В Україні зсох ліс площею із європейську країну: чому і що далі?

• ЗМІ про нас, Загальні новини

Про всихання українських лісів почали говорити майже десять років тому. Однак, останні два-три роки ця проблема набула катастрофічних масштабів. Якщо раніше хворіли переважно молоді ліси, то зараз швидко всихає 80-літній ліс і старше. Кілька днів тому, Державне агентство лісових ресурсів повідомило, що загальна площа всихання насаджень у лісах України становить майже 400 тисяч гектарів (в основному у Поліссі). Це на 150 тис. га більше, ніж розміри такої країни, як Люксембург, або у два рази менше, ніж розміри Чернівецької області. А все через крихітних комах, із якими не можуть дати собі раду українські лісники – бюрократичні моменти та мале фінансування зв’язують їм руки. Як наслідок, жуки виїдають дерева, ми втрачаємо потрібний для життя кисень, а мільярди гривень, які могли б принести ці ліси завдяки продуманій господарський діяльності – «всихають» на очах.

       У чому проблема?
    Дерева, як і всі живі організми мають своїх ворогів. Звісно, що номер один – це люди, бо, доволі часто, ми, не замислюючись про наслідки, рубаємо дерева задля своїх власних інтересів. Однак, якщо дотримуватися закону та мати певні світоглядні думки, на зразок усвідомлення того, що кожне зрубане дерево – це екологічні проблеми для всієї природи, частиною якої ми є, то можна у розумних межах стежити за балансом зрубування та насадження лісів. Та сучасні виклики для дерев є не менш страшніші за людей. Зміни клімату, які спостерігаються по всьому світі, спричинили до того, що природні вороги дерев – комахи, почали нарощувати свою кількість і період життя у таких масштабах, що дерева не встигають включити захист і з ними боротися. Зменшення опадів, порушення циркуляції підземних вод, загальне забруднення середовища роблять дерева слабшими, їхній імунітет швидко здається і за один-два місяці дерево всихає через зажерливих мікроскопічних створінь. Що ж це за комахи?
     Переважаючим видами, що завдають найбільшої шкоди лісам України є короїд верхівковий, лубоїди соснові – малий та великий, та короїд шестизубий (найбільший короїд на території Полісся, сягає 8 мм в довжину). Ці комахи виїдають дерево із середини, не даючи їм шансу на одужання. Вже ранньою весною під корою дерев є живі личинки цих шкідників. З першим теплом вони швидко розмножуються і за сезон дають більше поколінь, ніж зазвичай. Раніше, у морозні зими при низьких температурах вони гинули. Це був природній спосіб захисту лісу, але через кліматичні зміни ці комахи почувають себе дуже комфортно і готові вже ранньою весною починати сезон збільшення своєї популяції. В звичайних умовах розвиток короїдів триває до 45 днів. Личинки більшості короїдів вигризають у корі власні ходи (кожна личинка має свій окремий хід), поступово їх розширюючи і завдаючи дереву непоправної шкоди. На дереві, в середньому, проживає близько 10-15 тис. таких ненаситних комах.
    Світовий досвід боротьби  Щорічно від хвороб і шкідників, із яких половина припадає на короїдів, у світі потерпають близько 35 млн га лісів. Така проблема постала перед Іспанією, Францією, Німеччиною, Швейцарією, Швецією, Польщею, Білоруссю, Туреччиною, США та багатьма іншими. Про світовий досвід боротьби із цими шкідниками детально описано у науково-практичній конференції з питань напрацювання заходів попередження поширення шкідників і хвороб лісу, яка відбулася в Іванківському лісгоспі Київської області 18 травня 2018 року.
