Пам’яті Віктора Івановича Кучерявенка. Юрій Марчук: «Перші бактеріологічні препарати, які застосовували в Україні у лісовому господарстві - це був той досвід, якого у той час не мала жодна країна світу»

• Автор:  Юрій Марчук, голова ТЛУ, зав. кафедри НУБіП У
  
• Загальні новини

На 78-му році життя відійшов у засвіти Віктор Іванович Кучерявенко, перший директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист», яке він очолював понад 30 років, Особистість, яка все своє трудове життя присвятила охороні і захисту лісу, залишила по собі багату наукову спадщину для лісової галузі, науки і виробництва, завдяки яким було збережено ліси на сотнях тисяч гектарів.

Віктора Івановича Кучерявенка я знав, як професіонала, як  надзвичайно порядну людину, яка багато зробила для лісового господарства та захисту лісів. 

Так сталося, що у далекому 1985-му році ми пересіклися на Чугуївщині. Я – молодий директор, в підпорядкуванні якого величезний об’єм лісів, вражених непарним шовкопрядом, а він – науковець зі своїми ідеями і пропозиціями, як з цим боротися. 

Крім літаків і  хімікатів суцільної дії, інсектицидів, інших методів боротьби з непарним шовкопрядом не було. Уявіть собі – осередок на площі 10 тисяч гектарів, уражений гусеницями! Що з цим робити? 

Тоді я вперше побачив, що таке вітчизняна наука - наскільки професійно, глибоко Віктор Іванович Кучерявенко володів темою. Він допомагав розібратися в питанні, підказати виробничникам, як краще діяти в цій ситуації, як вирішити цю проблему. 

Кілька років підряд (1985-1986 рр.) ми працювали разом з Віктором Івановичем Кучерявенком на Чугуївщині і у нас через кілька років у лісі не було навіть взірців непарного шовкопряда. 

!!! Тоді вперше був винайдений і опрацьований бактеріологічний препарат.

!!! Вперше  ознайомитися з нашим досвідом прилітала делегація вчених зі Сполучених Штатів Америки, які мали в своїх лісових масивах непарного шовкопряда (мабуть, він приплив до них з морськими суднами). Вони не знали, як з ним боротися, що робити, вони ходили у нас в насадження на проби, вивчали досвід Кучерявенка, дивилися, як з цим працювати і потім впроваджували цей досвід у себе.

 Саме з цього стартувало створення системи лісозахисту на Харківщині. З однієї ідеї, з величезної роботи, з енергії науковця, з’явився Харківський лісозахист, який Віктор Іванович організував і став генеральним директором.

… Не було в той час у нас жодного моменту життєвого, чи святкового, коли б я не почув: «Привіт, Юра, як твої справи?..». Віктор Іванович Кучерявенко – надзвичайно порядна людина, якої, як ніколи,  не вистачає сьогодні в системі саме професіоналізму. 

Досягнення Віктора Кучерявенка – це і перші ГАРДи - аерозольні генератори, які замінили літаки, адже вартість обприскування лісових масивів літаками дуже дороговартісне і обробка одного гектара лісу літаком  коштувала у 30 разів дорожче, аніж обробка потужним аерозольним генератором на базі турбіни, які були розроблені у Харкові за його ідеї та ініціативи. 

Харківський лісозахист був передовим у всіх напрямках. Це і розробка ВІРІНу для боротьба зі шкідниками хвойних насаджень, це і дендробацилін для  боротьби зі шкідниками листяних насаджень, який виготовляють з хворих гусениць непарного  шовкопряда: це перші бактеріологічні препарати, які застосовували в Україні у лісовому господарстві. Це були величезні досягнення науки і досвід застосування їх на виробництві, якого у той час не мала жодна країна світу для порятунку лісів від шкідників. Забути, або не знати, або не пам’ятати роботу таких людей не можна і наше покоління це добре пам’ятає і знає. 

Сучасне покоління повинно глибоко знати і розуміти проблеми лісу, проблеми, які потрібно вирішувати, застосовуючи такі бактеріальні препарати, які на якомусь етапі Україна, на жаль, втратила через часті реформи, які у нас відбуваються, через зміну влади, все інше, бо не змогли знайти кошти на їх сертифікацію…

Я думаю що все можна  виправити, все можна зробити… На жаль, не можна лише відновити втрату таких людей, які віддали все своє життя на благо українського лісу. Він жив і працював не задля слави, а на ідею…

З сумом, повагою, співчуттям родині
Голова Товариства лісівників України,
зав. кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП У Юрій Марчук