Лісу потрібні лабораторії

• Автор:  Інна ЛИХОВИД, фото Геннадія КУШАНОВА, Газета “Природа і суспільство”
  
• Загальні новини, Публікації, статті

Як досліджувати та зберігати корінні для України види дерев – дискутували науковці на зустрічі у НУБіП.

Кожен другий гектар лісу в Україні – це штучні насадження. Лісівники прогнозують, що штучне відтворення лісів домінуватиме у майбутньому, тому треба вирішувати, як зробити нові насадження продуктивними та стійкими та які саме види дерев використовувати. Для розв’язання цієї проблеми у березні 2023 року у парламенті був зареєстрований проєкт Закону № 9116 «Про лісові репродуктивні ресурси». У пояснювальній записці до нього йдеться, що, загалом, в Україні під впливом ерозії перебуває понад 15 млн га земель, щорічно приріст таких земель становить 80 тис. га. Тобто території для лісорозведення ми можемо знайти.

Та, з іншого боку, в нас відсутня законодавча база, яка б дала можливість юридичним особам та фізичним особам – підприємцям законно вирощувати, розмножувати, зберігати та реалізовувати насіння і садивний матеріал для відтворення лісів. Водночас, Україна зобов’язана (відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії) працювати разом з іноземними партнерами для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною і екологічно безпечною лісовою продукцією.

Всі ці завдання має вирішити згаданий законопроєкт про лісові репродуктивні ресурси. Як у його реалізації можуть допомогти лісівники, науковці та громадськість і що саме мають врахувати в парламенті під час розгляду законопроєкту, обговорили учасники круглого столу «Проблема збереження аборигенних видів, які формують основний склад українських лісів», що відбувся у НУБіП.

Один з авторів законопроєкту, народний депутат Олег Бондаренко розповів, що проєкт закону досить довго розроблявся та приводився у відповідність до норм європейських директив. Депутат додав, що законопроєкт спрямований на покращення якості збору, зберігання і використання лісового насіння. А також на збереження і відновлення природних деревостанів.

– Зараз до цього законопроєкту надходять певні зауваження, – продовжив Олег Бондаренко. – Наприклад, Мінагрополітики категорично не сприймає цей законопроєкт, вважаючи, що насінництво і далі має залишатися під контролем Мін­агрополітики. Тому я б просив науковців, лісівників та громадськість напрацювати якесь компромісне рішення, яке б дало змогу розділити насінництво як таке та лісове насінництво.

Мар’яна Сіщук, в. о. зав. лабораторії лісовідновлення і селекції УкрНДІгірліс, додала, що до проєкту закону не включено додаток із директиви Ради ЄС. Він визначає перелік видів дерев і кущів, які важливі для лісовідтворення. Тож запропонувала у процесі доопрацювання законопроєкту доповнити його цим додатком.

На думку Голови Державного агентства лісових ресурсів Юрія Болоховця, реалізація Законопроєкту № 9116 дасть змогу синхронізувати нашу нормативно-правову базу з європейською, а також посилить зусилля України у збереженні аборигенних видів.

– Ліс не має кордонів, а ми маємо приймати актуальні рішення, які впливатимуть на ліси в Україні та в Європі, – додав Голова Держлісагентства. – Звичайно, головне наше завдання – це моніторинг і збір інформації, а також швидке реагування для локалізації осередків захворювань та шкідників.

Власне, як зберегти аборигенні види, зокрема, дуб, ялину, сосну, березу, які є основою наших лісів, обговорювали науковці. Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП Петро Лакида наголосив, всихання лісових насаджень – це проблема номер один для більшості країн світу. В Україні лісівники теж зіткнулися з проблемою всихання сосни, дуба, берези, інших деревних видів, які є основними лісотвірними видами. За словами д. с. г. наук, професора НУБіП Анатолія Гойчука, часто трапляється так, що зовні дерево виглядає здоровим, а всередині уражене чорним трахеїдом. Вчений зазначив, що хворі дерева треба вчасно прибирати, та наші лісівники не можуть це зробити оперативно через тривалі процедури на отримання дозволів на санітарну рубку.

Професор кафедри економіки та менеджменту природокористування НУ «Чернігівська політехніка» Юрій Гайда зауважив на важливості збереження генофонду аборигенних видів лісових деревних рослин. Європа звертає на це увагу останні 35 років, розробляючи відповідні інструменти та рекомендації для лісівників.

– Збереження аборигенних видів часто пов’язують із червонокнижними видами або з рослинним угрупованням. Однак аборигенні види, я кі формують основний склад лісів і ростуть на значних площах, потерпають від збіднення генофонду через антропогенне втручання, вирубування деревостанів тощо. А лісовідновлення таких площ потребує великої кількості садивного матеріалу та дотримання вимог щодо якості, генетичного різноманіття та стійкості, особливо в умовах зміни клімату, – наголосив Юрій Гайда.

За його словами, з 90-х років ХХ століття світова спільнота розглядала питання щодо важливості збереження генетичних ресурсів. Це вважається необхідною умовою збереження продуктивності і стійкості лісів майбутнього та збереження їхнього біологічного різноманіття.

– В Україні відбір лісових дерев розпочався у 1950-х роках, а в 1980-х почалося створення генетичних резерватів. Нині ведуться дослідження цих об’єктів. Зокрема у 2000-х роках була проведена масова інвентаризація всіх об’єктів листяних видів, відібраних наприкінці минулого століття, – зазначив Юрій Гайда. – Дослідження передбачає вивчення лісових дерев, наприклад, на плантаціях, вивчення особливості росту, репродуктивного розвитку, морфології, анатомії тощо. Саме так науковці вивчають популяційну мінливість ясена, дуба та ялини європейської.

Та без належного фінансування, створення сучасних умов для роботи науковців та дослідників на високі результати не варто сподіватися. Докторка філософії у галузі біологічних наук, наукова співробітниця УкрНДІЛГА Катерина Давиденко додала, що Україні потрібні сучасні лабораторії для картування видів. Поки що науковиця може проводити таке картування лише в європейських лабораторіях.

– Якщо в нас є генетичні резервати, де можна постійно моніторити стан насаджень, то можна також і визначати стійкі та сприятливі до зміни клімату види. І головне – чого ми не можемо робити – картування стійких генотипів. Бо якщо в нас не буде якісних нормальних лабораторій, ми не зможемо зробити аналіз та картування видів. А це саме той напрямок, з яким працює сучасна наука, – наголосила Катерина Давиденко.

На її думку, існуюча в Україні система заходів захисту лісу потребує змін, а для цього треба спільна робота науковців, лісівників та громадськості.

Завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП, голова Товариства лісівників України Юрій Марчук закликав учасників зустрічі ознайомитися ретельно із Законопроєктом № 9116 та підготувати свої зауваження. Разом із позиціями учасників круглого столу їх візьмуть за основу для рекомендацій, які передадуть на розгляд Держлісагентству та Верховній Раді.