Юрій Марчук в ефірі Громадського радіо: "Коли в Європі говориш про нелегальні рубки – там нас не розуміють, бо там з краденою деревиною ти нікуди не дінешся"

• Автор:  Пресслужба ТЛУ
  
• Загальні новини, Актуальні новини

Понад 87 мільйонів гривень збитків завдали київським лісам, кажуть у ДБР. Скільки лісу у Києві і околицях і чи можна його захистити? Про це йшлося в ефірі Громадського радіо. Ведучий Василь Шандро.

 Юрій Марчук: "У місті Києві є три лісопаркових лісгоспи. Загальна площа лісів м. Києва 33 тисячі га, вони підпорядковані виключно мерії м. Києва.

Є ліси державні, які підпорядковані в області Державному агентству лісових ресурсів України. Їх очолює Київське обласне управління лісового і мисливського господарства у Київській області і по місту Києву.І є ліси комунальні, про які зараз мова і які підпорядковані обласній раді. Зараз мова йде саме про комунальні ліси і це не перша проблема комунальних лісів в Україні тому, що ця вертикаль контролю, я б сказав, не зовсім така, як потрібно.

Зараз є купа нормативно-правових актів, які повинні посилити цю ситуацію, екологічна інспекція взялася за перевірку цього напрямку. Але таких лісів в Україні, які в комунальній власності 1/3, і мають вони достатньо великі площі – на Житомирщині, Сумщині, у Київській області, в інших областях. 

Чому відбуваються порушення в таких лісах? Йдуть вибори, змінюється структура обласних державних адміністрацій, обласних рад, а в цей час комунальні господарства працюють і ці порушення через те, що падає рівень виконавчої дисципліни і рівень контролю, в першу чергу.

З другого боку, на ринок надходить деревина, яка не облікована, якої немає в електронному реєстрі, на якій немає бирок… Але ж, ця деревина кудись дівається, це означає, що її нелегально хтось переробляє. Це ще одна причина: сама податкова система в Україні настільки перевантажена податками, що змушує бізнес йти в «тінь». 

Є ще й третя причина: всі нелегальні рубки – ознака країни, в якій соціальне становище людей, я б сказав, проблемне. Коли люди не можуть купити дрова, не можуть купити меблі, вони шукають шляхи, як їх придбати, порушуючи, в тому числі, законодавство. 

Тому нелегальний бізнес стимулює нелегальні рубки. Якщо не буде нелегального бізнесу, то з нелегальними рубками нікуди буде діватися. 

-Чи є нормативи кількості зелених насаджень для міста? 

Міністерство регіонального будівництва затверджує кількість зелених насаджень, яка повинна  бути в містах з різною кількістю населення на одну людину. Від цього рахується, скільки має бути парків, скверів, озеленення міста і т. д… Але, оскільки в Києві йде інтенсивно забудова і  висотки ростуть, як гриби, і, хоча, парками, скверами почали вже займатися, то в маленьких мікрорайонах немає місця для зелених насаджень, тому Київ почав втрачати відносну площу таких парків і скверів.… 

Це є проблема, бо кількість населення не зменшується, кількість автомобілів збільшується і  кількість насаджень недостатня в мікрорайонах, щоб зв’язувати вуглець і виділяти кисень. 

Київ має право говорити, що в ньому достатньо парків і скверів (я говорю про площі) тим паче, навколо Києва є достатній зелений пояс, який створюють лісогосподарські підприємства, в тому числі, Київський і  Бориспільський лісгоспи,  лісгоспи, які є у зеленій зоні міста Києва, державні лісгоспи, які мають багато насаджень, що фільтрують викиди, в тому числі, від ТЕЦ і т.д. Але, мова зараз йде не про «середню температуру по лікарні», а про окремі мікрорайони, як у європейських столицях, котрі мають мати оте «зелене обличчя» не в цілому по столиці, а по кожні окремій ділянці. А тут в цих нових мікрорайонах якраз багато питань. 

 Всі ліси, які відносяться до лісопаркових зон, мають повне обмеження на використання деревини. Вони зорієнтовані на лісовирощування якраз для відпочинку, екології і т.д. В них обмежене лісокористування, вирубування  дозволяється лише в разі захисту від хвороб, шкідників. Це лісопаркові зони. Такі ліси виділені у всіх державних лісгоспах навколо Києва. А київські ліси – це три господарства – Києво-Святошинське, Дарницьке і в Бучі   всі є лісопарковими з обмеженим лісокористуванням.

  - 87 мільйонів гривень – великий збиток для галузі?

 До прикладу, реалізація всіх держлісгоспів України, підпорядкованих Держлісагентству за 9 місяців склала  10,5 мільярдів гривень. Мова йде не про кубометри, які оцінили з точки зору ринку  і показали збитки у 87 мільйонів гривень. Мова йде про штрафні санкції, коли знайшли ці самовільні рубки, порахували їх по пеньках, порахували збиток і перерахували на штрафні санкції в залежності від екологічної зони, де ці рубки проведені і там ці штрафні санкції ростуть в рази. Тому ця сума у 87 мільйонів враховує не лише вартість деревини, а й збитки для держави, в тому числі й екологічні. 

Основна проблема ринку в Україні – легальність бізнесу (називають цифри у 50-60%).  Коли в Європі говориш про нелегальні рубки – там нас не розуміють, бо там з краденою деревиною ти нікуди не дінешся. Там у тебе конфіскують пилораму, цех, ще й посадять. А у нас, умовно кажучи, купивши 3 кубометри краденої деревини і 7 легальної, змішали їх в купу, зробили стола і спробуй довести, хто правий, а хто винен. Тому податкова система з одного боку і система кримінальної відповідальності вводить бізнес у нелегальне русло. Отримуємо той результат, який маємо.