Товариство лісівників України
Ш. Руставелі, 9-А, 54
місто Київ, Україна , 01601
+38 (044) 235-23-48

Новина


10
вер

Зауваження до проєкту Державної стратегії управління лісами до 2035 року

Підтримано членами робочої групи: Зібцев С.В., Власенко С.Г., Лакида П.І., Матусевич О.Б., Будзинський І.Л., Полякова Л.В., Шарейко П.С., Марчук Ю.М., Головецький М.П., Гоцуляк Д.С., Ревенко Н.О., Касич Т.Г., Дейнека А.М., Оборська А.Є., Кривов’язий С.Й., Червоний В.О., Лавний В.В., Масюк В.В., Новицький В.П., Когут М.В.
В проєкті Стратегії відсутні основні положення, які можуть забезпечити як збалансоване ведення лісового господарства, так і подальше виконання положень Стратегії. Зокрема, в проекті відсутні положення щодо:
•   Повністю відсутній блок питань, пов’язаних із вирішенням питання фінансового забезпечення ведення лісового господарства та зміни підходів до оподаткування. Не має конкретних пропозицій щодо пільг та стимулів у питаннях лісорозведення на землях приватної власності.
•   Підтримки збільшення лісистості. Без відповідної програми, обґрунтованих джерел виділення коштів, проведеної інвентаризації земель та внесення змін у законодавство стосовно спрощеної процедури виділення земель під залісення, все запропоноване є голослівним.
•    Наведені заходи з адаптації до змін клімату не враховують всього спектру необхідних рішень.
•    Вирішення питання підвищення біологічної стійкості та захисту лісів від шкідників та хвороб.
•    Будівництва лісової транспортної інфраструктури.
•    Заходів, спрямованих на використання низькоякісної деревини.
•    Заходів щодо забезпечення сучасним обладнанням наукових установ.
•    Відсутні положення щодо напрямів робіт в ООС та Південно-Східному регіоні країни.
•   Механізмів проведення моніторингу біорізноманіття та інвазивних видів з представленням динаміки по роках.
Неправильне використання лісівничих термінів, яке справляє неправильне враження та подальше визначення напрямів розвитку лісового господарства. Наприклад: «умовно чисті ліси» (такого терміну не існує), «економічна продуктивність» (такого терміну не існує), «особливо цінні ліси» (зміст пункту не відповідає ні термінологічно, ні по суті цього поняття), «обсяг вилученого вуглецю при рубках» менший сьогодні ніж 0,01% ростучого запасу деревини, тому таке положення хибне. Крім того:
•    формування лісів, наближених до природних може відбуватись виключно в сприятливих грунтово-кліматичних умовах.
•    в Україні відсутня плантаційна форма вирощування насаджень.
•  «не втручання» є опцією виключення для пралісів та окремих категорій ПЗФ. В інших випадках без втручання буде втрачено як біорізноманіття, так й інші корисності лісу.
•    Не враховане положення чинного законодавства щодо полезахисних лісових смуг
Не прораховані наслідки певних положень, які при їх виконанні призведуть до погіршення стану лісового господарства України. Зокрема:
•  Пропозиція щодо відмови від суцільних видів рубок в не експлуатаційних лісах є неможливою до виконання, оскільки несуцільні види рубок є неефективними в певних лісорослинних умовах, а після вітровалів, буреломів, великих пожеж суцільна санітарна рубка є єдиною можливістю очищення території та створення умов її відтворення. У даному контексті можна говорити виключно про спрямування на несуцільні види рубок, а не відмову від них.
•   Конкурентоздатність лісогосподарських підприємств забезпечується завдяки оптимізації виробництва та зменшенню собівартості продукції, яка включає податки та збори. Тільки за умови зменшення собівартості можна забезпечити конкурентну ціну на лісову продукцію, товари та послуги.
•    Лісове господарство не може орієнтуватись виключно на завдання підвищення рівня поглинання вуглецю. У разі спрямування тільки на цей фактор, ми отримаємо швидкоростучі насадження з коротким оборотом рубки. Оскільки 20-річні тополі накопичують вуглець набагато більше ніж 120-річні дуби.
•    Україна відійшла від планової економіки та застосовує принципи ринкової економіки, тоді як проект Стратегії знову пропонує повернення до планової економіки у питання заготівлі деревини.
Стосовно збереження різноманіття. Існує непорозуміння стосовно поняття «природних лісів». Природні ліси це результат переходу на наближені методи лісівництва і той стан лісів, до якого ми прагнемо наблизитись. Тому ця категорія не потребує заповідання.
