Олександр Рибчинський: «Втримати стрій і не збитися з кроку» Звітно-виборна кампанія Товариства лісівників Волині припала на час війни і… реформ

• Автор:  Сергій ЦЮРИЦЬ, член Ради ВОО ТЛУ.
  
• Загальні новини, Публікації, статті

Щойно попередній голова Борис Бабеляс прозвітувався про діяльність облорганізації і передав повноваження новообраному керівнику Олександру Рибчинському, як держава провела велике переформатування лісогалузевого життя України. На горі – у Верховній Раді, Уряді, офісі Президента, профільному міністерстві – передбачили створення єдиного, найбільшого у Європі, державного підприємства «Ліси України», яке відповідатиме за охорону, захист, лісорозведення, лісовідновлення та увесь комплекс інших функцій, включно з заготівлею та реалізацією деревини, лишивши за Держлісагентством контроль за реалізацією державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Це міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства, а також 17 підвідомчих підприємств та установ безпосереднього підпорядкування.

– Звісно, що така масштабна реорганізація передбачає щонайперше вирішення юридичних і кадрових питань, – каже голова Волинської облорганізації ТЛУ Олександр Рибчинський. – У цьому випадку якось поза увагою залишилася чи не найчисельніша в державі громадська організація – Товариство лісівників України. Щиро кажучи, товаристівці на місцях опинилися у досить скрутній ситуації: без фінансового супроводу запланованих заходів, бо ж старі договори про сплату внесків втратили силу, а підписати нові не було з ким. А ще ж напередодні відбулося укрупнення 25 діючих на той час лісогосподарств Волинської області у 10. На стільки ж зменшилося і первинних організацій, які також довелося модернізувати на цім марші. Тож реформа лісової галузі додала Товариству лісівників України нових завдань.

Навіть у час війни пріоритетним напрямком залишається співпраця з освітянами, зокрема, Волинським еколого-натуралістичним центром, профорієнтаційна робота зі школярами, підтримка учнівських лісництв, також координація зусиль у підготовці лісівничих кадрів з вишами – Волинським національним університетом імені Лесі Українки, Луцьким національним технічним університетом, Шацьким лісовим коледжем ім. Валентина Сулька, НУБіБОМ та НЛТ України. Ця діяльність не припинялася навіть попри пандемію і війну, то ж і реформування галузі, певна невизначеність щодо співпраці з ТЛУ не збило товаристівців з цього шляху. Разом із працівниками еколого-натуралістичного центру було проведено чимало онлайн і офлайн занять, конференцій, лекцій з різноманітної тематики, підтримано лісівничо-екологічні акції юннатів. Співпраця лісівників і освітян на Волині сягає корінням ще у 1967–1968 роки, коли було створено перше учнівське лісництво. З того часу їх кількість виросла до 59. Їх діяльність – навчання, практичні заняття, наукова робота – залежать як від освітян, у тому числі й безпосередніх керівників, так і лісівників, кожного з державних лісогосподарств, а ще від методичного супроводу і фінансового забезпечення. Бували періоди, що штормило освіту, скорочувалося фінансування позашкілля й учнівські лісництва опинялися на грані закриття. Зусиллями облорганізації ТЛУ, керівників лісівничих та освітніх управлінь вдавалося стабілізувати цю суспільно важливу сферу діяльності. 

– Державна реформа лісової галузі ці аспекти діяльності лісівничої спільноти, попри війну, поставила в дуже скрутну ситуацію, – розмірковує Олександр Павлович. – Товаристівці, втім, разом зі своїми колегами-освітянами втримали і цей важливий напрямок діяльності. Зберегли і спілкування з науковцями та студентами: бувають на екзаменах, зустрічаються з ними в навчальних аудиторіях, беруть участь в наукових конференціях, різноманітних заходах життя вишів.

