Дорогі колеги, побратими, однокурсники, одногрупники, всі лісівники України!
У третю неділю вересня у кожного лісівника, у кожній лісівничій родині відзначається професійне свято. Це не просто свято одного дня в році, це свято, до якого лісівник йде роками, десятиліттями, це свято – дань професії, яка працює на майбутнє. Не всі розуміють сьогодні в нашому суспільстві глибину і важливість професії лісівника, але я знаю точно, що і лісівнича професія, і самі лісівники, які на всіх рубежах країни захищають країну, садять ліс, гасять лісові пожежі, борються з браконьєрством, заслуговують глибокої поваги суспільства і не лише один день в році, а щоденної. Я, як лісівник, відчув це свято вперше, будучи першокурсником Сторожинецького лісового технікуму ще у вересні 1969-го року, а взагалі, історія цього свята починається з 1966-го року, а в незалежній Україні його відзначають, починаючи від Указу Президента від 1993-го року, відтоді ця подія входить до переліку професійних свят, які відзначаються в державі. Це свято не лише лісівників, це свято працівників лісової галузі і деревопереробної промисловості – тих, хто вирощує ліс, і тих, хто випускає готову продукцію. Це свято десятків тисяч людей, але, в першу чергу, ми повинні пам’ятати, що кожен сьомий працівник лісового господарства сьогодні на передових рубежах нашої батьківщини захищає Україну від навали російських окупантів. Це люди, які жертвують своїм життям щодня, щохвилини. На сьогодні десятки лісівників загинули, виконуючи свій громадянський обов’язок, захищаючи нашу країну. Я хочу низько вклонитися тим героям, які віддали своє життя, боронячи нашу країну. У нас є важкопоранені і поранені, які потребують підтримки, а ще нам дуже потрібно знайти лісівників, які пропали безвісти під час війни. Це свято і волонтерів-лісівників, які збирають, купують і везуть гуманітарну допомогу на фронт, і тих, хто приймає, облаштовує і надає всіляку підтримку втікачам від війни. Це свято педагогічних колективів і студентів – майбутніх лісівників. Це гігантський колектив людей, які заслуговують цього свята і заслуговують поваги суспільства. Але всі ми, хто працює в тилу і керує в Києві, маємо запитати у себе, чи ми робимо все можливе, щоб виправдати пожертву наших воїнів? І, безумовно, в цей день не можна не сказати про ті реформи, на які очікує лісова галузь. Я цілком усвідомлюю суть Постанови Кабінету Міністрів і прекрасно розумію той складний шлях, який потрібно пройти галузі в цілому і знаю, що потрібен не один місяць, а то й рік, щоб після реформування галузь ефективно запрацювала. Запрацювала в інтересах людей, лісу і держави – саме так, а не навпаки. Ми розуміємо, що хлопці, які повернуться з війни, спитають за правильність прийнятих рішень. Я хочу сказати, що Товариство лісівників України, як займало, так і буде займати позицію по захисту інтересів, як трудових колективів, так і інтересів кожного лісівника, ми готові відгукнутися на кожну лісівничу долю в умовах, як військового, так і мирного часу. Ми віримо в те, за нами буде перемога і буде мир, що колективи повернуться до звичайної мирної роботи, що український ліс, який ми садимо і в військовий час, буде шуміти своїми кронами для дітей і внуків, які виростуть в нашій Україні. Мені дуже хотілося б, щоб ті першокурсники, які обрали лісівничу професію і в цьому році стали студентами лісівничих коледжів і університетів, були впевнені у своєму майбутньому і знали, що вони будуть потрібні нашій державі і потрібні українському лісу. Щоб наші школярі, які вимушені в інших країнах здобувати освіту, повернулися додому, бо це наш генетичний фонд і за нього сьогодні йде боротьба в державах Європи, бо українці трудолюбиві, українці розумні, українці мудрі і це вони не раз довели в своїй історії і за останні півроку. Тому, дорогі колеги, побратими, однокурсники, одногрупники, всі лісівники України, у день нашого професійного свята хочу подякувати кожному лісівнику – і воїну, який став на захист нашої країни, і лісівнику, який вирощує і доглядає ліс, хто заготовляє деревину і поставляє її на фронт, хто забезпечує українців дровами, і тих, хто волонтерить, хто дає прихисток біженцям. Всі Ви працюєте на нашу Перемогу. Бажаю всім, кожній сім’ї миру і здоров’я, нашим бійцям на фронті – успіхів у звільненні України від рашистських загарбників, щоб усі живі і здорові повернулися до рідних домівок, до мами і батька, до дружини і до дітей, щоб у кожній сім’ї було щастя, у кожній сім’ї був достаток, щоб кожна сім’я пишалася тим, що вона є частинкою великої лісівничої родини.
З Днем працівника лісового господарства, дорогі колеги!
Перемоги і миру всім нам, віри у прекрасне майбутнє нашої країни!
З вірою у нашу Перемогу і повагою до кожного лісівника України Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук
