревину військовим.

Деревина надходить на всі напрямки фронту, де вона залишається критично важливою для облаштування ліній оборони, укріплень та інших захисних споруд. Основу поставок становить лісопродукція з хвойних порід різних діаметрів.

Важливо, що вся деревина передається військовим безоплатно. ДП «Ліси України» власним коштом забезпечує її заготівлю, доставку до залізничних станцій, завантаження у вагони, а також сплачує всі необхідні податки та збори.

Загалом підприємство вже відвантажило для потреб Сил оборони понад пів мільйона м³ деревини.

Під час наради також визначено інші ключові проблемні питання збереження та відновлення лісів Карпат.

Своєю чергою ДП «Ліси України» вирішило призупинити рубки до з’ясування обставин щодо наявності популяцій червонокнижних видів у межах будівництва лінії електропередач.

Наразі підприємство спільно з Мінекономіки працює над формуванням нової комісії з обстеження, до складу якої мають увійти:

✔️ організації, що займаються науковою та науково-технічною діяльністю: Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, УкрНДІЛГА, УкрНДІгірліс, Національний лісотехнічний університет України, Інститут екології Карпат НАН України, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;

✔️ органи місцевого самоврядування Закарпатської області: Ясінянська селищна громада, Горінчівська сільська громада, Тур’є-Реметівська сільська рада, Перечинська міська громада, Колочавська сільська громада, Усть-Чорнянська селищна громада, Дубівська селищна громада, Великобичківська селищна громада;

✔️ Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА;

✔️ громадські природоохоронні організації.

Про дату і час проведення нового обстеження буде повідомлено додатково. Ми налаштовані на об’єктивне встановлення фактів, неупереджений аналіз ситуації та конструктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами!

▪️ ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Минулого року ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» звернулося до ДП «Ліси України», повідомивши про проєкт нового будівництва лінійної частини приєднання електроустановок через земельні ділянки Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Простими словами, йшлося про прокладання ліній електропередачі (ЛЕП).

Як зазначалося у зверненні ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», відповідно до статті 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» підприємства, які будують або експлуатують об’єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки на підставі договору про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду — на праві постійних чи строкових земельних сервітутів.

Законодавство України зобов’язує лісогосподарські підприємства та органи місцевого самоврядування розглядати звернення енергетичних компаній щодо надання земельних ділянок для розвитку енергетичної інфраструктури та забезпечення їхнього охоронного статусу (ЗУ «Про енергетичну ефективність», ЗУ «Про землі енергетики», а також Стратегія енергетичної безпеки України).

Відповідно до чинного законодавства, на підставі звернень ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» була сформована комісія для обстеження лісових ділянок. Інформацію про проведення комісійного обстеження завчасно оприлюднили на сайті ДП «Ліси України».

До складу комісії увійшли представники ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», Західного МУЛМГ Держлісагентства, державної лісовпорядної організації, установ природно-заповідного фонду, а також, за згодою, представники органів місцевого самоврядування та громадськості, які зверталися щодо включення їх до складу комісії.

Представники комісії обстежили лісові ділянки в Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва, на які попередньо були укладені договори про встановлення земельних сервітутів.

ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» відшкодувало збитки філії «Карпатський лісовий офіс» за лісові ділянки, щодо яких укладено договори про встановлення земельних сервітутів, на загальну суму понад 23 млн грн.

У травні цього року представники екологічної спільноти повідомили, що на ділянках, відведених під будівництво ліній електропередач у Карпатському регіоні, виявлено червонокнижні види рослин і тварин.

Відповідно до звернень Українського герпетологічного товариства та ГО «Українська природоохоронна група», з метою перевірки можливої наявності місць перебування саламандри плямистої на ділянках, відведених під будівництво ЛЕП (квартал 7(46) Пашківецького лісництва), було проведено комісійне обстеження.

До складу комісії, сформованої Філія "Карпатський лісовий офіс" підприємства, увійшли науковці, представники лісової галузі, екологічних служб і природоохоронних установ.

За результатами обстеження дорослих особин саламандри плямистої на ділянках, відведених під ЛЕП, комісією не виявлено. На маршруті зафіксовано близько п’яти тимчасових можливих водотоків, які станом на день обстеження були повністю пересохлими. Заболочених місць або інших оселищ, придатних для земноводних безпосередньо в межах траси ЛЕП, також не виявлено.

Комісія зазначила, що ймовірні біотопи, придатні для проживання саламандри плямистої, розташовані орієнтовно за 100–150 метрів нижче від нижньої межі траси ЛЕП. Представники Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка надали рекомендації щодо мінімізації можливого впливу робіт у разі виявлення виду. Зокрема, йдеться про недопущення захаращення водотоків, збереження мертвої деревини, мінімізацію впливу на лісову підстилку, обмеження руху техніки у вечірній та ранковий час, а також проведення відповідного інструктажу для працівників.

Втім представники екологічної спільноти опублікували нові відеоматеріали щодо наявності на ділянках червонокнижних видів тварин.

- часткова компенсація до 50% вартості робіт з відновлення лісів на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які перебували в тимчасовій окупації;

- ведення державного лісового кадастру для формування актуальної та достовірної інформації про стан лісових ресурсів;

- проведення національної інвентаризації лісів для отримання репрезентативних даних щодо їхнього стану, запасів деревини та біорізноманіття;

- фінансування ведення лісового господарства постійними лісокористувачами, які не здійснюють заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.

 «Внаслідок російської агресії близько 2,9 млн га українських лісів зазнали пошкоджень, а понад 690 тис. га потребують розмінування. Ухвалена постанова дозволить спрямувати ресурси на їх відновлення», – заступник міністра Тарас Висоцький.

Також декларація фіксує зобов’язання європейських партнерів розглянути можливість сприяти створенню робочої групи Forest Friends for Ukraine під керівництвом України. Передбачається, що ця група займатиметься розробкою та координацією необхідних заходів на підтримку українського лісового сектору, а також запрошуватиме спостерігачів і партнерів долучитися до цієї роботи.

«Стокгольмська декларація міністрів є ключовим результатом Міністерської конференції, вона визначає напрямок подальшої співпраці країн-підписантів FOREST EUROPE та спільні політичні пріоритети. І дуже важливо, що у цьому документі зафіксовано зобов’язання підтримувати Україну – ми тривалий час працювали над тим, щоб воно було чітко прописано, і досягли результату», - зазначив Віктор Смаль.

Міністерська конференція FOREST EUROPE – це зустріч високого рівня, у якій беруть участь міністри та керівники спеціалізованих агентств лісового сектору Європи. Загалом співпраця у межах цього процесу об'єднує 44 європейські країни та Європейський Союз.

Ліквідація пожежі показала справжню силу взаємодії служб і громадянського суспільства. Коли приходить біда, важить не відомча належність, а готовність стати пліч-о-пліч, щоб захистити людей, громади та рідні ліси.

Голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький разом із головою Закарпатської обласної ради Романом Сараєм вручили учасникам ліквідації пожежі почесні грамоти та подяки – за мужність, самовідданість, рішучість і високий професіоналізм.

Ці відзнаки – не лише офіційне визнання, а й знак щирої вдячності від усіх мешканців Закарпаття тим, хто у критичний момент став на захист наших лісів.