«Найбільше хочеться миру і щоб усі діти були здорові», - це слова воїна-лісівника Івана Шевчука із Буковини

• Загальні новини

Чоловіку – 30 років. З 2015 він працює в лісовому господарстві філії «Заставнівське держспецлісництво АПК».

Спочатку був лісником. Ця посада включала роботу в своєму обході: лісові розсадники, посадка сіянців, догляд за культурами, контроль за рубками, охорона лісу. Пізніше Іван став чокерівником. Каже: «Робота чокерівника під час трелювання деревини є дуже відповідальною. Потрібно контролювати рух чокера та його фіксацію на деревині. Цей процес вимагає точності та вправності, оскільки неправильне закріплення може призвести до втрати деревини або небезпечних ситуацій».

Ще більшу точність і відповідальність Івану довелося освоїти з початком повномасштабного вторгнення. 27 лютого він самостійно пішов до військкомату. 

«Мені важливо захистити свою сім’ю. Аби ворог не прийшов до нас на Західну Україну, його потрібно зупинити тут. Бо якщо вони доберуться туди, то вже буде пізно». 

Три місяці у штаті роти охорони. Місяць спеціалізованого навчання. 81 окрема бригада - військове з'єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Передова – Донецька область.

 «Бували дні, коли ми з побратимами уже були налаштовані не на життя. Але всі хлопці зберігають позитив і хороший настрій. Це допомагає. Мусимо триматися». 

Під час штурму села Богородичне Іван отримав поранення ноги. Сьогодні після лікування він перебуває у Слов’янську. Уже потроху ходить. І навіть після травми наближатиме Перемогу в строю. 

 «Внаслідок серйозної травми я став обмежено придатним, тому продовжу свою службу в складі роти забезпечення. Мої обов'язки тепер - обслуговування військових рот, забезпечуючи їх ремонтом автомобілів, паливом та запчастинами, щоб вони могли виконувати свої бойові завдання належним чином». 

Попри все Іван зберігає позитив. Вдома на нього чекають дружина та два сини. 

Віримо у наших воїнів і дякуємо кожному, хто боронить Україну від ворога.