Лісівники Вінниччини облаштовують штучні водопої для звірів

• Автор:  Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
  
• Загальні новини

Для дикої тварини пройти 5 кілометрів до водопою – це не відстань. Але якщо води немає, то звірі можуть мігрувати з лісів у пошуках води або хворіти, помирати. Влітку це питання особливо важливе в умовах всихання та зміління джерел, а ще - сезонної відсутності опадів. Тому одне із завдань лісівників та єгерського складу лісгопів Вінниччини – забезпечення водою лісових мешканців. ДП «Тульчинське ЛМГ» має площу мисливських угідь 52,5 тис. га, з них лісових – 23,2 тис. га, польових – 28,3 тис. га, 1 тис. га - водно – болотних.

- В угіддях нараховується 82 голови кабана, 575 козуль, 1119 зайців, 112 куниць, 125 тхорів, 119 борсуків, 66 видр, 164 голів куріпки сірої. Тому забезпечення лісових мешканців водою сьогодні особливо актуальне в умовах глобального потепління, зменшення кількості опадів та зниження рівня грунтових вод, - розповідає директор підприємства Михайло Дан.
Для забезпечення водою диких тварин тульчинські лісівники спорудили 4 штучні резервуари: по одному у Брацлавському, Орлівському та два – у Журавлівському лісництвах. Це забетоновані заглибини об’ємом 5-7 кубометрів, які наповнюють, довозячи воду машиною. Щоб заповнити 7-кубову яму, привозять дві бочки води.
Ці водойми встановлювались відповідно до потреб, тобто там, де на великій площі лісу відсутні природні водойми. Крім них, є струмочки, лісові ставки, джерела.
Лісівники їх обгороджують, розчищають, біля одного струмочка зробили з допомогою жолоба штучний витік води, аби тварини не замулювали джерело.
     На фото – штучна водойма у Брацлавському лісництві, яка знаходиться у межах
підгодівельного майданчика.
- Тваринам життєдайна волога потрібна для пиття, особливо у спеку, приспоживанні сухих кормів узимку. Підвищену потребу у питті мають самки, що вигодовують дитинчат. В умовах відсутності води тварини ослаблюються, стають вразливими до хвороб, легкою здобиччю для хижаків, гинуть, мігрують з угідь у пошуках води. Тому воду привозять за потребою, звісно, у спеку – частіше, у період дощів – рідше, - розповідає лісничий Анатолій Поліщук.
А ще у спеку тварини купаються у цій заглибині, про що свідчить скаламучена вода, кажуть лісівники. Тут же, біля штучної водойми, знаходиться годівниця, у якій влітку зберігають корми, солонці, які поповнюються сіллю протягом усього року. Адже лісівники не лише охороняють дичину, а й підгодовують, створюють
сприятливі умови для розмноження.

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