Науковці-екологи України та Польщі вивчають досвід роботи лісівників Вінниччини

• Загальні новини

Заповідні землі заказника, титанічну працю із природозбереження та зокрема збереження червонокнижних зубрів, вольєрне господарство, лісові культури та результати праці у створенні нових лісів – усе це показали лісівники ДП «Хмільницький лісгосп» учасникам міжнародної науково-практичної конференції.

   Кожен куточок Вінничини по-своєму прекрасний, неповторний та особливий. Хмільницький лісгосп (директор Ющинський Т.В., головний лісничий Гаращук А.І.) знаходиться в північно-західній частині області на території Хмільницького, Літинського, Калинівського та Козятинського адміністративних районів, має шість лісництв. Держпідприємство здавна славиться прекрасними лісовими масивами, які створюють та охороняють відповідальні і віддані роботі лісівники. А за збереження та збільшення видової фауни у мисливських угіддях відповідають професійні мисливствознавці та єгері.
  17 травня до хмільницьких лісівників завітали у гості учасники І Міжнародної науково-практичної конференції «Vin Smart Eco». У заході взяли участь українські та іноземні фахівці з питань екології, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, освіти для сталого розвитку, пошуку спільних науково-методичних і практичних підходів, інженерних шляхів вирішення екологічних проблем України та Європи.
   Спершу делегація завітала до Сандрацького загальнозоологічного заказника. Він розташований на площі 362 га і має статус заказника місцевого значення з 1997 року. Громадський інспектор Антон Кащеєв, який багато років свого життя присвятив природоохоронній роботі, цікаво та захоплююче розповів гостям і про рідкісні, і про звичні для нас види, які проживають на території заказника. Але для природолюба усе живе – цікаве та необхідне у забезпеченні цілісності та здоров’я екосистеми. Антон Григорович показував та дарував свої авторські фото, які він робить з допомогою як спеціальної фоторушниці, так і фотоапарата. Серед учасників екскурсії навіть були бажаючі взяти автограф, адже фото Кащеєва – справжні шедеври, на які автор, бувало, впродовж кількох годин «полював» у заростях очерету. Це і крячок, болотяні черепахи, білі чаплі, крижень, плиска, лелека, лиска та інші. Були і фото зубрів, сім’ї дикого кабана, що перебігає через засіяне поле, ондатри та бобрів, у тому числі і наслідки бобрового «будівництва». А загалом учасники конференції були зачаровані неповторними краєвидами заказника.
   Хмільницький лісгосп не лише охороняє мешканців заповідних територій, а й активно розвиває мисливське господарство, невід’ємну частину лісового господарства. Мисливствознавець держпідприємства Володимир Ткач представив гостям мисливське господарство. Візитівкою Хмільницького лісгоспу є найбільша в Україні популяція зубра європейського. Гості цікавились середнім віком життя могутньої таврини, як їх охороняють і чи не заважають вони місцевому населенню. Адже «мандрує» місцева популяція зубрів у межах Уладівського та Широкогребельських лісництв Хмільницького лісгоспу (територія Калинівського, Літинського та Хмільницького районів) і на сьогодні, за даними зимового «перепису», нараховує 95 особин. І це досить багато, тому хмільницькі лісівники згідно з відповідними дозволами Мінекології здійснюють відлов та переселення зубрів в інші мисливські господарства України. Усього з угідь Хмільницького лісгоспу переселено 28 особин, і це дозволяє регулювати оптимальну щільність зубра в угіддях. Особливо активно цікавились процедурою відлову зубра, яким чином він потрапляє у пастку (яку теж показали), як його транспортують тощо. До речі, пастку хмільницькі лісівники вдосконалювали самотужки на практиці, а відвідувачі жартували, що цей винахід слід було б запатентувати.
   А ще гості мали змогу на власні очі оглянути вольєр, де на площі більше 50 га утримують у напіввільних умовах поголів’я дикого кабана. Тварини під час відвідин активно шукали смаколики разом із своїм підростаючим потомством і зовсім не боялися відвідувачів.
   Гордість Хмільницького лісігоспу – це ліси. Лісівники застосовують у своїй роботі передові наукові методи та технології для створення високопродуктивних лісів майбутнього, вводять у склад лісових культур перспективні породи. У зв’язку зі зміною клімату та зниженням рівня грунтових вод і всиханням традиційної для Поділля ялини замінюють її на більш посухостійкі модрину, ялицю та інші породи. А також щороку хмільницькі лісівники беруть участь у збільшенні лісистості області – створюють нові ліси на місцях колишніх пустирів, балок, земель, що не придатні для сільгоспкористування. На сьогодні лісистість області становить 13,8%. Учасникам показали що значить на практиці термін «створення нових лісів, захисних насаджень».
Ділянка, яку вони оглянули, знаходиться у Широкогребельському лісництві (кв.26). Хто б міг побумати, що на місці цього молодого доглянутого лісу площею 15,6 га ще 10 років тому була пустка – ні пасовище, ні ліс, ні поле... А сьогодні завдяки праці лісівників та сприянню територіальної громади, яка передала ці землі, – рівними рядочками росте дуб звичайний та клен гостролистий. Останній догляд проводився на культурах у 2013 році, проте на всіх захисних насадженнях проводять повністю увесь цикл лісокультурних заходів, як і в культурах держлісфонду.
  Тож фахівці-екологи з України та Польщі на практиці переконались, наскільки багатогранною та відповідальною є місія лісівників Вінниччини. І виконують вони її на совість!