Товариство лісівників України

Новина


20
жов

Виступ голови Товариства лісівників України Юрія Марчука на IV з’їзді лісівників (продовження)

Деревина – це єдиний відновлювальний ресурс, який ми маємо. Не нафта, не пісок і не граніт і навіть не бурштин, а деревина
   Чи є в нас можливість розвивати переробку? Звичайно, є! І перспектива її ефективна в розвитку приватної власності на селі, у здешевленні послуг і в державному протекціонізмі у сфері кредитів, тарифів, проектів підключень. Незважаючи на різні географічні умови, ресурс в нас є (рис. 10). Основне – глибока переробка, а для цього потрібне обладнання, яке є на виставці. Головне – за що його купити, і ось тут роль держави стає головною.
   Те, що вкрай потрібно країні, це робочі місця, це майбутня українська продукція, це податки. Чи потрібно країну робити виключно екологічною зоною, чи потрібно розвивати переробку? (рис. 11). Немає сумніву що і те, й інше надважливе, треба тільки знайти баланс у використанні, в екологічних технологіях.
   Чи потрібен Україні власний папір, чи ми підтримуємо виробників із Скандинавії, які його випускають із деревини? Це тільки один приклад, який свідчить на користь необхідності стратегії переробки й використання деревини в державі в загальному контексті промислової політики, в податкових пільгах, преференціях. Таке збалансоване планування потрібне, інакше в нас на ринку будуть польські меблі, а ми окрім напівфабрикатів нічого не зробимо.
   Друга і не менш важлива складова – це екологія. Це екологічні технології, це збереження полезахисних смуг, тобто захисні ліси на Півдні, які впливають на урожай, затримують ерозію. А чи підтримуються державою ці напрямки, чи може фінансуються? На жаль, ні.Є зростання мінімальної зарплати; можна позаздрити Мінекології та МінАПК, де кошти з бюджету вимірюються мільярдами.
   А тепер подивимось, що отримує Держлісагентство (рис. 13).