Воїн-лісівник Олександр Линник

• Автор:  Слобожанський лісовий офіс
  
• Загальні новини

“Важко тримати позицію, важко штурмувати, але найважче на війні втрачати рідних», – каже воїн-лісівник Олександр Линник. Рідними він вважає своїх побратимів, з яким чоловік пліч-о-пліч захищає кожен клаптик рідної землі вже майже півтора року.

Олександру 36 років. Він з лісівничої родини. Його батько, Анатолій Миколайович, близько десять років очолював Гадяцький лісгосп на Полтавщині. Тож після служби в армії, чоловік пішов стопами батька. Спочатку працював на нижньому складі Гадяцького лісгоспу, потім -  у цеху переробки, де до початку повномасштабного вторгнення був верстатником. 

25 лютого 2022 року Олександр уже обороняв рідну Гадяччину, куди з півночі вторглися російські війська. Завдяки Сумській артилерії роти охорони та ТРО, гадяцьким захисникам, вже за декілька днів населені пункти було звільнено, а окупантам, які заблукали у лісах, місцеві лісівники та мисливці тоді влаштували справжнє полювання, яке прозвали “гадяцьке сафарі”.

Після звільнення рідного краю, служив під Черніговом, а вже з осені стримував ворога під Бахмутом. Воював під Курдюмівкою, де тримали оборону та відбивали атаки вагнерівців. Там батальйон воїна зазнавав значних втрат, його розформували, а наш захисник став старшим навідником гранатометного взводу на іншому “гарячому” напрямку. 

У боях чоловік двічі отримував контузію та підлікувавшись, знову повернувся воювати.

 “Це моя країна. Хто її має обороняти, як не ми. Я йшов воювати, щоб не воювали наші діти, – зазначає Олександр Линник. – Ми маємо воювати не просто до завершення війни, а до повної перемоги”.

Вдома на Олександра чекають батьки та дружина із синочком, а ще вся лісівнича родина, яка підтримує та пишається нашим колегою-захисником.