Товариство лісівників України
Ш. Руставелі, 9-А, 54
місто Київ, Україна , 01601
+38 (044) 235-23-48

Новина


31
жов

Ремесло сильних. Пам’яті Віталія Костюшко...

«Звалювальник лісу – одна з найважчих професій. Присвячується пам’яті доброї, працьовитої, достойної людини, справжнього професіонала своєї справи Віталія Костюшко, який 17 жовтня 2019 року, на 46-му році життя, відійшов у вічність.
  Віталій Костюшко, був звалювальникок лісу ДП «Макарівський лісгосп», Київщина, п’ятиразовим переможцем чемпіонату звалювальників лісу України (2000–2004 років), неодноразовим переможцем і призером українських та закордонних турнірів.
   Але – про все по порядку. Центральна контора Макарівського лісгоспу. Сучасний будинок, альтанка, чепурні газони в обрамленні самшиту, доріжки, гостроверхі туї і ялини, немов застигли у задумі… Від цієї краси завмирає душа і стає зрозумілим, що тут працюють люди лісівничої справи, котрі цінують і примножують природні багатства та просто не мислять свого життя без лісу.
   Щорічно підприємство вирощує 1,5 млн штук сіянців лісових дерев, котрі використовує для лісовідновлення близько 150 га зрубів, проводить 550 га рубок формування та оздоровлення лісів (рубки догляду), заготовляє 110 тисяч куб. м деревини, проводить цілий ряд запобіжно-профілактичних протипожежних робіт (створення мінералізованих протипожежних смуг і догляд за ними, перекриття лісових доріг, цілодобове чергування та спостереження за виникненням пожеж тощо).
   За словами головного лісничого Сергія Кондрацького, площа лісгоспу нині 26,5 тис. гектарів. Більшість насаджень – соснові, що займають 70% лісового фонду, менше дуба (17%), а решта – вільха та береза. Ще є майже 1500 га території або 5,5% лісів природно-заповідного фонду (заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи), де господарська діяльність не проводиться та оберігається ряд червонокнижних видів фауни і флори: лелека чорний, лілія лісова, гніздівка звичайна, любка дволиста та ін.
   З 2018 року лісгосп проводить діяльність із лісоуправління та продажу лісопродукції у відповідності до вимог FSC, а в червні 2019 року підприємство отримало сертифікат FSC у частині виробництва та реалізації пиломатеріалів.
   До слова, Forest Stewardship Council, (укр. – Лісова опікунська рада) – неурядова, некомерційна членська організація, яка пропагує та контролює екологічно відповідальне, соціально вигідне та економічно життєздатне управління лісами в світі. Тобто гарантує, що під час заготівлі деревини і недеревних продуктів лісу лісгосп використовує способи та методи, що не загрожують біорізноманіттю, не зменшують продуктивність і екологічні функції лісів. А ще – надає достатню економічну вигоду без незворотних втрат лісових ресурсів, якості екосистеми та шкоди для місцевих громад.
   Показовим у цьому є Комарівське лісництво, яким успішно керує лісничий Максим Сичевський. Цікаво, що і його дід – Григорій Сичевський – 40 років працював тут лісником. Саме тут, біля контори лісництва – декілька десятків «коробів» різних розмірів та однієї висоти – до 0,5 м, щоб було зручно доглядати за сіянцями сосни, ялини, модрини, яких тут на 1 кв. м – від 800 до 1000 штук. Та й загальна площа коробів чимала – 480 кв. м. За словами пана Максима, сіянці сосни раніше плекали у розсадниках при кожному лісництві, нині ж перейшли на сучаснішу технологію, що дає змогу в рік вирощувати до півмільйона сіянців і повністю забезпечувати не лише власні потреби в садивному матеріалі, а й ділитися із сусідами.
   Суть її проста: подрібнену кору хвойних дерев, лісову землю і торф у певних співвідношеннях перемішують, і вже цією сумішшю наповнюють «короби» – спеціальні дерев’яні ящики, в які й висівають оброблене від грибкових хвороб насіння. Впродовж весняно-літнього сезону доглядають за сіянцями: прополюють, підживлюють, оброб­ляють від хвороб. Полив – автоматичний. У квітні посіяли – восени отримали стандартний садивний матеріал, що відповідає всім вимогам. Переносять сіянці в лісові культури в основному навесні.
