На полювання – з фоторушницею

• Автор:  Оксана Нікітіна
  
• Загальні новини

Хмільницький фотомисливець увічнює тварин у чудових світлинах і мріє опублікувати свій творчий доробок

   Він полює завжди, без обмежень: у будь-яку пору року чи доби, в лісових угіддях чи у заповіднику, на червонокнижних зубрів, пернатих хижаків чи жовторотих пташат у гнізді... Правда, під час цього «полювання» усі тварини залишаються живі і найчастіше навіть не помічають присутності людини. Більше того, залишаються з нами на прекрасних світлинах.
   Фотополювання – як хобі і справжнє мистецтво художника – уже чимало років як увійшло у життя Антона Григоровича Кащеєва. У Хмільнику його добре знають за професійною діяльністю в УТМР, якій він віддав 38 років. Хоча нині він на заслуженому відпочинку, але продовжує трудитись у природозахисній царині як громадський інспектор ДП «Хмільницький лісгосп». А.Г. Кащеєв – активний учасник всіх лісівничо-просвітницьких фестивалів, які проводяться Вінницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Біля нього, його фотовиставки завжди багато людей, особливо дітей. Вони ловлять кожне слово природолюба, лісівника-пофесіонала про рідну природу, лісових мешканців Вінниччини.
   - Антон Григорович – багатогранна особистість, надзвичайно цікава людина, - підкреслює начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар. – Лісівники Вінниччини з задоволенням і великою вдячністю співпрацюють зі знаним природолюбом. Його слово, його фотошедеври є досить вагомими аргументами у лісівничо-просвітницькій роботі вінницьких лісівників.

   «Щоб ці ліси не вимерли, як тур...»

Народився Антон Григорович на Вінниччині, у селі Широка Гребля Хмільницького району. Випускник-відмінник, що змалечку захоплювався красою природи, не одразу пішов здобувати професію за покликанням. Працював у колгоспі, пізніше – навчався у профтехучилищі, працював за спеціальністю і аж потім вступив до Шацького лісового технікуму на омріяну з дитинства спеціальність «Мисливське господарство». Закінчив навчальний заклад із відзнакою, служив в армії, а вже потім працював. Один рік - майстром лісу у Хмільницькому лісгоспі. Далі були посади старшого єгеря, мисливствознавця. З 1975 по 2012 рік – працює на посаді голови Хмільницької РО ТМР. За цей час багато у його житті відбулося важливих подій: курси підвищення кваліфікації мисливствознавців у Іркутську, участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого проходив лікування. Ті роки були наповнені практичною роботою, профілактикою порушень правил полювання та боротьбою з браконьєрством, постійними природоохоронними рейдами.
А.Г.Кащеєв і досі щиро переймається долею тваринного світу рідної землі, Сандрацького заказника.
   -    Україна багата і розумними людьми, і унікальною природою. Наше завдання – зберегти її. Для наших дітей, для майбутніх поколінь. Щоб вони могли побачити мешканців наших дібров, боліт, водойм не лише на сторінках підручників. Для цього слід раціонально та бережно використовувати природні багатства. Негативна антропогенна діяльність (а часто – бездумна!) знищує природу. Приміром, недостатня робота очисних споруд, забруднення водойм, неефективна сівозміна сільгоспугідь, заростання водойм – ці та інші фактори впливають на вагомі зміни в екосистемі. Змінюються водойми – змінюються їхні мешканці, змінюється природа. Приміром, з процесом осушення боліт зменшується кількість крижнів. Також з цієї ж причини майже зник на території Вінниччини лось. У лісових угіддях Хмільницького району сьогодні їх залишились практично одиниці.
   А ще слід удосконалити законодавство, принаймні, зробити вагомішими суми штрафів і жорсткішим покарання за браконьєрство, незаконне добування звірів. Стосовно збереження лося у лісах України вважає, що не занесення у Червону книгу допоможе, а заходи, спрямовані на відновлення природних умов проживання тварини, та боротьба з браконьєрами. Усе ще можна змінити, адже і бобер був майже знищений у нас, а зараз доволі чисельний, і зубра на Вінниччині не було, а нині лісівники відновили популяцію, чисельність якої сягає під сотню.

   «Зупинись, мить, ти – прекрасна!»

   Фотографуванням тварин захопився пан Кащеєв у далекому 1974 році. Фотополювання тоді почав простим радянським фотоапаратом «Зоркий». Потім придбав фоторушницю – а саме «Фотоснайпер», який виробляв Красногорський механічний завод (набір складав 2 об’єктиви – 50 мм і 300 мм). На даний час робить знімки фотоапаратом «Nikon», фотооб’єктив – «Фотоснайпера» 300-міліметровий. Уміло закрадається до «цілі», вручну налаштовує техніку, щоб отримати якісні кадри.
   У засідці на «саме той» кадр може чекати не годину і не дві. Крім терплячості, секрет вдалого фотополювання у непомітності, вмілому маскуванні. Рухи не повинні бути різкими, дичина має звикнути до присутності людини, навіть човен пофарбовано у зелений колір. Хоча часто просто фортить, каже фотомисливець:
   -    Ніколи не вгадаєш, коли зловиш потрібний кадр. Буває, що вдалий момент неждано на льоту зафіксуєш, а буває – до двох годин можна у засідці чекати! Або зроблю зо два десятка кадрів, з яких вдалим буде лише один.
   Сьогодні Антон Кащеєв своїми роботами пропагує любов до природи і адекватне сприйняття населенням мисливського господарства як потрібного, необхідного для охорони природи. Проводились виставки його робіт у приміщенні Хмільницької районної ради та у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Видавався календар, проілюстрований роботами Кащеєва, зробленими у заказнику Сандрацький. А ще є мрія випустити фотозбірник «Тваринний світ Хмільницького району».
   І це буде надзвичайне видання, обов’язково буде! Адже краще один раз побачити ці неповторні світлини, ніж сто разів почути про них: велетні-зубри, дикі кабани, що перебігають дорогу, мама годує жовтороте пташенятко рибою, болотяні черепахи, білі чаплі, хижак-яструб, що випустив із кігтів свою здобич і підчікує її в річкових заростях... Кожна робота природолюба – це пережитий момент. Це окрема історія кожної світлини. Це відбиток спогадів у душі митця. І заклик берегти те, що нам подароване Богом, для тих, хто милується красою світлин.