Товариство лісівників України
Ш. Руставелі, 9-А, 54
місто Київ, Україна , 01601
+38 (044) 235-23-48

Новина


17
лис

У добрих господарів і тріски дають доходи

Незважаючи на високі податки, лісівники знаходять можливість для розвитку підприємства та збереження робочих місць
Буковину справедливо називають зеленою оазою України. Бережуть і примножують зелені насадження працівники державних лісництв краю. В тому числі і фахівці ДП «Берегометське лісомисливське господарство», які доглядають 35 тисяч гектарів лісових насаджень. Понад два десятки років функціонує це підприємство, працівники якого фахово примножують зелені скарби області. Крім того, сумлінно сплачує податки, забезпечує роботою понад пів тисячі місцевих мешканців.
Як вдається в умовах нестабільної вітчизняної економіки досягати позитивних результатів? Про це наша розмова з директором державного підприємства «Берегометське лісомисливське господарство» Русланом МАКСИМЧУКОМ (на фото).
Цілі родини працюють у лісгоспі
- Епідемія коронавірусу негативно вплинула на роботу лісової галузі. Як вдається виживати у таких умовах, пане Руслане?
- Нинішній рік справді видався складним. Працювати й виживати через пандемію коронавірусу стало не просто. Зважте, при плановій реалізації продукції на 12 мільйонів гривень – ми продали заледве  половину. Відповідно менше заплатили податків. Чи не вперше змушені були вдаватися до непопулярних заходів і пропонувати працівникам іти у позапланові відпустки. Незважаючи на це, ми не скоротили жодного працівника, зберігши колектив професіоналів – 510 фахівців. До цих вимушених заходів більшість  людей поставилася з розумінням, хоча були і невдоволені, оскільки іншої роботи, як у лісовій галузі, вони знайти не можуть.
- Пане Руслане, скільки деревини заготовляє підприємство у рік і скільки її реалізує через аукціони?
- Загальний план заготівлі на рік – 105 тисяч кубометрів. Весь заготовлений ліс ми реалізуємо винятково через аукціони. Єдине, що не йде через торги – дрова для населення. Однак ми виділяємо паливо людям на підставі наданих довідок із сільських рад та ОТГ. Вона має свідчити про те, що у родини пічне опалення і вона потребує дров. Таким чином, у самому Берегометі, який газифікований, виділяємо по п’ять кубометрів, там, де немає газу – по 10. Заготовляємо деревину для власних потреб. Це коли наші працівники мають намір будувати хати, а вони у нас, здебільшого, дерев’яні. Людина приносить довідку з сільської ради і технічний паспорт на будівництво, то виписуємо необхідну кількість лісу. Або ж на ремонт житла можемо видати 8-10 кубометрів. Також забезпечуємо дровами громадську сферу: дитячі садочки, школи, медпункти, бібліотеки… Крім того, всі  наші працівники отримують паливну норму – 10 кубометрів дров на рік.
- У вас є власне виробництво. Скільки лісу для переробки залишаєте собі?
- Наші виробничі потужності дозволяють власними силами переробляти від 2000 до 2500 кубометрів деревини в місяць. Є лісопильна дільниця, де у дві зміни працюють 85 фахівців. Намагаємося постійно оновлювати обладнання. Ось кілька років тому придбали стрічкові рами.
- Останній раз зустрічалися з вами понад три роки тому і тоді показували нам, що у вас практично 100-відсоткова переробка деревини.
- Ситуація змінилася тільки на краще. Відтоді ми ще більше удосконалили виробництво. А ще одержали сертифікат FSC, який засвідчує, що діяльність підприємства відповідає встановленим міжнародним стандартам і критеріям щодо управління лісами та здійснення лісокористування на засадах сталого розвитку. Придбали машину, яка переробляє відходи від лісопиляння на тріски. Технологічні тріски нині мають високий попит. І не тільки на внутрішньому ринку, а й за кордоном. Географічне розташування дуже сприяє нам, ми експортуємо тріски одному із переробних підприємств Румунії, де виготовляють ДСП, брикети, пелети. Ціни високої немає на нашу продукцію, але  мусимо дякувати й за це, що не простоюємо. Працюючи над удосконаленням виробництва, інженери і механіки підприємства виготовили потужний дроворуб, здатний розколоти колоди великого діаметра. Якби мали намір купити такий апарат, то він обійшовся б підприємству в 30 тисяч євро, ми ж витратили на його виготовлення 97 тисяч гривень. 
Експорт – значна частина доходів
- Колись наша країна експортувала кругляк, після заборони це робити – продаємо дрова, тріски. І що, це має попит?
- Ми основну ставку робимо на експорт – там вища ціна. Виконуємо замовлення для румунських, молдовських і китайських партнерів. Одночасно працюємо і на внутрішній ринок. Нашими партнерами є товариство «Лаванда», приватне підприємство «ЛЮКС-ЕКО-ДІМ». Потужний замовник із Івано-Франківщини закуповує у нас дошки з низькосортної сировини, висушує їх і клеїть з них щити. У наших планах є зробити поглиблену переробку деревини. Адже маємо імпортну сушку. Та проблема у тому, що в умовах пандемії ні наше підприємство, ні інші лісгоспи не мають надійної гарантії реалізації продукції. Навіть на тріски місячну норму важко встановити. Відправляли в окремі місяці по 30-40 вагонів. Останнім часом з’явився попит і відправляємо вже по 160 вагонів технологічних трісок. Йдуть надходження, платимо зарплату, переказуємо податки. Мусимо молитися, аби пандемія припинилася, запрацювала економіка в державах.
