Товариство лісівників України
Ш. Руставелі, 9-А, 54
місто Київ, Україна , 01601
+38 (044) 235-23-48

Новина


27
кві

Ліси забруднені боєприпасами. Що з цим робити?

Забруднені боєприпасами та заміновані території є вкрай небезпечними для вашого здоров’я та життя. Під час воєнного стану і у подальшому до проведення розмінування, відвідувати ліси у дев’яти регіонах України суворо заборонено вже зараз!
Від бойових дій в Україні постраждало близько 600 тисяч гектарів лісових земель, які знаходяться у Київській, Чернігівській, Житомирській, Сумській, Харківській, Луганській та Донецькій областях. На лінії фронту зараз опинилися шість обласних управлінь лісового та мисливського господарства, 17 державних лісгоспів, 136 лісництв. У лісах переміщується важка військова техніка, локалізуються військові підрозділи та ведуться бойові дії. Це призводить до масштабного забруднення боєприпасами та замінування.

І хоча війна ще триває, питання про те, як очистити природні території, зокрема ліси, від небезпечних залишків, ми ставимо собі вже зараз.

Ліси забруднені боєприпасами є в багатьох куточках планети: в Азербайджані, Вірменії, Боснії та Герцеговині, Німеччині, Ізраїлі, Палестині, Північнії Македонії, Грузії та інших країнах. Хоча активна фаза бойових дій в більшості з цих регіонів світу завершена, деякі ліси на довгі роки залишають на собі відбиток воєн і становлять небезпеку. Навіть у Дніпропетровській області лише за чотири перших місяця 2021 року загони ДСНС знайшли та знищили 2988 боєприпасів часів Другої світової війни.

Розмінування міст та сіл зазвичай проводиться доволі швидко, а ліси залишаються не розмінованими десятиліттями.

Причина в тому, що заходи з розмінування лісів проводити складніше. Це також має більший ризик для життя спеціалістів. Боєприпаси просто не помітні під шаром  лісової підстилки, а каска і бронежилет не забезпечують належного захисту від усіх видів мін та снарядів. Для цього потрібні спеціальні методи, технології та досвід.

У Німеччині, наприклад, є сучасний метод розмінування, який полягає у використання контрольованого вогню та спеціальної техніки. Контрольоване випалювання лісової підстилки до мінерального шару ґрунту полегшує пошук боєприпасів. Для того, щоб виключити можливість верхової пожежі, такий метод можна застосовувати лише ранньою весною за відповідних погодних умов. Однак цей метод не дієвий для протитанкових мін, які знаходяться глибше у мінеральному шарі ґрунту.

Світова практика все ж свідчить, що чимало лісів частково або повністю залишаються замінованими та закритими для відвідування і проведення лісогосподарських заходів. Зазвичай вони отримують спеціальну категорію та стають зонами відчуження.

До 24 лютого ліси забруднені боєприпасами були у зоні ООС в Луганській та Донецькій областях, але особливої категорії чи спеціального режиму користування на законодавчому рівні вони не мали. На сьогодні, за даними ООН, Україна – одна з найбільш замінованих країн світу. За попередніми оцінками, понад 80 тисяч квадратних кілометрів території України потребують очистки через мінування та забруднення вибухонебезпечними залишками.

Ліси забруднені боєприпасами становлять загрозу для здоров’я та життя не лише людей, а й всього живого.На мінах підриваються тварини, зазнають контузій.  Підвищений шумовий фон впливає на  їхню поведінку, зокрема дизорієнтує у просторі. Через це дикі тварини можуть заходити на території населених пунктів.

Вибухи снарядів, військової техніки та боєкомплектів є джерелом забруднення атмосфери та ґрунтів. Нерозірвані боєприпаси роками отруюють ґрунти та ґрунтові води, виділяючи важкі метали та інші токсичні речовини.

Зараз ми не маємо даних про ступінь та масштаби забруднень. Після війни WWF та інші природоохоронні організації спрямують свої дії на розробку ефективної системи моніторингу стану довкілля, яка дозволить оцінити реальний об’єм завданої шкоди та розробити механізми відновлення довкілля.

Коли тисячі гектарів лісів охоплені бойовими діями, питання надання особливих статусів лісам, забрудненим боєприпасами, не може залишитися без врегулювання на державному рівні.

Що потрібно зробити на думку експертів Лісового напряму WWF-Україна:

    Ідентифікувати усі ліси з нерозірваними боєприпасами та розробити спеціальні карти із зазначенням небезпечних територій.
    Проінформувати про наявність таких лісів працівників лісової галузі та цивільне населення.
    Провести роботи з розмінування лісів на території, де ці заходи можливі. Порядок робіт у таких кварталах повинен бути погоджений з територіальним органом ДСНС та представниками ЗСУ.
    Доступ до лісів, де розмінування повністю не можливе, обмежити або заборонити для цивільного населення та працівників лісової галузі.

На законодавчому рівні надати особливу категорію лісам, забрудненим боєприпасами, та встановити на їхніх територіях зони відчуження.

Подальша робота Лісової практики WWF-Україна буде пов’язана з ідентифікацією та картуванням замінованих та забруднених боєприпасами лісів для того, щоб в післявоєнний час сприяти врегулюванню питання статусу та управління такими лісами на державному рівні.


WWF-Україна висловлює подяку Сергію Вікторовичу Зібцеву та Регіональному Східноєвропейському центру моніторингу пожеж (REEFMC) за консультації для підготовки цього матеріалу.