У пам'ять про подвиг патріота України мисливця з Чернігівщини Анатолія Кульгейка, звертаємося з проханням про привоєння йому звання "Герой України"(посмертно)

• Актуальні новини, Загальні новини

Президенту України 
Зеленському В.О.

Вельмишановний Володимире Олександровичу!

Відповідно до Подання внесеного Державним агентством лісових ресурсів України від 5 квітня 2024 року, Товариство лісівників України яке об’єднує близько 20 тисяч працівників лісового господарства, науково-педагогічних працівників, підтримує клопотання перед Вами про нагородження Кульгейка Анатолія Івановича, за життя – голову Ріпкинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), мисливствознавця Ріпкинського відділення мисливсько-рибальського підприємства Чернігівської обласної організації УТМР, найвищою державною нагородою – званням Герой України (посмертно) за визначний геройський вчинок, особисту мужність і героїзм, виявлені при виконанні громадянського та військового обов’язку в умовах воєнного стану, пов’язаних з ризиком для власного життя і життів співгромадян – членів районного колективу мисливців та їхніх родин. 

11 березня 2022 року до домівки Анатолія Івановича Кульгейка увірвалась група російських військових спецпризначенців та, погрожуючи розправою, почали вимагати картотеку місцевого районного колективу мисливців і власників зброї, яка була завчасно ним евакуйована. Не бажаючи наражати побратимів та їхні родини на смертельну небезпеку, Анатолій Іванович вихопив у спецпризначенця ручну гранату та підірвав її у результаті загинувши сам, а також ліквідувавши мінімум двох та поранивши інших військових країни-окупанта.

Після героїчного вчинку Анатолія Івановича Кульгейка російські окупанти, за свідченнями місцевих жителів, до смт Ріпки більше не заїжджали та місцевих власників зброї не розшукували. При цьому, варто акцентувати увагу на непересічно визначному геройському вчинку та мужності Анатолія Івановича Кульгейка, супроводжуваних свідомим відходом із життя, та високу безпрецедентну цінність його подвигу, що безумовно заслуговує на найвищий ступінь державного вшанування. В лавах Збройних Сил України несуть службу понад дві тисячі працівників лісового господарства, сформовано декілька єгерських бригад в яких захищають Україну мисливці та лісівники. Рішення про нагородження Анатолія Івановича Кульгейка буде високо оцінено в колективах лісових і мисливських господарств, які як в тилу так і на фронті роблять все можливе для захисту нашої Батьківщини.

З повагою
Голова Товариства лісівників України,
завідувач кафедри ботаніки, дендрології
та лісової селекції НУБіП України          Юрій МАРЧУК

Історія Анатолія Кульгейка

9 березня росіяни загубили неподалік Ріпок великий розвідувальний безпілотник «Орлан». Це був дуже непростий для них час. Наступного дня у Чернігівській області Збройні Сили України знищили дивізіон надзвичайно цінних балістичних оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М». А один з підрозділів українського Оперативного командування «Північ» захопив 10 робочих російських танків, зенітно-ракетний комплекс та броньовану евакуаційну машину.

Розлючені росіяни поставили за мету будь-що знайти безпілотник. Вони одразу ж подумали, що його міг збити чи підібрати хтось із місцевих мисливців. Бажаючи отримати списки цих мисливців, вони прийшли додому до керівника Ріпкинського районного товариства мисливців і рибалок Анатолій Кульгейка. Друзі одразу ж попередили його телефоном, що до нього «їдуть гості», але пан Анатолій навіть не збирався тікати. Замість цього він дістав зі сховку гранату Ф-1.

Щойно росіяни приїхали, пан Анатолій відправив дружину на кухню, а сам вийшов до непроханих гостей. Орки, ймовірно, вирішили забрати його із собою після того, як він відмовив віддати їм списки мисливців. Дружина пана Анатолія чула з коридору звуки бійки. А потім хату струсив потужний вибух. Коли перелякана жінка вибігла на ґанок, то побачила на землі двох скривавлених росіян та свого чоловіка. Він помер того ж вечора у лікарні, до кінця зберігаючи ясну свідомість і перехрестившись перед останньої операцією. Один з росіян теж загинув, а інший отримав тяжкі поранення.

— Цей героїчний вчинок нагнав на росіян багато страху, адже вони й уявити не могли, що хтось з українців готовий загинути через якісь там списки мисливців, – каже голова Ріпкинської громади. – Анатолієві Кульгейку згодом посмертно було присвоєно орден «За мужність» ІІІ ступеня. Пізніше виявилося, що він постійно передавав дані про переміщення російської техніки українським військовим, роз’їжджаючи на своїй «Ниві» поруч з їхньою технікою й анітрохи не боячись російських автоматів. А той клятий «Орлан» уже після деокупації знайшли наші військові під час будівництва укріплень на Гомельському напрямку. У нього просто закінчилося пальне, і він упав у лісі.

(Історія подвигу Анатолія Кульгейка - з сайту Чеline https://cheline.com.ua/news/vijna/istoriya-sprotivu-ripkinskoyi-gromadi-okupanti-oglyadalisya-dovkola-yak-zatskovani-vovki-388339)