Юрій Сегеда: «Смілянські лісівники завжди працюють на результат»

• Автор:  Наталія Віргуш, газета “Черкаський край” Черкаське ОУЛМГ
  
• Загальні новини, Публікації, статті

Те, що лісівники Смілянського лісгоспу завжди приходять на допомогу в складних ситуаціях, є надійними партнерами у вирішенні багатьох соціальних питань, добре знають жителі сіл Смілянського, Городищенського, Корсунь-Шевченківського регіонів області, на територіях яких розташовані ліси цього державного підприємства — одного з провідних у системі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства й лісовій галузі України. Цьогорічна зима виявилася не з легких. Занесло снігами населені пункти — ні до шкіл та дитячих садків, ні на роботу не дістатися, ні товари в магазині та ліки в аптеки не завезти. І як завжди Державне підприємство «Смілянський лісгосп» одним із перших в області прийшов на допомогу селянам, надавши допомогу в розчистці доріг місцевого значення, звільненні вулиць від заметів у селах Балаклея, Теклине, Сунки, Мале Старосілля, ст. Володимирівка та ін. Потурбувалися й про лісових мешканців — на майже п’ятдесят відгодівельних майданчиків завезли необхідні тваринам харчі.Відповідально перед людьми, природою, областю, державою — так діє ДП «Смілянське лісове господарство», яке шістнадцять років очолює депутат Черкаської обласної ради, кандидат сільськогосподарських наук, відмінник лісового господарства України Юрій Сегеда. Йому вірять люди, які на минулорічних місцевих виборах довірили Юрію Сегеді представляти їхні інтереси у вищому органі місцевого самоврядування Черкащини — обласній раді.

— Юрію Юрійовичу, сьогодні багато що, до того ж досить стрімко, змінюється в нашому житті. У тому числі й у зв’язку з децентралізацією. Вже відбулося переформатування адміністративно-територіального устрою нашої області з двадцяти районів у чотири — Черкаський, Золотоніський, Звенигородський та Уманський. Скрізь створено територіальні громади, визначаються чіткі правила діяльності нової адміністративної системи тощо. Ці перетворення по-різному сприймаються людьми, адже багато питань ще не врегульовано і не скрізь усе складається просто.

— Але вже зараз ми бачимо ті позитивні зміни, які привнесла в наше життя децентралізація, передача владних і фінансових повноважень із центру на місця. Відбулося зростання місцевих бюджетів, а отже, й зміцнення їх економічного потенціалу. А це навіть за той невеликий проміжок часу, протягом якого були остаточно сформовані ОТГ, дало можливість територіальним громадам реалізувати цілий спектр завдань, пов’язаних із покращенням життя людей в їх населених пунктах.

Ремонти вулично-дорожньої мережі, освітніх та дошкільних закладів, приміщень ФАПів та амбулаторій загальної практики сімейної медицини, покращення роботи комунальних служб, заміна старих ліхтарів на вулицях на енерго­зберігаючі, придбання сучасного обладнання й техніки — все, на що раніше не вистачало коштів, сьогодні починає реалізовуватися, працювати на покращення життя людей у сільській місцевості.

І якщо донедавна наш лісгосп на прохання органів місцевого самоврядування допомагав сільським закладам соціального призначення, обездоленим людям у забезпеченні їх дров’яною деревиною для опалення, то сьогодні дрова, необхідну лісопродукцію ОТГ мають змогу придбати за власний кошт і розподілити їх за потребами місцевих жителів і своїх установ.

Не вивозиться тепер у ліс і побутове сміття, утворюючи, як це було раніше, величезні несанкціоновані сміттєзвалища на узліссях, небезпечні для лісових насаджень, людей і навколишнього середовища в цілому. В громадах налагоджено роботу комунальних служб, які й надають селянам послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, утримання в належному стані вулиць, кладовищ, об’єктів благоустрою, виконуючи цілий ряд інших функцій з озеленення територій, надання житлово-комунальних послуг, ремонтів тощо. Покращується матеріально-технічна база цих служб, контролюється якість і графічність їх роботи, що покращує умови життя місцевих жителів.

