Ліси після війни

• Автор:  Інна ЛИХОВИД, фото Андрія Крепких, “Природа і суспільство"
  
• Загальні новини, Публікації, статті

Як відновлювати насадження, знищені через бойові дії, та скільки нам уже винна РФ.

За даними Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, торік вогонь охопив 755,6 тис. га земель всіх категорій, з яких 56 тис. га – це ліси. Через бойові дії гасити пожежі у лісах було непросто через відсутність доступу до територій та забруднення вибухонебезпечними предметами.

Якщо рахувати загальні збитки, яких завдали довкіллю воєнні дії, викликані російською агресією, то йдеться про понад два трильйони гривень. Такі дані озвучив Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції України під час міжрегіонального навчально-практичного форуму «Ліси України: євроінтеграція, війна, зміни клімату та сучасні реформи».

На форумі учасники обговорювали питання відновлення лісів після війни з урахуванням кліматичних змін та євроінтеграційних процесів. Адже, незважаючи на те, що війна ще триває, експерти вважають, що вже зараз можна готувати проєкти відновлення територій. А також вести ретельний підрахунок збитків, завданих РФ нашому довкіллю, та збирати доказову базу.

Саме докази допомагатимуть довести вину РФ у міжнародних судах. Як наголосив Дмитро Заруба, механізм отримання репарацій від країни-агресора дуже складний. Навіть ті підходи (модель Компенсаційної комісії ООН), які використовував Кувейт після вторгнення Іраку, дали можливість стягнути на відновлення довкілля всього 4% від завданої шкоди. Більшість коштів пішло на відновлення інфраструктури.

– Тобто питання довкілля у таких справах стоїть не на першому місці, – додав Дмитро Заруба. – До того ж міжнародні суди враховують, передусім, доказову базу. Навіть є думка, що треба буде доводити, де шкоди довкіллю завдала Україна, а де агресор. Тому треба докладати зусиль, щоб зібрати ці докази. Дещо можна перевірити за супутниковими знімками, зокрема, порівняти стан лісів до війни і зараз. Також беремо до уваги дані Держлісагентства. А в березні минулого року ми створили оперативний штаб при ДЕІ, до якого ввійшли громадські експерти, представники виконавчої влади. Завдяки роботі штабу напрацьована методика розрахунку збитків у лісовому господарстві, вона передбачає створення спеціальних комісій при ОВА. Завдання штабу з перших днів – фіксувати всі пошкодження, які отримали ґрунти, повітря, води тощо через війну. Це дасть можливість звертатися до міжнародних інституцій для отримання коштів на відновлення довкілля.

На думку Якова Дідуха, завідувача відділу Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Україні треба посилити екологічне законодавство якраз для захисту своїх інтересів у міжнародних судах. Він радить юристам разом з екологами підготувати законодавчу базу, щоб Україна була готова відстоювати свою позицію на міжнародній арені. Крім цього, науковець наголосив на важливості розрахунку екосистемних послуг. Саме їх можна брати за основу виставлення рахунків країні-агресору, вважає він.

Не оминули учасники форуму питання розвитку лісової галузі з урахуванням реформи та воєнних викликів. Так, Орест Кийко, заві­дувач кафедри Національного лісотехнічного університету, розповів про перспективи розвитку лісового сектору України. Він вважає, що Україна має рухатися у напрямку «зеленого» майбутнього.

– Мені навіть здається, що можемо зробити так званий зелений стрибок, бо останні 30 років ми говорили про зелену екологію, трансформацію, але мало що робили. Зараз є шанс таки це зробити. Тим паче, що вікно можливостей для України відкрито, і маємо цим скористатися. По-перше, можна використовувати поняття лісового сектору для планів та дій. Він має об’єднувати всіх, хто до цього дотичний. Тобто зараз треба говорити про створення робочих місць у лісовому секторі, а не лише про прибутки, податки, обсяг реалізованої продукції тощо. Друга наша пропозиція стосується дерев’яного будинкобудування. Після перемоги доведеться відновлювати чимало будівель. Завдяки цьому підходу зможемо будувати нове житло, яке буде екологічно чистим і буде підтримувати українську промисловість, – додав Орест Кийко.