    У Німеччині та Швеції лісівники намагаються йти на випередження та бути швидшими за короїдів. Вони не чекають, поки сосна всохне повністю та втратить свої якості, а заготовлюють її, коли ще можливо використати товарну якісну деревину. Маючи гнучке законодавство, лісівники європейських країн не перетворюють прийняття важливих рішень щодо захисту лісу від короїдів на бюрократичну тяганину з дозволами. Є проблема – негайно вирішують;
    У Польщі завдяки хорошій нормативній базі щодо захисту лісів, лісівники мають усі повноваження і встигають запобігати поширенню усихання, тому цю проблему в державних лісах вдається вирішувати. Крім того система накопичення коштів у Польському національному лісовому фонді дає змогу оперативно, без залучення коштів державного бюджету фінансувати оздоровчі, лісозахисні заходи та подальше лісовідновлення;
    В Білорусі влітку 2017 р. у зв’язку з масовим усиханням лісів на окремих територіях було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру і виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тис. га. Для захисту лісу було залучено понад п’ять тисяч чоловік, введено тимчасову заборону на планові рубки, а усі зусилля зосереджені на санітарних, для чого уся техніка лісгоспів передислокована в місця їхнього проведення. З відома президента країни скорочено терміни оформлення документів на проведення рубок, і зняті обмеження на вибір ділянки у соснових насадженнях, що всихають;
    У США та Канаді дійшли висновку, що хімічні засоби захисту лісу неефективні, оскільки короїд недовго й неодночасно перебуває не під корою. Окрім високої вартості, хімічна обробка не є вибірковою, вона отруює все середовище. Тому єдиним ефективним і безальтернативним методом захисту лісу від комплексу шкідників і хвороб є ліквідація осередків усихання;
    В Швеції для своєчасного виявлення шкідників (коли на вигляд абсолютно здорове дерево вже заселене короїдом) використовують пошукових собак, які здатні відчувати присутність комах під корою дерева і подавати сигнал про це;
    Європейські вчені нині працюють над отриманням речовин – антиатрактантів, які відлякують комах від дерев.
Український всохлий ліс
    В Україні зараз всихає близько 400 тисяч гектарів лісу. Ця проблема охоплює Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську та Чернігівську області. Про це 6 серпня повідомили у Державному агентстві лісових ресурсів України. За даними служби, половина загиблих дерев – майже 200 тисяч гектарів – це соснові насадження.
«Вчасно забрані з лісу заражені дерева є запорукою того, що шкідники не будуть поширюватися далі. Без санітарно-оздоровчих заходів не обійтися. А на місці зрубів засаджувати нові дерева, робити мішаний ліс з різних порід. Також для запобігання поширенню шкідників розробляють і впроваджують біологічні методи боротьби», – повідомили у прес-службі Держлісагентства.
    Однак, щоб встигати за шкідниками-комахами, так, як роблять закордонні колеги, українським лісникам потрібні законодавчі зміни та довіра громадськості. Масово всихають ліси в Польщі, Чехії та Білорусі. Але там вражені та заражені дерева негайно спилюють. Бувають навіть випадки, коли ліс повністю знищують, дезінфікують землю, а потім висаджують нові сосни та ялини. В Україні, за санітарними нормами, суцільна вирубка дерев навіть заради оздоровлення лісу – заборонена. Це значить, що комахи перескакують з одного дерева на інше і продовжують свій «бал смерті». Адже одне хворе дерево може заразити здорові насадження в радіусі трьох кілометрів. Санітарні рубки та «буферні зони» дозволили б призупинити поширення хвороб і шкідників, а також заготовити ще придатну для подальшої переробки деревину.
Та є інша сторона медалі. Адже є великий острах того, що під виглядом боротьби з короїдом вирубуватимуть і здорові дерева. Неодноразово у ЗМІ публікувалися матеріали про незаконну вирубку дерев, особливо в Карпатах. З початку 2018 року питання охорони лісів склали більше чверті з усіх звернень з екологічної тематики, повідомляє управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру. Скарги на несанкціоновані рубки найчастіше надходили від заявників з Житомирської (Попільнянський та Романівський райони), Львівської (Миколаївський та Турківський райони), Закарпатської (Хустський, Рахівський та Тячівський райони) областей.
    «Коли короїд заселяється в дерево, він починає псувати його зверху до низу. Тому і назва у нього «верхівковий». Під корою це дерево починає синіти зверху до низу. А коли лісівники встигають прибрати таке заражене дерево, то інколи виникає нерозуміння у суспільстві. Адже люди бачать свіже зрубане дерево і здоровий пеньок. Хоча, на довжині в 6 метрів сосна вже майже синя, тобто мертва. І про це також потрібно розповідати та показувати, щоб наші громадяни розуміли, що ми не рубаємо здорові дерева під виглядом хворих», – розповів заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар.