Безумовно, роботи в ТГ щодо соціально-економічного розвитку своїх населених пунктів попереду ще немало. Адже й більшість сіл десятиліттями перебували в суцільному безгрошів’ї, і сьогодні до адміністративних центрів громад приєдналося немало зовсім збіднілих і малочисельних сіл, які самотужки подолати свої проблеми не в змозі. А от спільними зусиллями, за підтримки великої громади, при врахуванні потреб таких населених пунктів у місцевому бюджеті, це цілком можливо.

І тут велику роль відіграє депутатський корпус місцевих рад. Це стосується як контролю за наповненням бюджету з різних джерел, так і справедливого розподілу видатків.

Слід сказати, що до місцевих рад територіальних громад, утворених на території колишніх районів — Смілянського, Городищенського та м.Сміла, обрано 14 працівників Смілянського лісгоспу. Це в основному лісничі, майстри лісу, головні спеціалісти та робітник лісозаготівельних робіт. Секретарем Смілянської міської ради став наш колишній уповноважений з антикорупційної діяльності Ю.І.Студанс. Все це чесні, високопорядні люди, які мають державницьку позицію і знають проблеми населених пунктів у своїх округах. І те, що виборці висловили саме лісівникам свою довіру, підтверджує, наскільки високий рейтинг нашого підприємства в суспільстві. Досягається ж він завдяки ефективній праці й соціальній відповідальності колективу лісгоспу.

Всі ми працюємо на результат. І якщо я, як депутат обласної ради, обіцяю виборцям виконати їх доручення, то докладу максимум зусиль, щоб це було зроблено.

— Більшість людей із розумінням ставиться до важкої праці лісівників, дякують за допомогу, яку лісгосп надає селам. Але є й інші…

— Наше підприємство працює прозоро й відкрите для громадськості. Маємо 36,1 тисячі гектарів лісового фонду, в розвиток, відновлення, охорону якого вкладають свої знання, досвід і душу всі працівники нашого лісового господарства, за що я кожному з них щиро вдячний. Ефективно діють усі лісництва — Смілянське, Володимирівське, Будянське, Городищинське, Мліївське та Сунківське.

Якою є наша професійна діяльність, якими є результати праці — все це можна побачити на власні очі. Минулого літа, приміром, ми провели зустріч із громадськістю на базі Будянського лісництва. Показали все — від вирощування сіянців із закритою кореневою системою, яке Смілянський лісгоп першим запровадив у області ще понад тринадцять років тому, завдяки чому ми добилися майже стовідсоткової приживленості рослин. У наших розсадниках вирощується в цілому понад 800 тисяч сіянців, понад шість тонн лісового насіння ми заготовили тільки минулого року. І це — майбутнє наших лісів.

Багато робить підприємство й для розвитку та упорядкування лісових доріг, яких тільки за останні роки облаштовано майже 50 кілометрів і які не тільки економічно важливі для підприємства, а й поєднують населені пункти, виконуючи тим самим соціальні функції.

Розповіли ми гостям, як збирається й зберігається насіннєвий фонд, які сучасні технології запроваджує підприємство в своїй роботі, яких затрат праці потрібно докласти, щоб виростити ліс, створити хоча б ті ж 100-200 гектарів лісових культур, як ми це робимо відповідно до плану щороку, а ще догледіти їх на площах у сотні гектарів. Поділилися тим, що зроблено підприємством для отримання і щорічного підтвердження сертифікату FSC, який засвідчує, що наша продукція відповідає міжнародним стандартам і ми дотримуємося всіх вимог у питаннях лісокористування, ведення економічної, екологічної, соціальної діяльності.

Здається, нас тоді зрозуміли. Але вже невдовзі почалися нові безпідставні інсинуації на адресу лісівників, щось на кшталт: «Дерева рубають — тріски летять». Звичайно, ми проводимо рубки, бо це потрібно як економіці країни, так і самому лісу, який необхідно звільняти від хворих, старих дерев, зайвої порослі, яка заважає росту молодих саджанців. Усе робиться у відповідності з виробничими завданнями, бо ми і є виробництво, де все чітко сплановано, виважено й відповідає чинному законодавству.

