На колишніх пустирях виростають Ліси Майбунього

• Автор:  Оксана Нікітіна, прес-секретар Вінницького ОУЛМГ
  
• Загальні новини

Крижопільські лісівники власними силами створюють та доглядають захисні насадження там, де раніше були деградовані землі

Лісівники ДП «Крижопільський лісгосп» щороку створюють нові ліси, дарують майбутнім поколінням додаткові гектари зелених легень. І на місці колишніх пустирів, яруг, балок, крутосхилів виростають діброви! Але відбувається це не за помахом чарівної палички. Створення нових лісів (захисних насаджень) - це справжнє мистецтво, подвиг і важка праця. Адже по тих місцинах, які відводяться під захисні насадження (землі, не придатні для ведення сільського господарства, деградовані грунти, або так званий меліофонд), по тій горбистій місцевості часто навіть просто пройтися важкувато. А лісівники по цих ярах, крутосхилах тяжко працювали, вручну висаджуючи саджанці чи висіваючи насіння лісових культур.
Рання весна, серед поля свище підступний вітерець, грунт розкис після зимівлі – а садити потрібно...
   До того ж, посадити ліс – це одна справа. А виростити його – зовсім інша. Ліс не росте сам по собі. Молоді насадження потрібно доглядати, як малу дитину, вкладати у цей процес знову ж таки важку працю, матеріальні ресурси і ,головне, щиру любов до лісу.
Ліси у нас на Поділлі – рукотворні. У перші роки захисні насадження, як і молоді насадження державного лісового фонду, потребують догляду, який працівники лісгоспів проводять кілька разів за вегетаційний період, знищуючи шкідливу забур’яненість, розпушуючи міжряддя. Догляди за молодими насадженнями бувають ручні та механізовані. Інакше не буде хорошого результату. Головна лісоутворююча порода Подільських дібров – дуб звичайний – досить капризний, він може довго «сидіти» у перші роки життя, може хворіти, не любить бур’яну і посухи... Але лісівники докладають усіх можливих зусиль, щоб молоді дубочки тягнулися вгору, щоб у майбутньому шуміли зеленими міцними дібровами.
Як доказ цьому – захисні насадження, створені крижопільськими лісівниками. На фото – 10-річні культури дуба червоного, створені на землях Голубецької сільської ради, ділянка площею 12 га (69 квартал Радянського лісництва). У перший рік проведено 5 доглядів, 2 рік – чотири догляди, 3 – три догляди, 4 – два, 5 – один. Сьогодні деякі дуби сягають висоти до 4 метрів.
   -Ділянка ця пустувала, тут були чагарники, - згадує майстер обходу №15 Радянського лісництва Віталій Гервасійчук, який на час створення цих насаджень працював лісничим Радянського лісництва. – Літо у нашому краю – посушливе, адже Крижопільський та Піщанський райони межують із Одеською областю, це південь Вінниччини. Однак приживлюваність тут була хороша, близько 90 відсотків.
   Інша ділянка, створена цього ж року – лісові культури дуба звичайного, на площі 7 га (68 квартал Радянського лісництва). Одразу ж можна порівняти на прикладі цих ділянок відмінність між породами дубів – вони «однолітки», але дуб звичайний набагато повільніше росте. Однак кидаються ввічі рівні рядочки, які переконають і недосвідченого спостерігача, що приживлюваність цих культур була високою, що ці насадження створювалися людськими руками і доглядалися з любов’ю до лісу!
   Тож ці та й інші захисні насадження, створені крижопільськими лівсівниками, – у відмінному стані, у хороших руках і під пильним оком дбайливих господарів.
А тепер – про проблеми лісівничих буднів.
   Землі, непридатні для ведення сільського господарства, – це власність територіальних громад. І хоча, повторимося, ці ділянки – пустирі, фактично не використовуються, однак передача і узаконення цих земель під заліснення - справа непроста. Останніми роками процедура виготовлення правовстановлюючих документів на землі, прийняті під заліснення, значно ускладнилася. Тож лісівники, хоч і мають бажання та можливості створювати нові ліси, – а це садивний матеріал, техніка, людський потенціал, підтримка громадськості, - та бюрократичні перепони стають на заваді цій благородній справі. Усього починаючи з 1961 року і до 2018 року ДП «Крижопільський лісгосп» створив 4809,1 га нових лісів. Останніми роками у зоні діяльності Крижопільського лісгоспу найактивнішими у справі предачі деградованих земель для створення захисних насаджень були територіальні громади сіл Гарячківка, Голубече, Радянське (Крижопільський район), Студена (Піщанський район). У 2018 році крижопільчанами створено 15 га нових лісів. Наразі ведеться робота для виготовлення правовстановлюючих документів на 15 га деградованих земель (6 га - Савчинецька сільська рада Крижопільського району, 9 га - Городищенська сільська рада Піщанського району).