Товариство лісівникіу України пропонує посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за випалювання сільгоспзалишків, - проєкт Закону

• Актуальні новини, Загальні новини

«Посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за випалювання сільгоспзалишків, розширити відповідальність за це на всіх суб’єктів власності та оренди землі, розширити права контролюючих органів, в т.ч. національної поліції, за дотриманням відповідного законодавства» – такі норми передбачені в проекті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку із лісовими пожежами», розробленого експертами Товариства лісівників України і поданого на розгляд до Верховної Ради у вересні минулого року, текст якого ми розміщуємо на нашому сайті.

   Щороку з настанням весни ми бачимо, як горить вся країна у прямому сенсі цього слова. Горить на Півдні, Сході, Заході. Горять поля, ліси, очереті. У цьому шаленому вогні згорає все живе: комахи, пташки, тварини, і, навіть люди.
   Причинами масштабних пожеж у природних екосистемах найчастіше є наслідки людської легковажності. Саме громадяни досить часто нехтують правилами пожежної безпеки, особливо навесні, коли починають масово наводити лад на присадибних ділянках: спалюють сміття та залишки сухої рослинності, залишаючи багаття догорати біля полів. Такі вчинки є вкрай небезпечними, адже в умовах поривів вітру, вогонь миттєво розповсюджується на сотні квадратних метрів на сухостій та очерет.
   Чому люди нехтують правилами пожежної безпеки? Через безкарність перш за все. Ніхто не шукає палія, його не притягують до відповідальності, він відшкодовує заподіяну ним шкоду.
Тому пропонуємо посилити відповідальність кожної людини, яка підпалює екосистеми

Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку із лісовими пожежами»

1.    Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту.
Щорічно в Україні відбуваються масові сільгосппали, випалювання водно-болотної рослинності, що часто переходить в лісові пожежі. В 2019 році, за оцінками міжнародних експертів Україна зайняла І місце в Європі по площі сільгосппалів. При цьому а період гніздування та розмноження знищується тваринний світ, рідкісні рослини занесені до Червоної Книги. Площа таких пожеж складає щорічно десятки тисяч гектарів в т.ч. в державному лісовому фонді до 10 тис. га щороку.

2.    Мета і шляхи її досягнення.
Законопроект покликаний підняти адміністративну та кримінальну відповідальність за випалювання сільгоспзалишків. Дія відповідальності за це розширюється на всіх суб’єктів власності та оренди землі. Розширені права контролюючих органів в т.ч. національної поліції за дотриманням відповідного законодавства.

3.    Правові аспекти.
Конституція України, Кримінальний Кодекс України, Кодекс  України про адміністративні порушення, Лісовий Кодекс України, Земельний Кодекс України, Кодекс цивільного захисту України. Закони України: «Про оренду землі», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про охорону земель».

4.    Фінансово-економічне обґрунтування та прогноз результатів.
Реалізація запропонованого законопроекту не потребує додаткових витрат з бюджету.

5.    Прогноз результатів.
Прийняття даного законопроекту дозволить посилити відповідальність суб’єктів господарювання та фізичних осіб за сільгосппали, значно зменшити їх площу та шкоду довкіллю.
 Порівняльна таблиця доступна для скачування нижче

Закон України (проект)

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
 щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв'язку із лісовими пожежами»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) у частині першій статті 77:
слова «від п’яти до п’ятнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти»;
слова «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти» замінити словами «від ста п’ятдесяти до п’ятисот»;

2) у частині другій статті 77:
слова «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти» замінити словами «від ста п’ятдесяти до п’ятисот»;
слова «від тридцяти п’яти до шістдесяти» замінити словами «від трьохсот п’ятдесяти до шестисот»;

3) у частині першій статті 77-1:
слова «від десяти до двадцяти» замінити словами «від ста до двохсот»;
слова «від п’ятдесяти до сімдесяти» замінити словами «від п’ятисот до семисот»;

4) у частині другій статті 77-1:
слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від двохсот до чотирьохсот»;
слова «від сімдесяти до ста» замінити словами «від семисот до тисячі»;

5) у частині першій статті 222:
після слів «вантажів на транспорті,» доповнити словами «про порушення правил пожежної безпеки в лісах та при виконанні сільськогосподарських робіт,»;
слова «стаття 89» замінити словами «статті 77, 77-1, 89»;

6) у статті 241:
слова «статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу» замінити словами «статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 77-1, 188-5 цього Кодексу»;

7) у статті 244:
слова «статті 52 - 53-4, 54-56, 77-1, 104-1, 108 та 188-5» замінити словами «статті 52 - 53-4, 54-56, 77-1, 104-1, 108 та 188-5».

2. У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 41, ст.546):

1) у пункті «о» частини першої статті 20:
після слова «середовища» доповнити словами «, в тому числі для випалювання рослинності або її залишків в сільському господарстві»;

2) доповнити статтею 54-1 такого змісту:
«Стаття 54-1. Охорона навколишнього природного середовища від пожеж, викликаних необережним погодженням з вогнем, випалюванням сухої рослинності тощо
Місцеві ради, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та недопущення пожеж, випалювання сухої рослинності, в тому числі сільськогосподарських палів, в населених пунктах, рекреаційних і заповідних зонах, в місцях масового скупчення і розмноження диких тварин, на сільськогосподарських землях тощо.».

3. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1994, № 17, ст.99):

1) частину другу та третю статті 12 викласти в такій редакції:
«Громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними або які виникли природним шляхом (самосівні) на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі.
Ліси, створені громадянами та юридичними особами або які виникли природним шляхом (самосівні) на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.»

4. У Законі України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 46-47, ст.280):

1) частину першу статті 15 викласти у наступній редакції:
«Істотними умовами договору оренди землі є:
об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови збереження родючості ґрунтів.»;

2) частину другу статті 25 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
«виконувати встановлені щодо об’єкта оренди умови збереження родючості ґрунтів, в тому числі протипожежні заходи, в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;».

5. У Законі України «Про рослинний світ» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 22-23, ст.198):

1) частину першу статті 25:
після слів «захист від» доповнити словом «пожеж,»;

2) пункт 4 частини першої статті 26:
після слів «світу, від» доповнити словом «пожеж,».

6. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

1) у частині першій статті 245:
слова «від трьохсот до п’ятисот» замінити словами «від п’ятисот до тисячі».

7. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27):

1) частину третю статті 56 викласти в наступній редакції:
«3. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення, та ділянки, на яких заліснення пройшло (відбулося) природним шляхом.»;

2) пункт «ґ» частини першої статті 96 викласти в наступній редакції:
«ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, не допускаючи сільськогосподарських палів;».

8. У Законі України «Про тваринний світ» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 14, ст.97):

1) у частині шостій статті 39:
слово «здійснюється» замінити словами «забороняється, за винятком здійснення її».

9. У Законі України «Про охорону земель» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 39, ст.349):

1) абзац 5 частини першої статті 35:
після слів «при здійсненні» доповнити словом «протипожежних,»;

2) абзац 11 частини першої статті 35:
після слів «захист земель від» доповнити словами «сільськогосподарських палів,»;

3) частину п’яту статті 36:
після слова «від» доповнити словами «сільськогосподарських палів,».

10. Кодекс цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458):

1) у пункті 8 частини першої статті 19:
після слів «а також» доповнити словом «протипожежного,»;

2) у пункті 8 частини другої статті 19:
після слів «а також» доповнити словом «протипожежного,»;

3) у пункті 19 частини першої статті 20:
після слів «пожежної безпеки,» доповнити словами «в тому числі при виконанні сільськогосподарських робіт,»;

4) у пункті 4 частини другої статті 21:
після слова «радіаційного» доповнити словами «та протипожежного»;

5) у пункті 6 частини другої статті 21:
після слів «надзвичайних ситуацій» доповнити словами «, в тому числі про лісові та сільськогосподарські пожежі»;

6) у частині третій статті 55:
після слова «власників» доповнити словом «(орендарів)»;

IІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний  строк з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
розробити методику визначення шкоди, заподіяної внаслідок пожеж та порядок;
розробити порядок відшкодування витрат органам Державної служби України з надзвичайних ситуацій та постійним лісокористувачам, що здійснені ними під час ліквідації пожеж.


Голова Верховної Ради
України