«Відтворимо ліси разом». Всеукраїнська науково-практична конференція

• Загальні новини, Заходи

9 квітня на базі Волинського обласного еколого-натуралістичного центру відбулася Всеукраїнська науково-практична он-лайн конференція «Відтворимо ліси разом».

Організаторами  Конференції були Міністерство освіти і науки України, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, Волинський обласний еколого-натуралістичний центр за підтримки Державного агентства лісових ресурсів України та Товариства лісівників України.

У конференції взяли участь працівники установ лісового господарства, наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, профільних науково-дослідних установ, методисти, керівники і члени учнівських лісництв закладів позашкільної та загальної середньої освіти та освітяни.

На заході йшлося про партнерство учнівських лісництв і лісових господарств: нові можливості для відтворення лісів і екологічної освіти. 

 З вітальним словом до учасників конференції звернувся директор НЕНЦ МОН України Володимир Вербицький, який подякував організаторам заходу, педагогам, керівникам учнівських лісництв, лісівникам, Товариству лісівників Україні, всім, хто працює з дітьми, навчаючи їх любові і поваги до природи, до лісів, відповідальному ставленню до лісу. 

 Генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець розповів, що на даний час працює близько 200 учнівських лісництв і ця цифра постійно змінюється, через те, що на Півдні і сході України відбуваються бойові дії; на Півночі країни - Чернігівщині, Сумщині багато учнівських лісництв не можуть працювати, бо ці регіони, на жаль, перебувають під постійними обстрілами і тому  багато таких лісництв втратили, бо, на жаль, багато діток з батьками змушені покинути свої місця проживання і переїхати в безпечніші регіони.

Навчання в учнівських лісництвах – дуже важлива справа, бо саме виховання молодого покоління не лише на теоретичному, а й на практичному досвіді допомагає розуміти, що таке ліс, як він відновлюється, якою ціною він дається, що потрібно кілька десятиліть, аби площа, вкрита рослинністю, стала лісом. Багато людей в нашій країні і досі вважають, що ліс росте сам по собі. Насправді це не так, тому ми маємо підтримувати дітей, які в майбутньому стануть не тільки працівниками лісового господарства, а й відповідальними громадянами нашого суспільства, котрі знають як ліс росте, як відновлюється і як його потрібно доглядати, оберігати і використовувати.

Юрій Болоховець пообіцяв учасникам конференції, що ДП «Ліси України» і надалі буде підтримувати роботу учнівських лісництв. 

 Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад сказав, що учнівські лісництва Волині є тим місточком, який зв’язує школу з вишами і коледжами лісівничого спрямування, громадськими організаціями екологічного  спрямування і їх діяльність дуже важлива. 

 Народний депутат України, член Комітету ВР України з питань екологічної політики та природокористування Олександр Матусевич привітав учасників заходу і наголосив, що нинішні учні шкільних лісництв, які оберуть лісівничу, чи іншу природничу професію завжди будуть потрібні в нашій державі, особливо в цей непростий час і після війни, внаслідок якої Україна втратила тисячі гектарів лісів, а ще десятки тисяч гектарів лісових площ заміновані. І на жаль, перед нинішніми  школярами стоятиме величезне і важливе завдання по відновленню лісів, яке триватиме десятиліттями.  

 Голова Товариства лісівників України, академік Лісівничої академії наук України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук: «Я радий, що за одним столом об’єдналися освітяни і лісівники. Це, мабуть, чи не єдина галузь в Україні, коли всі збираються разом, коли є виробничники, є освітяни, є учні, є спільна ідея відтворення держави через систему лісового господарства. Це надзвичайно потужна робота, яку ми робимо. 

Мені, як лісівнику з Харківщини зрозуміло, що таке післявоєнні ліси, які потрібно відтворити. І дуже важливо зберегти дітей і вчителів, які навчають цьому. Україна після відновлення буде зеленою країною з зеленими технологіями. Це, безумовно, і нові ліси, і система агролісомеліорації, це  дерев’яне домобудівництво, це меблеві технології, зелені міста. 

