Закиди про тотальне вирубування лісу шкодять державі - Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук

• Автор:  Костянтин ТЕРЛОВИЙ, Газета "Природа і суспільство"
  
• Публікації, статті, Загальні новини, Актуальні новини

Звідки взялися мільйони кубометрів вивезеного за кордон лісу, де дівся мільярд євро від так званої контрабанди лісу? І як ці мільйони кубів промайнули повз пильне око українських митників?

    – Знаєте, нині в одній точці сфокусовано багато напрямків, які стали цікавими в передвиборній Україні. Традиційно, що у такі передвиборні роки загострюється ситуація політиками, які прагнуть заробити дивіденди на вибори, хтось дійсно хоче побороти негативні процеси, а хтось відпрацьовує різноманітні гранти. Яких тільки варіантів управління українським лісом не пропонувалося останнім часом, – то спочатку створюємо держкомпанію, то віддаємо всі лісгоспи в концесію, при цьому Південь три роки без бюджету, то звідкись з’являється стратегія, яку ніхто до цього не бачив, а потім Указ Президента України, яким потрібно впорядкувати всю систему. Численні поправки до Законів викликають суспільний резонанс, а тим часом сиплються звинувачення на лісівників. У ЗМІ з’явився документ, від якоїсь невідомої британської компанії. А вона дійсно невідома, за сім років, на міжнародних конференціях, консультаціях, форумах, на яких я побував, жодного разу такі експерти не з’являлися. І раптом вони вистрілюють таким документом, який просто таки обурив керівництво Уряду…
    Але коли я починаю читати його, то бачу багато абзаців, які пам’ятаю зі звітів грантових організацій, експертів, які працюють сьогодні в Україні. Тому я вже не можу повірити в цифри, які ви згадували. Чи може бути в Україні 12 тисяч нелегальних пилорам? Чи можу я повірити цифрі, що ми сьогодні більше експортуємо пиломатеріалів, ніж переробляємо круглого лісу? Та ще й – «нелегального» лісу. Можливо, хтось не знає, що в Україні діє податкова система, при якій малий бізнес навіть не звітує з цього питання.
     Потім наводять цифри експорту, якими переконують, що постачалася ділова деревина під виглядом дров. А я вам таке скажу, і це знає кожен деревообробник у нас чи в Європі. Ми поставляємо технологічні дрова. Ними підприємства торгують і в Україні, потреба наших заводів – близько 3 млн куб. м. І в нас, і в Європі вони йдуть на тріску і виготовлення плит або целюлози. В чому різниця? У прийомці. А це так, – бо європейські нормативи сортименту повністю різняться від наших, більше того, ми досі кваліфікуємо деревину за ГОСТами 88-го року. А з того часу, не те що технології змінилися, – цілі галузі з’явилися нові. Хоча ГОСТи всі були відмінені, фактично в нашій галузі залишився ГОСТ, де іде ділова деревина: пиловник 1-го, 2-го, 3-го сорту, – в залежності від діаметра і якості. Конкретизую. У нас вважається діловий ліс від 14-ти сантиметрів. Це так званий «будліс». Він йшов на шахти, і у нас його лишки, десь 2 млн куб. м на рік. Не вирубувати його не можна, бо потрібно наростити першосортну ділову деревину. Якби запрацювали власні паперові заводи (виробництво ДВП, ДСП, навіть МДФ вже є) – це питання знялося б. А ще б ми не мали клопоту з отим експортом. Але ж це не компетенція лісівників?
    Так от. У нас така сировина вважається дров’яною, бо йде на тріску і на паливо. В Європі ж кодифікація йде по групі А, B, C, D, де фактично технологічних дров немає. Отже, мене цікавить об’єк­тив­ність подання даних. Цифра 1 мільярд євро. Один мільярд євро, – це приблизно 31 мільярд гривень. Уся реалізація, за найсміливішими підрахунками Держлісагентства, – становить 14,5 мільярда гривень.
    І ще десь 4 мільярди з інших відомств. Звідки береться мільярд євро на цьому фоні? А те, що я навів – це вся реалізація в межах держави з експортом – з усіма варіантами. Далі: цифра 6–8 млрд гривень контрабанди. Теж цифра, яка не вкладається ні в математику, ні в логіку.
