На мисливську галузь ніхто не звертає увагу, тому що вона мовчить

• Автор:  Лісовий і мисливський журнал
  
• Загальні новини, Публікації, статті

Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук на Всеукраїнському столі «Проблемні питання ведення мисливського господарства та перспективи його розвитку в країні в умовах воєнного стану» розповів, що потрібно робити, щоб мисливську галузь почули:

– Коли розпочалось масштабне вторгнення РФ в Україну, до мисливської спільноти відразу ж із закликом чинити опір окупантам звернулась влада країни. З такими зверненнями виступили Міністр оборони Олексій Резніков і начальник ГУР Кирило Буданов. Коли загарбники йшли на Київ, саме партизанський рух, до складу якого входили мисливці з власною зброєю, допомагав нашим військовим зупинити швидке просування ворога і захоплення ним міст та сіл. До лав тероборони першими вступили найбільш підготовлені українці й це були саме мисливці. А російські військові в окупованих містах вишукували в першу чергу учасників АТО та мисливців, і зрозуміло чому. Нині ж на фронті в ЗСУ працює кілька єгерських бригад, які переважно складаються з лісівників і мисливців. 

Але для того, щоб голос людей, які воюють за Україну і які переймаються мисливським господарством було почуто, його треба доносити до влади. Адже мисливська галузь – це не лише охорона і відтворення дикої фауни, це ще і економіка, і торгівля, і виробництво амуніції та зброї... все це нині працює для фронту.

Україна має переймати досвід таких країн, як Швейцарія та Ізраїль, де кожен з дитинства вміє користуватись зброєю, тримає її вдома і у будь-який момент може стати на захист країни. Натомість у нас до зброї – мисливської, гладкоствольної, можна доторкнутись лише з 18 років, а до нарізного карабіна – з 21 року. І все це має бути передбачено нашим законодавством, яке треба змінювати, адаптувати реагуючи на виклики часу. Але влада замість того, щоб розробити новий, комплексний Закон «Про мисливське господарство та полювання» – просто шматує його з року в рік, роблять з нього вінегрет і відхиляють усі наші ініціативи. 

Звичайно новий Закон має базуватись на Стратегії розвитку мисливського господарства. І така Стратегія була створена і направлена в Міндовкілля. Цей документ, до речі, отримав експертне схвалення в європейській організації FACE і, маємо надію, буде підтриманий Урядом України. Але я впевнений, що ми гарантовано стикнемось із супротивом.

Існуючому мисливському Закону вже більше 20-ти років і він давно потребує змін, вдосконалення із врахуванням європейського досвіду. Необхідно підготувати новий, комплексний законопроєкт «Про мисливське господарство та полювання» і для цього потрібно створити робочу групу фахівців. Створення документу, який буде мати право на життя, займе багато сил і часу. Мінімум три місяці і це треба розуміти. Але якщо ми це не зробимо, то за нас цього ні хто не робити не буде. Проблеми галузі самі ні куди не зникнуть, ні за рік, ні за два, вони будуть лише збільшуватись. Тому я закликаю користувачів мисливських угідь і мисливські громадські організації взяти активну участь у цьому процесі. 

У нас нині накопичилось багато питань: про плату за угіддя, про те, що потрібно спустити регуляторні функції зверху на місця, про статус єгерської служби тощо. Що казати про статус єгерів, якщо у нас досі не має комплексного рішення по лісовій охороні, бо окрім Держлісагентства такий статус не має жоден з інших користувачів угідь. Усе це та багато іншого ми маємо передбачити в новому Законі. Але починати треба зі створення концепту, рамочного Закону і рухатись далі та врешті-решт сформувати остаточний, робочий варіант принципово нового Закону «Про мисливське господарство та полювання».

Перші кроки вже зроблено. Ми, с колегами, різних профільних громадських організацій, науковців створили робочу групу і домовились збиратись щомісяця, щоб зрушити ці питання з мертвої точки. Вже підготовлено проєкт Стратегії розвитку мисливського господарства і Звернення до влади країни. 

Працюємо далі, розраховуючи отримати підтримку і не лише влади, а й підтримку мисливської спільноти. Чому я говорю і про мисливців? Наведу приклад. Нещодавно було направлено звернення до всіх державних військових адміністрацій з проханням надати дозвіл на відкриття полювання у цьому році. Де хто з них ще розглядає це питання, але більшість відповіло – НІ, не на часі! А знаєте чому «не на часі»? Тому що не має ініціативи мисливців знизу. Коли люди, організації «атакують» адміністрації, піднімають ці питання на місцях, в районах, в областях, тоді на них звертають увагу. На нас нині уваги ні хто не звертає, бо ми мовчимо. 

Тому закликаю всіх користувачів мисливських угідь, мисливців, негайно активізуватись, підняти питання у себе на місцях щодо відкриття полювання.

Ми з робочою групою, зі свого боку, вже звернулись до Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. 

Акцентую вашу увагу, вибори до органів влади мають розпочатись вже у наступному році й підготовка до них розпочалась. Мисливська галузь – нараховує сотні тисяч людей і це велика аудиторія виборців, яка дуже цікавить тих, хто планує йти у політику. Тож це теж потрібно використовувати в наших інтересах. Ми маємо лобіювати мисливську галузь, Стратегію розвитку мисливського господарства та виходити на наш новий мисливський Закон і часу у нас на це не так багато.