   Крім вирощування садивного матеріалу, в лісництві фахово та в повному обсязі підходять і до інших лісогосподарських робіт і завдань. Зокрема важливим напрямком є догляд за насадженнями протягом їх життя (рубки догляду) та заготівля стиглої деревини, ці роботи проводять саме лісоруби. Один з яких був – Віталій Костюшко – досвідчений і знаний не лише в Україні звалювальник лісу, професіонал своєї справи, у лісовому господарстві працював з 1999 року (Комарівське лісництво Тетерівського лісгоспу, з 2010 року Макарівський лісгосп). Закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю інженер лісового господарства, за першою освітою – бухгалтер. Але все ж вирішив зупинитися саме на професії звалювальника лісу. Був переконаний: саме ця справа – чоловіча.
   Звісно, сьогодні робота звалювальників лісу багато у чому автоматизована. І, хоча звуки удару сокир на лісозаготівлі вже не часто почуєш – все більше бензопили – набагато легшою робота не стала. Без спеціальної підготовки орудувати цією 15-кілограмовою машиною – справа не з легких. Тим більше, що при роботі її двигун розкручується до 13–14 тис. обертів на хвилину, а швидкість пиляння сягає 150–200 м/хв. Особливо ризикованими для лісорубів є ліквідації наслідків буреломів, вітровалів чи інших природних явищ.
«Звалити дерево не так просто, як здається, – розповідав Віталій Вікторович. – Ця робота вимагає не тільки сили, а й певних знань: потрібно врахувати низку параметрів (нахил стовбура, силу та швидкість вітру), за якими стовбур має впасти у заданому напрямку, кут надрізу повинен бути відповідного градуса, як і вибрати правильну глибину кута підпилу, ширину недопилу і висоту пропилу, не відколоти дерево тощо. При цьому не слід забувати про власну безпеку і звалити дерево точно й швидко.
   Та спочатку – підготовчий період. На кожну лісосіку, яка підлягає рубці, складається карта технологічного процесу її розробки, яка потім видається керівнику лісозаготівельної бригади і з вимогами якої він ознайомлює кожного члена бригади (а звалювальника – передусім) під підпис. Потім старший майстер лісу проводить позаплановий інструктаж із членами бригади із записом у журналі інструктажів. Самі ж підготовчі роботи включають: визначення меж лісосіки та зон безпеки навколо неї, встановлення заборонних знаків у межах зон безпеки, прибирання першочергово небезпечних дерев на ділянці. Виконання цих заходів ретельно перевіряється. І лише тоді можна приступати до звалювання лісу.
Оцей недопил, який ми спочатку робимо і який потім, по суті, ламає стовбур дерева розповідав Віталій, і дає йому спрямування траєкторії падіння – ми його називаємо життям бензопильщика – працює як завіси. Звалювальний клин із іншого боку вбиваємо, щоб не затисло бензопилу і щоб стовбур не подався назад. Він таким чином припіднімає дерево і робить потрібний нахил.
   До того ж, звалювальник має вправно обрізати гілки так, щоб не пошкодити саму деревину і не залишити одночасно цурпалків. Ну і прибрати від порубкових решток територію, щоб та була доступною для заїзду трактора. А ще – для того, щоб той міг зорати борозни для майбутньої посадки лісу. Специфіка валки лісу відрізняється і має не один метод: одна справа – це робити у Карпатах, інша – на Поліссі. Все ще й від породи дерева залежить, його висоти… Сосна, наприклад, не так розколюється, як ясен. Тому до нього і підхід обережніший».
   Загалом, як зазначав Віталій Костюшко, звалювальник лісу повинен знати: устрій і правила експлуатації бензомоторних пил різних типів, правила і схеми організації механізованої розробки лісосік, правила відведення дерев у рубку, раціональні прийоми виконання комплексу робіт із валки дерев, обрізки сучків, розмітки і розкряжування хлистів, трелювання сортиментів, правила заточування пильних ланцюгів, вимоги до використання засобів захисту, способи і прийоми безпечного виконання робіт, правила надання першої (долікарської) допомоги потерпілим при травмуванні.
   Так, лісозаготівельна справа мало чим за свою історію змінилась із давніх часів, хіба що сокири замінили бензопилами та потужними лісозаготівельними машинами. З новим технічним оснащенням правила безпеки при лісозаготівлі стали ще жорсткішими, підвищились і вимоги. Тож, знань і вмінь, як і уважності й відповідальності, ця професія вимагає чимало.