Вже десятий Великдень ми зустрічаємо у стані війни, і другий рік – у стані повномасштабної, якої не бачив світ від часів Другої світової.
Українці показали всьому світу, що вони вміють єднатися, вміють воювати, вміють підтримувати і один одного, і свою армію. А ще те, що ми прагнемо жити у вільній демократичній країні і готові захищати це право: право на життя, незалежність, волю, свободу, демократію. Захищати свою землю, свої родини, своїх дітей і своє майбутнє.
Лісівники, як всі українці, працюють на нашу Перемогу на своїх робочих місцях, допомагають армії, волонтерять, дають прихисток біженцям від війни, відбудовують знищені рашистами лісові господарства на деокупованих територіях і при цьому створюють нові ліси задля майбутнього.
Тисячі лісівників воюють на фронті. Не всі родини цього дня можуть зібратися разом у сімейному колі, у багатьох немає дому, а найболючіше те, що багато хто вже ніколи не зможе зустріти це свято…
Світла пам’ять Героям!
Зараз думки і бажання українців про одне: щоб Перемога настала якнайшвидше. Щоб наші воїни повернулись додому живими-здоровими. Щоб діти були разом зі своїми батьками. Щоб українці жили у вільній сильній країні.
Чудо Христового Воскресіння об’єднує всіх нас цією вірою, вірою у Перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю. Тож нехай це величне свято наповнить ваші серця світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро.
А сонце Перемоги і Миру обов’язково зійде над Україною!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Слава Україні! Слава нашим Захисникам і Захисницям!
