Рожок Валерій Михайлович: вирощувати ліс – це життєве покликання!

• Автор:  Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
  
• Загальні новини

Садити, доглядати ліси, охороняти лісові насадження – такі щоденні обов’язки майстра лісу. Понад тридцять років відповідально та добросовісно виконує цю нелегку роботу старший майстер лісу Барського лісництва ДП «Жмеринський лісгосп» Валерій Михайлович Рожок.

Працював і майстром лісу. Раніше ця посада звалася «лісник». На роботу у Жмеринський лісгосп Валерій Михайлович прийшов у 1990 році, спочатку – пожежним сторожем. Того ж року переведений на посаду лісника обходу №7 Барського лісництва. З 2001 року – майстер лісу 2-ї лісодільниці, з 2010 року – старший майстер лісу.
На запитання, чому обрав професію лісівника, Валерій Михайлович відповідає просто: «Бо це - моє покликання у житті…»
Згадує, що після отримання лісівничої освіти у Малинському лісотехнічному коледжі працював в обході, де знаходиться урочище Шершнева Дубина. Це був важкий обхід, який містив велику кількість молодих культур. Микола Іванович Паладій, заслужений працівник сільського господарства України (отримав звання у 1995 році), який був лісником Барського лісництва (нині уже покійний), сказав тоді молодому спеціалісту, що якщо він витримає роботу в цьому урочищі, значить, буде працювати в лісі, значить, це його робота. Тож справився! От так вже багато років минуло, багато лісів посадив, доглянув, стільки гектарів молодих культур перейшло у покриту лісом площу. Значить, розгледів тоді аксакал лісового господарства в молодому спеціалістові хорошого лісівника, який все свідоме життя працював і планує ще довгі роки працювати на благо лісового господарства рідної Вінниччини.
Не зважаючи на такий багаторічний стаж роботи, на чималу зайнятість, на працю, яка б, здавалося, може перетворитися на рутинну, Валерій Михайлович не втрачає інтересу до своєї роботи. У розмові з ним відчувається щире захоплення тим, що він робить. З радістю показує «свіжі», цього річ посаджені рядочки дуба, який пішов у ріст, политий щедрими дощами, горіха чорного, сосни. А на іншій ділянці – вже досить дорослий ліс. Ці стрункі рівні стовбури є свідченням того, що усі роботи з доглядів, формування свого часу проведені були вчасно. Тому ростуть  на цих ділянках не просто дерева, що колись будуть заготовлені на дрова, а цінна, перспективна, майбутня ділова сировина.
Валерій Михайлович з радістю ділиться тонкощами лісівничої роботи з молодими кадрами, цінує та поважає ветеранів лісового господарства. Найкращі відгуки про його працю висловлюють і директор лісгоспу Петро Володимирович Бендера, і колеги, і лісничий Олександр Васильович Шулім.
А сам лісівник переконаний, що суспільство має поважати лісове господарство і цінувати професію лісівника. Адже ця справа – потрібна, важлива у будь-які часи. А з такими відданими справі професіоналами лісу в Україні бути!
Пресслужба Вінницького ОУЛМГ