- Чи достатньо грошей заробляєте для інвестування у власне виробництво, пане Руслане?
- Лісову галузь загнали в кут податками. Нині платимо 80 відсотків коштів від чистого прибутку. Отже тільки 20 відсотків залишається на розвиток. Ось і виживай у таких умовах… А трохи раніше у нас забирали і 90 відсотків від чистого прибутку. Наприклад, один мільйон заробили, з них 900 тисяч  гривень мусили віддати державі. А закон каже, що всі основні засоби можна купувати винятково з чистого прибутку. А що таке 100 тисяч гривень, коли одна бензопила вартує 18 тисяч гривень, не кажучи вже про нові трелювальні трактори чи екскаватори. Разом з тим, держава не дає жодної копійки на розвиток підприємства, ремонт лісових доріг. Все робимо за власні кошти.
- Нинішнього року негода попсувала чимало лісових доріг, якими вивозите ліс. Скільки пошкоджено і скільки відновлено?
- Дуже багато доріг та мостів пошкодили потоки води. Для їхнього відновлення державне агентство лісових ресурсів виділило екскаватор, який успішно працює в лісі. На черзі – придбання грейдера. Ці придбання відбуваються у рамках проєкту «Будівництво лісових доріг».  
Наші працівники після повені працювали без вихідних, аби відновити дороги. Кілька років тому ми вигадали своєрідне ноу-хау – використання бетонних труб різного діаметра. Наприклад, якщо вода знесла місток, ми завозили на те місце трубу, встановлювали на місце зруйнованого переходу і засипали її землею. Коли треба було терміново зробити дорогу в іншому напрямку, могли цю ж трубу демонтувати і встановити на нове тимчасове місце. Екологи схвально ставляться до цього. Бо згідно з правилами, не маємо права трелювати ліс через потічки.
Більше висаджують, ніж спилюють
- Серед завдань лісівників не тільки заготівля деревини, але й лісовідтворення. Чи вдається тримати баланс?
- Ми живемо, без перебільшення, у райському куточку країни. На території нашого обслуговування майже 90 відсотків йде природне поновлення. Такого ніде немає. У багатьох областях лісові площі засаджують уручну, саджанці не завжди приймаються, доводиться витрачати гроші на підсадку тощо. Ми ж тільки 10 відсотків досаджуємо. Крім того, заготовляємо ліс у два або й три заходи. Наприклад, нам виділено ділянку під лісозаготівлю. В перший захід робітники проріджують ділянку, вилучають старі, неякісні дерева. Через 2-4 роки на тому місці з’являється молодий підріст, який доглядають працівники лісової охорони. Ще через 3-4 роки молодняк виростає до пів метра і вище. Сонце і повітря дають рости. Звичайно, відразу після вирубки ділянка не має естетичного вигляду, але за кілька років на молодий ліс приємно подивитися.
- Останніми десятиліттями почали всихати дерева хвойних порід. Чи припинився цей процес?
- Процес триває. Але в нашому господарстві ми побороли всихання дерев. Чому всихає смерека? На всій території Землі рівень ґрунтових вод знизився. Смерека має поверхневу кореневу систему, вологи не вистачає, тому й сохне. Одне засохле дерево може заразити навколо себе ще з десяток сусідніх. Короїд, який проникає в деревину, швидко розмножується. Наша лісова охорона обстежує територію, виявляє хворі дерева. Потім ми робимо вибіркові санітарні рубки, щоби хвороба не поширювалася.
- Екологи і громадські діячі б’ють на сполох, що Карпатські гори швидко лисіють. Чи є підстави у них таке стверджувати?
- Насправді «лисі» гори далеко не в нас. Підтверджу прикладом. Якщо 2016 року ми заготовили 176 тисяч кубометрів, то торік – лише 120 тисяч. Зараз проходить процес лісовпорядкування. Складаємо план лісовпорядкування на 10 років. Здійснюємо інвентаризацію. Дивимося, що піде до лісів головного користування, а що треба вже використовувати. Багато лісів дозрілі – їм за 80-90 років. Їх треба брати у роботу. А ті, хто говорить про лисі гори, хай не дивиться на них здалеку, а підійде ближче. Там уже добрий приріст молодих дерев. Через кілька років там буде суцільна щітка, яку треба проріджувати.
- Ліс вабить людей. Зокрема грибників, туристів. Чи приділяєте увагу організації туризму?
- У кожному лісництві облаштовано кімнати для туристів, де є всі зручності. Ми на тому не багато заробляємо. Але перед новим роком, або в сезон  полювання гості є. В Миговому маємо базу відпочинку. Там можна гарно відпочити, набратися вражень, здоров’я. Розробили туристичні маршрути, створили сайт. Люди приїжджають здалеку, особливо у період пандемії. Але люди хочуть зручностей, доброї дороги. Скупатися не в потічку, а у басейні. Ми будемо працювати в цьому напрямку, бо бачимо перспективу. Розробили рекреаційні місця. Лісова охорона підтримує їх в належному стані. Але у деяких людей бракує культури. Наприклад, на перевалі Шурдин є альтанка, яку лісничий тримає в належному стані. Решіточку красиво набив. Так ось, комусь треба було розпалити багаття, то планки повиломлювали й спалили. Навіщо, адже поряд ліс, де чимало хмизу. Дивуєшся з цього дикунства. За сміття, що залишають туристи й грибники, вже не кажу. Лісники з цього приводу сумно жартують: «Дай Боже, щоб цього року не було грибів».