Маю честь сьогодні об’явити, що за підтримки ДП «Ліси України» ми сьогодні започатковуємо два конкурси. Один – щорічний конкурс на кращі наукові роботи випускників учнівських лісництв, де в першому турі на рівні областей і регіонів будуть розглянуті наукові роботи учнів 11-х класів. Другий тур буде проведено в НУБіП України у червні, там і вручатимуть дипломи і відзнаки переможцям конкурсу. 

Безумовно, це – один із елементів профорієнтації, заохочення (в тому числі і матеріального) кращих учнів до отримання лісової освіти на лісогосподарських факультетах. 

Дуже важливо сьогодні побачити  і ліс очима дітей, які працюють з гаджетами і публікують різні відео у різних соціальних мережах. 

Тому другий конкурс, який ми започаткували «Я так бачу ліс», має заохотити старшокласників показати свої відеороботи у соцмережах і переможці також отримають матеріальне заохочення. Ми закликаємо вчителів підтримати учнів шкільних лісництв до участі у наших  конкурсах. 

Я дуже радий, що сьогодні у конференції беруть участь педагоги, які працюють з учнівськими лісництвами у всіх регіонах України – від Донецька до Ужгорода. Дякую всім і бажаю успіху у вашій непростій роботі».  

 Заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Валентин Бачурний розповів, що нещодавно побував у відрядженні у східному регіоні країни (Донецька, Дніпропетровська і Харківська області) побачив, у якому стані там перебувають ліси в зоні бойових дій. Зрозуміло,  що цю проблему потрібно буде вирішувати наступним поколінням і нам потрібно виховати ці покоління, щоб вони були готові прийняти ці завдання, які ми маємо виконати сьогодні і вони завтра. Це дуже важливо. Тому виховання бережливого ставлення до стану  лісів, збереження, збагачення живої і неживої природи в наші дні, особливо з війною, стало важливим аспектом екологічного виховання учнів і студентської молоді. 

Лісівники небайдужі до того, хто прийме від них природоохоронну естафету і дуже важливо, чи зможуть наші діти і внуки не лише зберегти природу, а й примножити її. Тому учнівські лісництва залишаються основним профорієнтаційним майданчиком для залучення до професії шкільної молоді.  

 Директор ННІ ЛСПГ НУБіП України, доктор с/г наук, проф. Роман Василишин: «Наш начальний заклад готує лісівників більше 185-ти років. Професія лісівника залишиться потрібною і в майбутньому. Навіть в час штучного інтелекту необхідно створювати стійкі екосистеми. Тому профорієнтаційна робота зі школярами в учнівських лісництвах є дуже важливим кроком для допомоги учням у виборі професії.

 Після вітальних слів  були розповіді про роботу учнівських лісництв у різних регіонах України, адже  у роботі конференції брали участь і педагоги, і лісівники, які опікуються учнівськими лісництва, і самі учні – члени учнівських лісництв. 

Вони ділилися власним досвідом, обговорювали проблемні питання. Кожен з учасників конференції розповідав про свої досягнення, методи роботи з учнями, виховання екологічної свідомості особистості через діяльність учнівських лісництв. Волиняни ділилися власним досвідом роботи зі школярами. 

 Що  викликало найбільше емоцій, так це участь у заході  педагогів з областей, де зараз ідуть бойові дії, з прифронтових регіонів, котрі навіть в умовах війни намагаються добре робити свою справу – прививати дітям любов до лісу. 

Так, окрім Центральних, західних регіонів України, які є відносно безпечними у плані воєнних дій, у роботі конференції брали участь представники, наприклад  з Волноваського району, з Костянтинівки, Лиману, що на Донеччині, які розповідали про відновлення Донбасу (на жаль, ця робота через війну призупинена). Були представники Харківщини, Чернігівщини – регіонів, які також страждають від постійних обстрілів. Звичайно, діяльність учнівських лісництв тут неможлива через війну, через заміновані ліси і неможливість їх відвідувати, тому мова більше йшла про те, що робилося до війни. 

 Війна у наше життя внесла свої корективи, позбавляючи людей, і що найстрашніше, дітей нормального життя і навчання. Але, незважаючи, ні нащо, українці не складають руки – вони живуть, працюють, будують плани, вірять у перемогу і життя без війни. А як же інакше – наші діти повинні жити у вільній мирній країні, здобувати освіту, відбудовувати зруйноване і озеленювати її.