Не всі вимоги у ньому бездоганні. Але їх треба виконувати. Приміром, є в ньому заборона на заготівлю населенням сухостою. І поки її не буде відмінено, лісівники зобов’язані не допускати цього порушення. Як, між іншим, не маємо ми й права  вилучати опосілі шкідниками дерева у період так званої «тиші», саме тоді, коли ця пошесть активно розмножується. Бо цього вимагають Санітарні правила в лісах України, які таким чином ніби-то забезпечують комфортні умови для відтворення потомства звірям і птахам. Але при цьому ті, хто писав і приймав ці законодавчі вимоги, забули про здоров’я самого лісу, тисячі гектарів якого всихають від шкідників, що особливо активно почали розмножуватися в період глобального потепління.

Багато що в нашому житті змушує до роздумів. У тому числі й періодична активність громадських активістів з їх нападками на лісову галузь, безпідставні звинувачення у засобах масової інформації, на телебаченні. Чи не тому все це відбувається, що деяких замовників цих заходів усе ще не полишає думка щодо приватизації лісів. Для того, щоб цей процес пришвидшити, й створюється негативна думка в суспільстві про лісівників, людей переконують у неспроможності державних лісових господарств керувати лісами. Потім може надійти черга й до прийняття відповідних законів.  А що буде опісля — вирубані вщент приватниками лісові масиви, спустілі лісові площі, на яких нові власники створювати нові ліси не будуть, бо економічно це їм буде невигідно. Це наш лісгосп щороку вкладає 2,5 мільйона гривень у створення лісових культур, більше двох мільйонів гривень — для догляду за ними. Ми утримуємо понад 70 осіб лісової охорони, що становить понад 30 мільйонів гривень на рік. Але недопущення браконьєрів у наші ліси, захист лісових насаджень від незаконних рубок того варте. Чи піде на такі витрати приватний підприємець? Навряд.

До речі, населення за таких умов залишиться взагалі поза межами лісів, бо це буде приватна власність, на території якої діятимуть свої закони.

— Смілянський лісгосп — один із найефективніших платників податків. Минулого року ваше підприємство сплатило майже 45,7 мільйона гривень податків і зборів. Цифра, скажемо так, вражає.

— До держбюджету ми перерахували 23,2  мільйона гривень, до місцевих бюджетів — 14,4 мільйона, до ЄСВ — 8,1 мільйона гривень.

Слід сказати, що список податків і зборів досить об’ємний. І в цілому становить 90 відсотків чистого прибутку підприємства. Та найбільше вражає земельний податок, який раніше був одним із складових рентної плати за заготовлену деревину в деревостанах, яким понад 40 років. Але його тепер відокремили в окремий податок і обклали ним усю землю під  лісами. І нехай на ній ростуть ще тільки сіянці, які стануть деревами лише через десятиліття і тільки тоді будуть товаром, який і підлягає оподаткуванню, але платимо ми тепер і за те, що колись на цій землі виросте. Введено й іще один платіж. Згідно з законом про вплив на довкілля лісове господарство зобов’язане знайти організацію, яка б порахувала, які зміни клімату відбудуться, якщо ми зріжемо більше одного гектара лісових насаджень. Такий «моніторинг» може обійтися нам у понад 500 тисяч гривень.

Та попри всі податкові навантаження і виклики, які сьогодні маємо у зв’язку  з гальмівними процесами в економіці через пандемію, а відтак і певним зниженням реалізації лісової продукції, ми продовжуємо виконувати свою роботу — розвивати й відновлювати підпорядковані нам ліси, охороняти й упорядковувати лісові насадження.

Сьогодні ліс бореться з кліматичними змінами, а лісівники захищають його життя і майбутнє. В таких умовах — спеки, посухи, сніголамів, буревіїв — усім доводиться нелегко. Особливо важко сосновим насадженням, коренева система яких не пристосована до зниження грунтових вод. Але ось що прикметно: всихають від безводдя, втрати імунітету, засилля шкідників дорослі сосни. А молоді насадження успішно протистоять усім цим катаклізмам. Вони — зелені, живі й продовжують розвиватися. Дерева зуміли пристосуватися до життя в нових умовах. Отже, й нашим лісам за підтримки й догляду за ними лісівників бути  — і через роки, і у віках. Я в цьому переконаний і всім серцем вірю.

Наталія Віргуш, газета “Черкаський край”

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства