Проблема збереження аборигенних видів, які формують основний склад українських лісів

• Автор:  Пресслужба ТЛУ
  
• Загальні новини, Актуальні новини

19 квітня 2023 р. за ініціативи кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП було проведено Всеукраїнський круглий стіл на тему: «Проблема збереження аборигенних видів, які формують основний склад українських лісів» за участі науковців, представників Міндовкілля України, ДАЛРУ, ДП «Ліси України», громадських організацій екологічного спрямування.

Відкрив роботу круглого столу Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида, який наголосив, що «Проблеми всихання лісових насаджень сьогодні є актуальними для більшості країн світу і Європи, зокрема. У нас в Україні також є проблема всихання сосни, дуба, берези, інших деревних видів, які є основними  лісотвірними видами України. Не один раз ми обговорювали питання залучення інтродуцентів, але так складається, що зміни клімату змушують нас дуже зважено ставитися до залучення інших видів дерев у наші ліси».

З вітальними словами  і побажаннями плідної роботи до учасників круглого столу звернулися Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець, який побажав знайти компромісні  рішення, що  працюватимуть на користь лісовому господарству України.   

Голова Екокомітету ВР України Олег Бондаренко наголосив на важливості при  створенні лісів, догляді за лісовими культурами  опиратися на лісівничу науку враховувати думку науковців і співпрацювати зі вченими. 

Юрій Марчук, модератор засідання круглого столу завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП, Голова Товариства лісівників України наголосив на важливості питання збереження основних аборигенних видів лісів України в умовах змін клімату і стану війни, коли  значна частина лісів знищена чи пошкоджена під час  військових дій. 

Анатолій Гойчук, д. с.г. наук, професор НУБіП України представив доповідь на тему  «Етіологія і симптоматика епіфітотійного всихання аборигенних видів лісових деревних рослин». Зокрема, професор приділив особливу увагу проблемі  всиханню сосни, берези, дуба, ясена у наших лісах. За його словами, нерідко зустрічаються випадки, коли зовні дерево виглядає здоровим, зі здоровою кроною, а всередині вражене  чорним трахеїдом. Так, у  минулому столітті було три хвилі всихання дуба. Найбільш масові – 70-80-ті роки. На даний час не так масово всихають дуби, але трапляються осередки враження судинними захворюваннями. Анатолій Гойчук наголосив на тому, що хворі дерева потрібно вчасно прибирати, а українським лісівникам в цьому заважають бюрократичні процедури зі зволікання отримання дозволів на санітарну рубку. 

Артур Ліханов, професор кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України розповів про шкідники та фітопатогени в лісах України: сучасні загрози, молекулярна діагностика та біозахист. Так, він сказав, що «…ми переживаємо час глобальних змін планетарного масштабу. Саме глобальне потепління і зміни клімату впливають на біорізноманіття. Зараз магнітне поле Землі представлено шестиполярністю: Північний і Південний магнітні полюси і 4 магнітні аномалії: Канадська, Сибірська, Австрало - Антарктична і Бразильска. Таким чином,  складна структура нашого магнітного поля впливає на перерозподіл енергії а рослини дуже чутливі на впливи низької інтенсивності». Артур Ліханов розповів про результати власних дослідів, які довгий час проводилися у лабораторних умовах. 

Світлана Лось, завідувач відділу селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА розповіла про проблеми збереження генофонду аборигенних видів лісових деревних рослин. 

Катерина Давиденко, доцент, кандидат сільськогосподарських наук УкрНДІЛГА доповіла про вплив шкідників і хвороб на ослаблення лісів України.

Сергій Корзун, начальник Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства України говорив про збільшення негативних для нашої країни природних факторів, які впливають на стан деревостанів,  всихання лісових масивів і про те, що внаслідок бойових дій постраждали, а подекуди знищені повністю величезні  площі лісових масивів. Йшлося  про роботу лісопатологічної служби України, необхідності посилення розробки і впровадження не хімічних, а біологічних засобів боротьби зі шкідниками. 

 Під час роботи круглого столі відбулося обговорення Законопроєкту № 9116 «Про лісові репродуктивні ресурси».

Ігор Іванюк, доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України  представив учасникам дискусії зауваження та пропозиції до Проєкту Закону № 9116, які обговорювалися і пророблялися науковцями  кафедри. 

Юрій Марчук закликав присутніх детально ознайомитися з Проєктом Закону № 9116 і залучати до його обговорення більше фахівців, бо від редакції цього закону залежить стан лісового господарства країни.

Мар’яна Сіщук, в.о. зав. лабораторії лісовідновлення і селекції УкрНДІгірліс доповіла про особливості стану лісових насаджень Карпатського регіону, про постійну лісонасіннєву базу аборигенних насаджень регіону. Вона розповіла про результати наукових досліджень, які свідчать про те, що використання лісового насіння з атестованих і перевірених об’єктів і територій цінного генетичного фонду та постійної лісонасіннєвої бази клонових насінних плантацій і запатентованих лісових сортів дає змогу збільшити схожість насіння на 25% і на 15 % підвищити енергію росту сіянців. 

Проєкт закону України  «Про лісові репродуктивні ресурси» спрямований на реалізацію державної політики України у сфері збереження і відновлення лісових ресурсів, виконання угоди про асоціацію, яка передбачає імплементацію директиви ради Євросоюзу. Прийняття Закону забезпечить виконання Україною міжнародних зобов’язань, в тому числі, імплементацію національного законодавства до законодавства ЄС, дозволить створити нову систему законодавства регулювання. Проте,  до проєкту закону не включено додаток, який присутній у директиві Ради ЄС і є базовою  складовою його регуляторності. Тому запропонувала у процесі доопрацювання Законопроєкту включити додаток переліку видів дерев і кущів які є важливими для лісовідтворення, які контролюються цією євро директивою.

Юрій Гайда, професор кафедри економіки та менеджменту природокористування Національного університету «Чернігівська політехніка» висловив свої зауваження до законопроєкту.   

Пропозиції, зауваження, які висловлювалися учасниками дискусії, було взято за основу рекомендацій рішення круглого столу, які будуть направлені ДАЛРУ і до ВР України.