Володимир Бондар також сказав, що крім санітарно-оздоровчих заходів, як найефективнішого способу боротьби із масовим всиханням дерев, лісівники спільно з науковцями почали впроваджувати біологічні методи боротьби.
    Нещодавно з’явилася інформація про те, що у Харкові була відкрита лабораторія, передана з Туреччини, для вирощування мурахожуків, які здатні поїдати короїдів. Ця сучасна лабораторія, надана Генеральним директоратом лісового господарства Туреччини, буде працювати в державному спеціалізованому лісозахисному підприємстві «Харківлісозахист». Thanasimus formicarius, або мурахожук – істота, яка здатна знаходити яйця, личинок, лялечок і дорослих жуків короїдів під корою дерев, знищувати їх, забезпечуючи біологічний захист дерев.
    «Це досить непоганий метод для запобігання поширення шкідників. Але він довготривалий у часі. Комах потрібно виростити у достатній кількості. І вони зможуть упереджувати поширення короїда на початковій стадії», – підкреслив Володимир Бондар.
    Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук зазначив, що нині, за чинними нормативно-правовими актами, є можливість відводити у суцільні санітарні рубки лише вже повністю всохлі та остаточно згублені дерева.
«За чинними санітарними правилами, провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто. Потрібна купа погоджень. Короїд тим часом розвивається, вилітає і готовий заселяти нові дерева. Українські лісівники мають право проводити суцільні санрубки на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто, оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим», – наголосив Юрій Марчук.
    На законодавчому рівні відбуваються зміни у цьому питанні, однак повільні, а дерева від рук людей та зубок комах гинуть. Потрібний якісний контроль над лісництвами, але аж ніяк не зв’язані руки у боротьбі із всиханням. Бо основний метод боротьби – це прибрати з лісу заражені дерева максимально швидко, поки короїд ще під корою. Коли ж цього не зробити, то частина популяції перелетить на інше дерево і так без кінця.
    «Якщо вчасно вжити всіх необхідних заходів, зокрема із санітарної вирубки, то за 5-7 років на місці уражених соснових насаджень будуть молодняки, менш вразливі до всихання. Найбільші в нас ураження на Житомирщині, в окремих лісгоспах ми вже втратили до 20% лісів. Якщо нічого не робити, то навколо Києва скоро вже не буде соснових лісів», – пояснив ст. науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту Василь Бородавка.
   Також дослідники кажуть, що на місцях санітарних рубок необхідно створювати мішані ліси. На тому ж місці, де були зрубані всохлі сосни, не можна знову висаджувати сосни. Крім цього потрібно збільшувати кількість птахів, які поїдають комах.
  Вартість пошкодженої шкідниками та хворобами деревини знижується майже втричі. До того ж, в середньому, третина такої сировини лишається на складах лісогосподарських підприємств, бо не використовується в українському господарстві сповна.
    Ще важливе питання – це власність лісів. Більш як 70% українських лісів є підконтрольне Держлісагентству, а менше як 30% – це комунальні ліси, Мінооборони, території, які не надано в користування та інші форми власності. Тобто немає чіткого уявлення та контролю за всім українським лісом.
Є таке українське прислів’я: «Ліс сам себе чистить», мовляв, не втручайся у його справи і все буде добре. Забрати людину – і природа сама все збалансує. Та поки людство існує, ми своєю діяльністю щодня міняємо світ і несемо відповідальність за ці зміни. Дерева не встигають за швидкими кліматичними коловоротами, відповідно, ми маємо берегти та стежити за їх здоров’ям, зрізати хворі та насаджуючи нові. Загальна площа лісів в Україні – понад 10 млн га, що становить 15,9 % нашої території. За 50 років площа лісів зросла на 21%, а запас деревини майже у три рази. Щоб зберегти позитивну тенденцію і збільшити озеленення, потрібно розпочати активну боротьбу із всиханням українських лісів, починаючи від законодавчих змін до змін в структурі управління лісовим господарством.
    Наостанок цікавий факт про ліс. У лісі частота пульсу людини зменшується на 15-20 ударів на хвилину, а дихання стає рівнішим і спокійнішим – саме там, серед високих дерев, ми знаходимо гармонію із собою.
Юра Мартинович, ІА ZIK