Перший Стратегічний форум розвитку мисливської галузі України

• Актуальні новини, Заходи

1 травня відбувся перший Стратегічний Форум, організований Державним агентством лісових ресурсів та Українською Ловецькою Радою. Головне питання, яке виносилося на обговорення - новий законопроєкт про мисливство, перспективи розвитку галузі і проблеми, які потрібно вирішувати.

Юрій Марчук, Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України про актуальність питань які обговорювалися на Форумі:

«1 травня відбувся перший Стратегічний Форум, організований Державним агентством лісових ресурсів та Українською ловецькою радою. Форум проводився в Рівненській області за участю громадських організацій зі сфери мисливського господарства, регіональних управлінь ДАЛРУ, власників багатьох ферм з розведення диких тварин (першочергово оленів), народних депутатів України та представників ДП «Ліси України».

Головне питання, яке виносилося на обговорення – новий законопроєкт про мисливство, перспективи розвитку галузі і проблеми, які потрібно вирішувати. В обговоренні взяли участь усі зацікавлені експерти.

Форум, на якому були присутні представники базових громадських організацій: Українське товариство мисливців та рибалок, Всеукраїнська асоціація мисливців і користувачів мисливських угідь, Українська ловецька рада, за ініціативи якої  і відбулася ця конференція на Рівненщині. 

Ініціатором проведення форуму було Державне агентство лісових ресурсів України, а модератором цієї конференції був голова агентства Віктор Смаль. Якщо говорити про тематику, то було кілька напрямків, які виносилися на обговорення, але основною ідеєю були законодавчі рішення про покращення мисливського законодавства в Україні, розвиток мисливського господарства як окремої галузі, бо дохідність мисливських господарств у США, в країнах Європи досить висока, а Україна у цьому напрямку має ще багато неврегульованих законодавчих питань. До того ж військові дії на території України створюють величезні проблеми не лише для населення, а й для тваринного світу. Тому ця тематика була головною, крім того один з дискусійних майданчиків був ветеранський, де були представники ветеранських організацій, хлопці, які пройшли війну і розглядалася роль мисливських організацій, як один з методів психологічної реабілітації військових. Це дуже важлива тема, бо мисливство тут розглядалося не як постріл, а як галузь для розведення тварин, догляду за ними.

Головне питання, яке виносилося на обговорення – це питання законопроєкту про мисливство, який підготовив народний депутат Ігор Марчук. Концепція цього закону була представлена, але презентація і його обговорення буде дещо пізніше. Конференція прийняла підсумкову резолюцію.

У мене була можливість представити Товариство лісівників України і НУБіП України, як центр законодавчих ініціатив у сфері лісового і мисливського господарства. Тут хочу відзначити, що ми були ініціаторами і розробниками першого Закону про мисливське господарство і другого законопроєкту, який зареєстрований у Верховній Раді і вже пройшов перше читання. Зараз же йде обговорення вже третього варіанту. 

У своєму виступі я звернув увагу на те, що потрібно посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу:

Сьогодні молодь у більшості вірить інформаційним мережам, різним месенджерам. І проблема в тому, що мисливські господарства, мисливці, громадські організації програють інформаційну війну бо тут перевагу мають екологічні організації, які розглядають мисливські господарства не з точки зору збереження тваринного світу, а з точки зору полювання, відстрілу звірів. Цю ситуацію потрібно радикально змінювати, наповнювати інформаційний простір власною інформацією, адже правда втому, що наші  критики нічого не роблять в плані охорони, збереження, розмноження, відновлення біорізноманіття. 

Друга проблема – у нас скорочується напрямок підготовки спеціалістів високої кваліфікації у сфері мисливствознавства. А це вивчення біології тварин і птахів, які створюють наше біорізноманіття, це – знання і можливість їх збереження і лікування, бо клімат змінюється і система охорони і захисту біорізноманіття теж потребує змін. Це цілий комплекс навчальних програм і планів, як потрібно відпрацювати. Ми маємо такий досвід, бо перший факультет мисливствознавства мені довелося відкривати ще на Харківщині у Чугуєві у 1989 році, коли я там працював. А нині в університетах цей напрямок зведений до звичайної спеціалізації у сфері лісового господарства. Це невірно, мисливствознавство потребує серйозної підготовки, але тут головне питання – це рівень зарплати та інтересів майбутніх студентів, які прийдуть вступати на цей напрямок, їх потрібно зацікавити. Виховання майбутніх знавців дикої природи потрібно починати зі школи, як це зараз робиться в учнівських лісництвах, де діти вивчають ліс, отримуючи не лише знання, а й виховання любові і поваги до навколишнього світу. 

Щодо законодавчих ініціатив: всі проблеми озвучені і вони вірні, але є питання, які потрібно додатково врегулювати. Це, в першу чергу, конфлікт, який буде наростати між державною і приватною формами власності: державна власність на тварини і приватна власність на землю. Звірі і птахи, які перебувають на сільськогосподарських угіддях, тобто на приватних угіддях і власник тут диктує свої умови. Це питання потрібно вирішити. Крім того аграрії своєю технікою, гербіцидами, пестицидами створюють найбільше проблем для біорізноманіття, знищують молодняк. Ми маємо великі втрати від внесення хімічних препаратів на рослини і в ґрунт, від чого гинуть фазани, перепілки, куріпки в період гніздування, а технології та потужна техніка при зборі врожаю не враховують, що на сільгоспугіддях в цей період знаходяться дикі тварини. 

Ще одна проблема, вирішення якої варто перейняти у інших країн. Коли ми будуємо великі об’єкти, в тому числі і магістральні шляхопроводи, ми не враховуємо популяцію  тваринного світу, який на цій території живе. У нас немає жодної дороги з переходом для тварин, як це робиться у європейських країнах. На конференції ми чули приклад, що за два роки лише  в регіоні біля Ірпеня автомобілями збито 11 лосів. Ці питання потрібно врегулювати законодавчо. Якщо ми в законі не передбачимо механізми впливу на великі латифундії у сільському господарстві, на проєкти дорожнього будівництва та інших магістральних проєктів, які розсікають біорізноманіття, тоді врегулювати популяцію лише через можливості розведення чи зменшення її буде складно. Цей законопроєкт має мати більш глобальний варіант. 

Ще одне надзвичайно важливе питання, це ліси у час війни і ліси після війни. Ліси заміновані, ліси, де  йшли бойові дії, де залишається велика кількість небезпечних предметів, Що там робити з популяцією тварин, як її зберігати у тих небезпечних як для тварин, так і для людей лісах? Це питання має бути  також законодавчо врегульоване.

Винесення проєкту Закону «Про мисливство» на обговорення громадськості – важливий крок для напрацювання якісного законодавства для розвитку мисливського господарства в Україні».