Товариство лісівників України

Новина


27
бер

Воїн-лісівник Григорій Вуйків

«Коли мої друзі сиділи за комп’ютером, я прогулювався лісом. Хтось ішов до школи дорогою, а я йшов через ліс», - про таке особливе ставлення до лісу розповідає Григорій Вуйків. Це лісничий Почаївського лісництва філії «Кременецьке лісове господарство» і наступний герой проєкту «Воїни-лісівники».
Григорій у лісовому господарстві працює 10 років. Однак про те, що стане лісівником, знав ще з шостого класу. Любов до природи чоловікові прищепив батько, який також працював у галузі. «Все дитинство я був з татом у лісництві. Мені подобалося це. Я захоплювався мисливством. І ще будучи школярем, почав висівати насіння та вирощувати декоративні рослини», - розповідає лісничий. 
Після закінчення інституту Він одразу пішов працювати за фахом. Був на посаді інженера з реалізації, а згодом інженера з охорони і захисту лісів в Тернопільському лісгоспі. У 2018 році став лісничим і до своєї роботи ставився дуже відповідально «Робота не легка: фактично ні свят, ні вихідних. Завжди рейди, захист лісу. Але всі плани по лісогосподарській роботі ми виконували одні з перших».
З перших днів повномасштабного вторгнення рф на українську землю у Почаївському лісництві почали приймати переселенців. Лісівник допомагав влаштовувати блокпости. А 1 березня взяв до рук зброю і став на захист України. Спершу був командиром взводу у військовій частині на Тернопільщині. З жовтня на посаді заступника командира роти вогневої підтримки боронить кордони на Запорізькому напрямку. 
«Ми їхали у невідомість. Ніхто не знав куди ми прямуємо. Прибувши на місце, все було нове. Але за 5 днів ми уже прийняли позиції. За цей час бувало по-різному: постійно працюють міномети, удари з реактивної системи залпового вогню», - каже воїн-лісівник. 
Однак попри всі виклики Григорій точно знає за що бореться. Розповідає: «Особливий день для мене - 5 березня цього року. У неділю ми з хлопцями виїжджали на позиції і повинні були дуже багато копати. Але скажу чесно: всі так не хотіли їхати. Ми проїжджаємо буквально кілометри три і мені телефонує дружина. Коли я підняв слухавку, почув фразу, що у мене народився син. Мої емоції в той момент не можна було передати словами. Керівництво все зрозуміло, ми повернулися назад, мені оперативно підготували документи і я поїхав додому у відрядження». 
Сьогодні лісівник знову на передовій. Вдома його чекають сини Дем’ян та Матвій, дружина і батько. До речі, старший син, за словами Григорія, певно, також в майбутньому стане лісівником. Адже потяг до лісу у нього помітний вже змалечку.
А окрім Перемоги воїн-лісівник мріє про одне: «Повернутися додому, виростити своїх синів, займатися улюбленою справою і просто жити спокійно». 
Пишаємося нашими захисниками і всіх чекаємо вдома! Дякуємо Вам!