– Звісно, головний пріоритет зараз для усіх – це наближення Перемоги, підтримка ЗСУ, НГУ, Прикордонних військ, ТРО, своїх мобілізованих працівників, їхніх сімей, лісівників з інших областей, які постраждали від російської агресії, жителів визволених та прифронтових теренів, переселенців, які проживають на Волині, – наголошує голова Ради облорганізації ТЛУ Олександр Рибчинський. – Хоча зізнаюся, що, попри війну, другою за обговорюваністю темою Товариства лісівників Волині були питання здійснення реформи лісогосподарювання. Це, мабуть, характерно для всіх лісівників України, також і керівників владних структур, місцевого самоврядування, депутатів та громадськості, в чий бюджет ішли кошти від лісогосподарювання. Були й консультації членів Ради облорганізації з головами первинних організацій, як вберегти керованість, не розгубити своїх товаристівців, не втратити партнерів і набутий досвід. Власне, як діяти далі?

Очільник волинського Товариства лісівників вважає, що дуже вчасним виявився Меморандум про співпрацю між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» та громадською організацією Товариство лісівників України. Він підкріпив сподівання товаристівців Волині у правильності своїх дій. 

– Принаймні, ця наша спільна робота – товариство-громада і лісівники-виробничники – буде продовжена вже в інших реаліях і в екологічно-просвітницькій, і науково-технічній, і в профорієнтаційній, сподіваємось, і в багатьох інших не означених цим Меморандумам сферах обопільних інтересів, – висловлює сподівання Олександр Павлович. – Це по-державницьки! 

У лісівників - товаристівців є любов до Природи і Лісу, вони готові працювати задля виховання молоді, їх професійного зростання, життя теперішніх і майбутніх поколінь. Є багато планів. Власне їх озвучує і Меморандум: розвиток лісівничо-просвітницьких, рекреаційних об’єктів, еколого-просвітницьких маршрутів, створення кінофільмів та книг, супровід учнівських лісництв, сприяння у становленні лісової журналістики та фахове висвітлення кращих лісогосподарських практик, проведення семінарів по вивченню успішного досвіду вирішення лісівничих і виробничих проблем, видання та поширення лісівничих науково-технічних інформаційних матеріалів, розробка нормативно-правових актів розвитку лісового господарства, експертизи, організація круглих столів, належне представлення інтересів лісової галузі, проведення конкурсів на кращого лісничого, лісництво, лісовий рекреаційний комплекс, творчі конкурси серед юннатів, науковців та журналістів, професійні змагання вальників лісу, єгерів, лісових пожежних.

Голова ТЛУ Юрій Марчук наголошує: «Усім нам необхідно дбати про ліси, пройдені війною, де буде надзвичайно багато професійної роботи. Потрібно враховувати гострі дискусії з екологами і загальну екологізацію виробництва. Але основна цінність,  про яку потрібно дбати – це наші професійні лісові кадри. Руками і стараннями поколінь лісівників створені українські ліси, тому професійна освіта, професійне відношення до лісу, гідна оцінка, збереження і підтримка професійної роботи кожного члена лісівничої родини буде основним завданням ТЛУ. І, виключно від лісівників, залежить стан українського лісу, розвиток деревообробки та зелених технологій».

Ця дорожня карта – орієнтир для всіх членів Товариства лісівників  України. 

Голова Волинської обласної організації Товариства лісівників України Олександр Рибчинський у ці дні зустрівся з усіма керівниками філій державних підприємств та їх колективами, провів консультації з очільниками первинних організацій. Визначилися з перезапуском первинок, проведенням їх звітно-виборних конференцій, плануванням та координацією роботи, волонтерською діяльністю, підтримкою учнівських лісництв, співпрацею з місцевим самоврядуванням та громадськістю, десятками інших важливих питань, у тому числі і членство у цій громадській лісівничій організації, права та обов’язки її членів, механізм сплати добровільних внесків.

– У цей важкий час, коли вся країна бореться за свою свободу на фронті і в тилу, нам потрібно втримати стрій і не збитися з кроку, – каже Олександр Павлович. – Товариство лісівників Волині – теж армія. Тільки лісова! Одні наші спілчани виборюють Перемогу на фронті, інші – в тилу.

І це щира правда. Мобілізовані волинські лісівники, а їх сотні, захищають Україну на фронтах, ще кількасот безпосередньо на білоруському кордоні допомагають облаштовувати захисні редути, побут та вести патрулювання прикордонникам, нацгвардійцям і підрозділам ТРО. Інші ведуть господарку, займаються волонтерством: працюють за себе і побратимів-воїнів. Вірять у Перемогу. 

Сергій ЦЮРИЦЬ,

член Ради ВОО ТЛУ.