Світлої пам'яті ЧУЙКА ОЛЕКСАНДРА АНДРІЙОВИЧА

• Актуальні новини, Загальні новини

Президія Товариства лісівників України з сумом повідомляє, що сьогодні 24.03.2020р. відійшов у вічність провідний інспектор з питань охорони праці Профспілки працівників лісового господарства України, один із організаторів створення галузевої лабораторії охорони праці, мобільних навчальних куточків - ЧУЙКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ. Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям, колегам. Світла пам'ять про світлу людину назавжди залишиться в душах тих, хто знав Олександра Андрійовича...

   Найкраще про колегу і товариша може сказати той, хто протоптав з ним багато лісових стежок, з'їв "пуд солі", розбудовував систему охорони праці лісового господарства країни.  Це - Анатолій Сабадир, який важко сприйняв звістку про смерть колеги і товариша:

   "Чуйко Олександр Андрійович  12 .06. 1946 -24. 03. 2020 
 Скінчився земний шлях колеги і товариша. Відійшов у вічність не просто побратим і багаторічний колега, а Особистість із когорти справжніх лісівників.  Із тих, що у спадок отримали прив’язаність до його величності Лісу.  Із династії лісівників, які сучасна влада і законодавці знищують методично і цілеспрямовано.  Життя тата, як і Олександра, було тісно пов’язане з Поліссям:  с. Пісківка ( Тетерівський лісгоспзаг, пізніше  Досвідно – виробничий  лісгосп).  Ліс для них був і лишився змістом життя, здоровим довкіллям, а не доларами та фунтами, як його сприймають псевдо можновладці.
Більш ніж пів віку  топтали лісові стежки разом. Як лісівник і технолог,  я завжди знаходив не лише опонента і порадника в його особі.  Його – «йошкин кот, так не треба» було завжди аргументованим, логічним, застережливим.  Олександр прийняв службові справи від Грандів – Трохима Мартинюка, Євгена Бурого, Юхима Десятника, Павла Улицького, які очолювали профільні служби потужного у ті часи Мінлісгоспу України.  Під пильним оком Георгія Івановича Бабича, заступника Міністра, куратора і Голови профільної комісії.  Я свідомо називаю  прізвища Осіб, що формували  базис, зростили ліс. За посадовими обов’язками Олександр  Чуйко відповідав за стан безпеки та охорони праці у галузі. І виробничу санітарію варто добавити, із забезпеченням належного побуту,  доставки до місць виконання роботи,  забезпеченням гарячою їжею, засобами захисту та ін.  Трохим Мартинюк, гартований зимами Сибіру, знав ціну Людині і Справі, будучи директором ліспромгоспу, щорічно лише у сплав направляв понад 600 тис. куб. М заготовленого лісу, безпечно і вчасно.  Тому  Олександр отримав добрих вчителів і пройшов школу життя.  Не зважаючи на належне на той час фінансування, клопоту вистачало.  Окрім звичних  справ відслідковувалась поставка побутових вагонів для бригад робітників, нестандартизоване обладнання та вентиляцію для цехів,  гаражів та майстерень.  Понад 30 млн. руб. капітальних інвестицій  (більше $ 30  млн. у еквіваленті) щорічно направлялось у виробничі  об’єкти.  За них належало відповідати і командно забезпечити прибутковість !  За рахунок прибутків споруджувалась соціальна інфраструктура, частину коштів направляли на заохочення кращих.  Розвивали змагання колективів. Прикро, що сьогодні усе це охаяно, як «надбання комуняк».   А прості робітники у формі ФОПів  самі не спроможні себе захистити.  Чи не ключовим стало це, коли з набуттям пенсійного віку перейшов на посаду інспектора у галузеву профспілку, до кінця життєвого шляху.
Разом з Олександром  формували ідеологію набуття професійної майстерності робітників, застосувавши конкурси та змагання. Він завжди допомагав прописувати правила,  був принциповим суддею і незалежним спостерігачем, експертом. Це підтвердять сотні майстрів: операторів агрегатних машин, трактористів, вальників лісу.
Олександр був одним із організаторів створення  галузевої лабораторії охорони праці, мобільних навчальних куточків. Не лишав поза увагою  лісові технікуми, школи. Залишається надіятись, що традиція не буде порушена.  Прикро, що тяжка і тривала хвороба перервала життєвий шлях світлої і справжньої Людини,  зробившої багато доброго для українського Лісу.
Земля пухом побратиму і товаришу.   Щирі співчуття  рідним  і друзям.      

      Анатолій Сабадир та чисельні  колеги… 24.03.20 р."