Обвал на ринку деревини: Що відбувається?

• Автор:  Юрій Болоховець
  
• Загальні новини, Публікації, статті

На світовому ринку деревини — стагнація та рецесія не менші ніж під час фінансової кризи 2008−2009 років. Ажіотажний попит і зростання останніх років залишилися у минулому. Склади переповнені, ціни значно знизились.

Причин падіння декілька. У США завершена епоха «ковідних» ремонтів, зростають ставки по іпотечних кредитах, відповідно, скорочується будівництво, зменшується попит на будівельні матеріали. Європейці також не поспішають інвестувати в житло, зважаючи на стрибок кредитних ставок і ризик великої війни на континенті.

У Китаї назріває криза у сфері житлового будівництва. На цьому тлі Піднебесну заливає потік дешевої деревини з росії, яка готова віддавати власні ресурси з великою знижкою. Не краща для нас ситуація й на інших азійських ринках.

В Україні до глобальних негативних трендів додається складна ситуація у всіх сферах через війну. Значну частину українських пиломатеріалів експортували морем до Азії. Тепер порти не працюють. Ми сподіваємось на поступове їхнє розблокування не лише для аграрної продукції, але й для лісоматеріалів. Проте поки що морський експорт для українських лісоматеріалів закритий. Альтернативний маршрут експорту через Ґданськ відверто збитковий, логістика «з'їдає» весь прибуток.

Ринок Туреччини також завалений не лише російською деревиною, але й продукцією з білорусі, яка раніше також майже повністю була орієнтована на Європу. Попри запроваджені санкції, білоруський ліс продовжує масово потрапляти на європейський ринок через Туреччину під виглядом продукції з інших країн.

Проблеми з експортом тиснуть на наш внутрішній ринок. Тому останнім часом для підприємств Держлісагентства все гостріше постає питання реалізації лісоматеріалів. Якщо минулого року ціна необробленої сосни сягала понад 4 тис. грн за кубометр, тепер лісгоспи вважають за удачу продати її за 2,5 тис. грн. З урахуванням падіння курсу гривні відносно долара, зниження вартості — чи не удвічі. Замість ринку продавця ми спостерігаємо формування ринку покупця. На біржах зростає частка редукціонів: уже переробник диктує умови. З виставленого на торги обсягу необробленої деревини в середньому вдається з першої спроби продати 60%, обробленої — 50%.
Але навіть за умови падіння ринку Держлісагентство за підсумками півріччя по багатьох показниках перевищило рівень минулого року. Заготівля знизилась на 20% (найбільше падіння у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській областях, де тривають обстріли або бойові дії), утім, завдяки переходу на прозорі аукціони по всіх видах продукції, виручка у порівнянні з першим півріччям 2021 року зросла на 1,45 млрд грн: необробленої деревини реалізовано 4,4 млн кубометрів на суму 8,5 млрд грн. Збільшення по податках складає 1,2 млрд грн. Чистий прибуток зріс із 215 до 350 млн грн. Це означає збільшення доходу на кубі продукції майже вдвічі.

Як ситуація буде розвиватись надалі? Чи є ризик того, що падіння попиту та зниження цін призведе до стагнації галузі?

Такий ризик є, але ми робимо все, щоб уникнути негативного сценарію розвитку подій.

По-перше, акцент зміщується на заготівлю деревини, яка має більший попит. Це передусім листяні породи (якщо по дубу під час торгів на біржі фіксується майже стабільне збільшення вартості іноді на 30−60%, сосну, ялину купують за ціною, наближеною до стартової).

По-друге, виробництво переорієнтовується на більш затребувані види продукції, наприклад, заготовки для європіддонів.

По-третє, конкуруючи за покупця, лісгоспи починають покращувати рівень сервісу й обслуговування, організовувати доставляння, надавати інші послуги (в часи дефіциту сировини на такі речі деякі наші підприємства, на жаль, просто не звертали уваги, адже покупець був готовий терпіти будь-що заради отримання ресурсу).

По-четверте, оптимізуються виробничі витрати — прийшов час рахувати кожну копійку у собівартості. Завдяки реформі укрупнення лісгоспів ми майже на мільярд скоротили адміністративні витрати та ще маємо над чим працювати.

По-п'яте, збільшуємо обсяг продажу дров: у Європі на фоні зниження інтересу до будівельних лісоматеріалів, є шалений попит на дрова, пелети й іншу сировину для опалення. Що при поточних цінах на газ абсолютно не дивно.

Унаслідок програми антикризових заходів наші лісгоспи у червні вийшли на обсяг заготівлі на рівні 90−92% від минулого року. Попри постійні обстріли території на відстані 50 км від кордону з росією, наші підприємства у Чернігівській, Сумській областях, північній частині Київщини відновили повноцінну роботу. Налагоджують логістику, що дає можливість підтягнути ціни реалізації у проблемних регіонах. Адже, наприклад, Чернігівська область була вимушена продавати частину лісоматеріалів значно дешевше: покупці просто не хотіли ризикувати, не розуміючи, чи зможуть вивезти товар.

Водночас, я вважаю, ми можемо зробити набагато більше для того, щоб повернути попит і стимулювати виробництво.

Найперше, потрібна постійна увага до проблеми підсанкційної деревини з росії та білорусі на європейському ринку. Наші експортери добре знають міжнародний ринок, трейдерів, схеми. І, я впевнений, готові надавати МЗС потрібну інформацію.

Другий фактор — пожвавлення внутрішнього ринку.

Лише один приклад. Міжнародні партнери надали Україні вісім модульних містечок з металоконструкцій. Утім, при потребі та наявності фінансування ми здатні самостійно виготовляти аналогічне тимчасове житло з лісоматеріалів. Що важливо, цей матеріал може бути використаний повторно.

Величезні сподівання є на програму відновлення зруйнованого житла. Тисячі пошкоджених будинків Ірпеня, Бучі й інших деокупованих міст і містечок можна швидко відновити, якщо замінити принаймні покрівлю. Це суттєво підтримає наше власне виробництво, а кошти повністю повернуться в українську економіку й український бюджет.

І таких прикладів можна навести ще багато. Лісова галузь дає нам величезний ресурс, і сьогодні вкрай важливо ним максимально ефективно користуватись.