29
жов
жов
У рубриці "Лідерки ДП Ліси України" - Наталія Нечипоренко – провідна інженерка з лісових культур Іванківської філії ДП «Ліси України»
Жінки давно зруйнували стереотип, що лісове господарство – це суто «чоловіча» робота і професія. Жінки-лісівнички займають різні посади, але всіх їх об'єднує любов до своєї справи: відповідально працюють, вчасно виконують свою роботу і швидко знаходять рішення для щоденних завдань та нових викликів.
Такої думки притримується Наталія Нечипоренко – провідна інженерка з лісових культур Іванківської філії ДП «Ліси України». Розпочала свою кар’єру ще в 2003 році на посаді помічниці лісничого. Набула великого досвіду, адже її робота включала і технічну документацію, і відводи, і пожежі, і лісові культури – усе, що пов'язане з лісом.
У «лісовій інженерії» майже 13 років. І завжди прагне вчитися новому, слідкує за нововведеннями, зокрема за міжнародними колегами. У великому господарстві, де в підпорядкуванні вісім лісництв – по іншому просто неможливо.
Але Наталія разом з колегами пережила нелегкі часи. Її рідне селище Іванків, де вона живе із сім'єю, на початку повномасштабного вторгнення опинилося під окупацією. 36 днів повної ізоляції від світу закарбувалися в пам'яті як найстрашніший період – із втратами друзів та постійними переслідуваннями і обшуками.
Але віра в Збройні Сили України була беззаперечною. Після звільнення території лісівники, будучи ще без засобів зв'язку, змогли зібратися у стінах постраждалої будівлі лісового господарства. З перших днів усі активно включилися у відновлення виробничих процесів. Наталії вдалося мобілізувати команду та розпочати лісокультурні роботи. Незважаючи на пізні терміни, тієї холодної весни вдалося висіяти насіння хвойних порід на площі 800 м2 посівів хвойних порід.
Роботи ускладнювалися процесом розмінування, більша частина майна була зруйнована і пошкоджена. Але Наталія чітко знала – за будь-яких умов ліс необхідно буде відновлювати.
Вільний від роботи час присвячує родині та волонтерству. З часів деокупації лісівники на півночі Київщини згуртувалися та постійно допомагають військовим підрозділам: плетуть сітки, купують генератори і бронежилети, збирають кошти на автівки.
Наталія впевнена, що у лісовому господарстві випадкових людей не буває. Ліс любить і чекає працьовитих та відданих справі – і жінок, і чоловіків. Згуртована лісівнича родина завжди є опорою!
- Детальніше про даний матеріал за наступним посиланням:
- www.facebook.com/ForestsOfUkraine/posts/pfbid02D11WePwYkcPpk35xsTvYXzhpvsgDAEi5pCqQa3fxf4cJmMcT1dJb9imvLMRYUc1Ul