   Стосовно визначених напрямків наукових досліджень. Наведені пріоритетні напрямки наукових досліджень не кореспондуються у різних розділах. Крім того, виокремлення частини напрямків унеможливить повноцінну наукову підтримку галузі, враховуючи, що такий підхід не відповідає чинному законодавству, оскільки тематичний план наукових досліджень складається на 5 років, а запропонована лише частина необхідної тематики на наступні 15 років. Крім  того перед тим як вимагати наукові результати необхідно передбачити закупівлю необхідного наукового обладнання.
   Частина запропонованих заходів вже виконана та впроваджена. Наприклад, дорожні карти переходу на наближені до природи методи лісівництва, чи виділення охоронних територій у кожному сертифікованому підприємстві лісового господарства.
   Положення Стратегії мають різний статус за їх важливостю та впливу на подальший розвиток лісового господарства. Частина положень має «вторинний статус» і повинна регулюватись нормативно-правовими актами лісового господарства.
   Окремо необхідно виділити не прораховані та однобокі позиції стосовно запропонованої інституційної моделі лісового господарства. Зокрема:
•    При бажанні роз’єднати державні функції робляться помилкові припущення, які суперечать європейській практиці та створюють передумови корупції у лісового господарстві:
•    На сьогоднішній день питання контролю виконуються незалежно від господарської функції, тоді як проект Стратегії пропонує поєднати функцію контролю із плануванням лісогосподарської діяльності. Таким чином або Державній екологічній інспекції, яка на даний час здійснює контрольну функцію в усіх лісах країни, будуть надані невластиві функції планування лісогосподарської діяльності та ведення кадастру, або замість розділення функцій Міндовкілля отримає поєднання функцій формування політики та організації лісовпорядного планування та ведення кадастру, що суперечить Лісовому кодексу.
•    Жодна країна Європи не надає повноважень управління державним майном структурі невідомої форми власності, як пропонується проектом Стратегії. Крім того, жодна країна Європи не відпускає господарювання в державних лісах на «вільне плавання», як пропонується. Навіть при де-юре розділених функціях управління де-факто європейські держави мають суттєвий вплив на лісогосподарську діяльність шляхом погодження виробничо-фінансових планів, призначення директорів та погодження інших видів діяльності. З проекту Стратегії не зрозуміло, кому підпорядковується новостворена структура, на яких принципах вона працюватиме і якої форми власності буде.
•    Існує протиріччя існуючому законодавству, зокрема Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», за яким чітко прописані повноваження міністерств, агентств та інспекцій. Крім того, є протиріччя повноваженням, закріпленим у Лісовому кодексі, який є документом вищого рівня за Стратегію.
•    Запропонована модель управління зі створення централізованої компанії суперечить курсу держави на децентралізацію та унеможливлює залучення громадськості на місцях до управління лісовим господарством.
•    Створення нового суб’єкту господарювання не вирішує питань фінансового забезпечення в першу чергу підприємств Південно-Східного регіону, які потребують до 90% покриття витрат з державного бюджету на охорону та захист лісів, оскільки статус юридичної особи державних лісогосподарських підприємств унеможливлює перерозподіл фінансових потоків та вирівнювання фінансової моделі. Також створення суб’єкту господарювання не вирішує питання понаднормового податкового навантаження на державні лісогосподарські підприємства, яке є найбільшим у Європі для підприємств у цій сфері господарювання.
•  Не прораховано і не запропоновано вирішення інших питань, таких як лісозахисні служби, функція державної лісової охорони, наукове забезпечення, лісове насінництво, регулювання ринку деревини, забезпечення відкритості лісогосподарської діяльності тощо.
   Вважаємо, що проект Стратегії потребує суттєвого доопрацювання як з огляду на модель реформування, так і стосовно подальших пріоритетів розвитку лісового господарства. Схвалення документу в наведеному вигляді призведе до подальшої стагнації та руйнації лісового господарства України.