    Сьогодні, пиловник хвойний має ціну приблизно 1,5–2 тисячі за куб., дрова паливні 350–400 грн. Звісно, твердолистяна деревина, той же дуб, зараз значно дорожчий. І сьогодні його ціна на ринку України європейська. Але, якщо взяти приблизні цифри між дровами та пиловником різних сортів, то ціна десь сягає 2000 гривень. Тоді, якщо помножити запас 300 кубометрів на 2000 гривень ми отримаємо десь 600 тисяч гривень на гектарі. Це так, для арифметики. Потім: в рубку головного користування ми відводимо лісосіку за 2 роки до рубки. Тобто всі бажаючі можуть прийти на майбутню лісосіку ще за два роки до цього, і порахувати. І що цікаво, та ж податкова, ще за рік до рубки, вже прораховує яка буде податкова база нарахування. І ці цифри вже нині закладені в бюджет 19-го року.
      – Тобто Кабмін знає точно скільки буде рубатися лісу ще за рік?
    – Саме так. Ця цифра, повторюсь, закладається в бюджет! Ліс ще на корені. А ми починаємо платити податки вже з першого січня, наперед, за те, що зараз рубаємо (йдеться про липень 2018-го року). Тобто, якщо повернутися до арифметики: якщо ми зрубаємо гектар лісу, то отримаємо, в середньому, 600 тисяч грн. Щоб вийти на 6 мільярдів гривень, якщо я не помиляюся, нам треба зрубати 10 тисяч гектарів лісу. Суцільно. Нелегально. Ви вірите у цю цифру? Ви вірите, що це не бачать ні поліція, ні в районі, ні сільрада?
         – Навіть не уявляю собі таку площину…
       – Це десь половина середнього лісгоспу. Такий лісгосп близько 25 тисяч гектарів. А якщо говорити про лісгосп на Сході – то це увесь ліс на його території. І от така цифра за версією «дослідників» вирубується нелегально. Щоб було зрозуміло, суцільними рубками у нас у країні, разом із санітарними, навіть протипожежними, на рік покривається десь 45 тисяч гектарів максимально. Ці ж площі йдуть під залісення. Тому, майже третя частина на цьому фоні, вибачте, викликає у мене, як в експерта, науковця і лісівника, відверте здивування.
    – І все ж, на Кабміні доручили перевірити ці цифри.
   – Я впевнений, що перевірять. Усі. І буквально кілька тижнів покажуть, у чиїх інтересах, чому? Ще раз наголошую, якщо є винні – до відповіді. Але чому зачіпають відомі світові компанії? (Йдеться про звинувачення з боку британського сайту на адресу світових деревообробних гігантів: Egger, Prolisok, Kronospan, Swiss-Krono, IKEA).
      Але давайте ще й з такого боку поглянемо. Ці компанії побудували на території ЄС величезні заводи. Які працюють абсолютно за законами Європейського Союзу. Це жорсткі закони, які чітко контролюють бізнес. Якщо б ми хотіли закрити різницю підходу до класифікації деревини (про що зараз йде мова), то вже б це давно зробили на законодавчому рівні, синхронізувавши ГОСТи.
     У нас, насправді, європейська сертифікація була прийнята урядом Єханурова ще в 2007 році. Державні лісгоспи ведуть електронний реєстр деревини. Тому, питання походження дуже просте. Якщо сертифікат є, то дуже легко з'ясувати, з якого виділу, кварталу та рубки деревина. За биркою – взагалі можна дізнатися походження окремого дерева. Отож ідентифікована кожна колода. Є колода, є сертифікат походження, є митно-тарифна класифікація. 
     Є митний кодекс і ДФС, яка контро­лює кількість сплачених податків. Є національна поліція, зрештою, багато інших силових структур. І… все одно, крайній – лісівник.
    – Знову повернуся до звіту, Еarthsight, точніше до заяви, яка навіть у мене, нефахівця, викликала сумніви щодо правдоподібності, нібито майже усе вивезене за кордон, – сумнівного походження. Бо заготовлялося під виглядом санітарних рубок. Як таке можна з’ясувати?