У громадській організації «Лісові ініціативи та суспільство» підготували концепцію реформування лісової охорони, про яку розповів виконавчий директор «ЛІІС» Дмитро Карабчук. Він нагадав, що в існуючій моделі лісова охорона охороняє та виконує інші функції, приміром, садить ліс. Тому громадська організація пропонує розмежувати ці завдання та створити окрему структуру – державну лісову охорону, яка буде підпорядковуватися Держлісагентству та матиме регіональні підрозділи. Тут будуть працювати фахівці, які займатимуться розслідуваннями кримінальних злочинів (незаконних рубок), запобігання крадіжкам деревини на рівні держави. Вони повинні мати правоохоронну та лісівничу освіту, а також співпрацювати з лісовою охороною лісокористувачів, громадськими інспекторами, Нацполіцією, НАБУ, прокуратурою. Паралельно лісова охорона має бути в кожного лісокористувача, як це і є зараз, тільки з чіткішими функціями та повноваженнями.

 Це може бути лісник чи майстер лісу, який постійно перебуває в лісі, та має чіткі зобов’язання щодо патрулювання та охорони території від правопорушень. Або ж це може бути спеціально найнята людина, не лісівник. Таким чином виокремлюються функції з охорони лісу, за що певна людина отримує кошти, чого немає зараз. Такі охоронці можуть виписувати адмінштрафи і протоколи, наприклад, через засмічення території чи розпалювання багаття у недозволеному місці. Про серйозні порушення вони інформуватимуть державну охорону. Такі люди мають проходити спеціальне навчання, а також звітувати про зроблену роботу та виявлені правопорушення лісокористувачу, тобто своєму роботодавцю.

Учасники форуму дещо скептично оцінили таку ідею. Як пояснив Дмитро Заруба, зараз працівниками лісової охорони є близько 5 тисяч осіб. Якщо створювати нову службу, значить, доведеться закладати кошти на її фінансування, займатися передачею повноважень тощо. Зараз навряд чи така ідея знайде підтримку в Уряді чи парламенті.

Натомість Ігор Лицур, генеральний директор ДП «Ліси України» наголосив, що на підприємстві створили департамент безпеки, який якраз виявлятиме порушення в його роботі. Частково це вирішить питання лісової охорони. Так, у департаменті створюють 25 рейдових груп, які перевірятимуть діяльність філій ДП «Ліси України». Такі перевірки вже стартували у Північному лісовому офісі.

Завдання рейдових груп полягає у перевірці законності рубок, участі в цьому співробітників лісової охорони, виявленні маніпуляцій з формуванням лотів для біржі чи розміщення на території філії незаконних об’єктів, використання техніки не за призначенням тощо. За підсумками роботи рейдових бригад мають напрацювати комплексну стратегію протидії корупційним ризикам, яка охопить усі напрями роботи підприємства: охорону лісів, співпрацю з підрядниками, логістику та реалізацію продукції, закупівлі тощо.

За словами Ігоря Лицура, ДП якраз створювалося, щоб впроваджувати кращі європейські практики. Він запевняє, що будуть залучати до співпраці громадський сектор та науковців, зокрема, у питаннях покращення лісової охорони, заповідання нових лісових територій тощо.

– Наша мета – вести безпечне лісове господарство на сталих засадах та отримувати прибуток, щоб не бути дотаційним, – додав гендиректор ДП «Ліси України». – Так, у нашій структурі є медійна служба, яка буде розповідати про нашу діяльність, також фінансова служба, яка буде брати до уваги досвід інших європейських компаній. Працюватиме гаряча телефонна лінія для кожної філії. Ми будемо максимально відкриті для суспільства.

Інна ЛИХОВИД,
фото Андрія Крепких,
ПРООН в Україні,
Газета “Природа і суспільство”