   – Думаєте, хтось з’ясовував? Нісенітниця з ряду тих, що лісівники самі запускають короїда, щоб спиляти ліс. Такі один псевдоеколог розповсюджує. Широковідомий у вузьких колах. Як можна по 18 пробах це порахувати, якщо лісорубних квитків десятки тисяч?
     Ось я щодня на роботу приходжу в ботанічний сад НУБіП. І тут ми не заважаємо природному циклу. Дерева хворіють, ростуть, вмирають – ми лише спостерігаємо. Втручаємося у виняткових випадках, коли дерево вже загрожує безпеці. Ми якраз пильно стежимо тут за процесами, які йдуть у хвойному лісі, поміж тим і пов'язані з кліматичними змінами. Зміни клімату можна побачити просто тут – буквально за рік у нас загинуло більше сотні ялини. Ми мали забрати її ще весною, але не могли – бо зона тиші. А тепер не можемо забрати, хоч і шкідники розлітаються, щоб не виламати половину території дендропарку, треба чекати зими.
    Дерево, яке всихає, воно втрачає всі товарні якості. Але коли його рубають у період всихання, то ще можна узяти навіть пиловник. Коли ж воно постояло і вже посиніло, а в хвойних гниль поширюється миттєво, воно переходить у категорію технології і дров.
    Санітарні рубки відводяться в листяний період, за три місяці до рубки. Тобто непросто – побачили і зрубали. Є відвід, сьогодні згідно з законом слід показати, що ми маємо зрубати, далі – екологічна експертиза. Знову ж таки, всі бажаючі можуть зайти в ліс і побачити, що стоїть на корені і що буде рубатися. Так, площі ураження короїдом та й шкідниками листяних постійно зростають. Але те, що було згадано у звіті, який так усіх схвилював, викликає щире здивування.
     – Як реагують самі лісівники на нинішню ситуацію?
    – Важко, тому що в зоні критики всі, та й помилки і відповідальність бувають різні. Після того, як було введено мораторій на поставки круглого лісу, приміром, у нас в університеті (НУБІП, – ред.) та й в усіх інших було закрито спеціальність «деревообробка». Після того два роки відновлювали. Нині знову заборони. Молоді потрібна перспектива, а бізнесу – стабільність.
     Вкиди про тотальне вирубування лісу, б'ють не тільки по лісовому господарству. Б’ють по бізнесу, по інвестиціях, які мали б зайти в Україну на глибоку переробку. Вони б’ють і по державі в цілому, тому що ставлять під сумнів всю державну систему контролю. У нас, лісівників, немає окремої залізниці десь через шматок Біловезької Пущі, через яку могло піти на мільярд кубометрів деревини за кордон. Є порти, є митниці. Кожен вагон пломбується на території підприємства. Контра­банда – це кримінал. І з цим є кому боротися. Але ми зараз говоримо про надважливе питання, на яке я шукаю відповідь. Чому саме у цей момент, у момент передвиборний є спроба скомпрометувати державу через лісове господарство? Чи захоче великий бізнес зайти в країну?
    В галузі працює 50 тисяч людей. Ще тисяч двадцять у лісгоспах комунального, військового, інших підпорядкувань. 15 тисяч у бригадах, що за договорами працюють в усіх українських лісгоспах. У деревообробці працює близько трьохсот тисяч – це без сімей. Мисливців – 330 тисяч тільки активних. І що, ці всі люди сьогодні – порушують закон? Це мене турбує і повинно турбувати політиків. Безумовно, якщо є порушення, підміни, невірний облік, винних знайти можна і нехай відповідають. Якщо ми хочемо навести порядок, то одними перевірками не обійтися. Потрібен Закон про ринок деревини, який зняв би більшість питань; потрібен контроль місцевих громад, а відповідно й інвентаризація лісів, як механізм екологічного контролю; потрібні узгоджені стандарти з країнами, з якими торгуємо; потрібен професіоналізм і в лісовому господарстві, і в деревообробці, і в управлінні. Надіюсь, що так і буде.