Юрій Марчук: Потрібно створити документ «Національна лісова політика України». Жодна громадська організація не може замінити цілісну систему в державі. Відсутність сталості розвитку призпризводить до занепаду економіки

• Автор:  Прес-служба ТЛУ
  
• Загальні новини

3 лютого відбулася підсумкова дискусійна зустріч зацікавлених сторін в рамках Політико-економічного аналізу України, що проводиться Агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks, яка вже 11 років працює у Львові. Даний Політико-економічний аналіз лісового сектору України проводився Агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks від імені проекту, фінансованого урядом США. Його завдання - посприяти зростанню стартап - бізнесу, малого та середнього бізнесу в Україні, посиленню конкуренції на внутрішньому ринку, а також підтримці конкурентоспроможності українських компаній на міжнародних ринках.

   На дискусії були представники громадських організацій, державних органів управління, деревообробники. Товариство лісівників України  представляв Голова Товариства Юрій Марчук.
   Особи першого рангу не були на обговоренні, хоча було цікаво – адже аналіз ведення лісового господарства проводився незалежною організацією. Презентував результати досліджень  директор Агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks Володимир Воробей.
   Презентація дослідження викликала жваву дискусію серед присутніх. Так, еколог Олег Листопад скептично прокоментував  плани щодо збільшення лісистості України  до 20%, адже щоб втілити це у життя, потрібно залісити 2,5 млн. га. За рахунок яких земель, адже еродованих земель в Україні 368 тис. га? Хто віддасть землі під ліси? Тим більше, за який кошт, запитав  Ігор Лицур, доктор економічних, адже створення 1га лісу коштує 300 доларів.

 Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук: «В державі немає цілісного розуміння творення промислової і, в тому числі, лісової політики. А тут має бути державне розуміння.

   Немає лісової політики,  державної програми, яка б визначала цілі, що потрібно робити до 2030-го року, яка б фінансувала ці цілі.  Такі програми розвитку лісового господарства  є в ООН,  є у ЄС, у нас немає.   Чи є у нас цілісна податкова політика у державі, коли у нас з’являється земельний податок, то стрибає  податок з 50%  до  90% на дивіденди, то з 90 % на 50% ? Ти можеш планувати що завгодно, але ти не знаєш, що отримаєш на виході, бо невідомо, який податок ще надумають ввести.
   Якщо у 2011-му році фінансування лісового господарства було на рівні 100 млн. доларів для лісів Півдня, то у цьому році загальне фінансування  250 мільйонів гривень, якого ще не відкривали. Цілісного підходу немає, його потрібно створювати.
   Негатив, який роками кидали на лісову галузь, призвів до того, що у дітей впав інтерес до лісового господарства, незабаром буде дефіцит кадрів. 
   Якщо раніше ми рахували, що 1 метр кубічний деревини створює 10 робочих місць, то зараз немає куди дівати деревину, мільйон кубометрів не зрубали, бо немає ринку. Розблокувати ж ситуацію якось треба. Хто буде локомотивом в цій ситуації, який потягне вагони?
   Потрібно створити документ «Національна лісова політика України». Жодна громадська організація не може замінити цілісну систему в державі. Відсутність сталості розвитку (а у нас чомусь склалася політика в державі, що  «попередники винні») призводить до занепаду економіки.
Податкова база має бути стимулююча, а не гальмуюча.
   Законопроектів напрацьовано багато, а цілісних законопроектів, які потребують цілісного розгляду мало. Лісовий кодекс був прийнятий у 2006-му році, а у нас вже 2020-й рік. Немає Національної лісової політики, немає системи фінансування, немає єдиної податкової бази по лісовому господарству, яка б стимулювала його розвиток. І кожен раз ми доганяємо когось, або виправдовуємося, замість того, щоб іти у правильному напрямку».

   Віктор Богун,член Рахункової палати України розповідаючи про підсумки аудиту, проведеного ми в минулому році Рахунковою палатою, зазначив:

    «…потрібно з Кабінетом Міністрів  визначити саму стратегію розвитку лісового господарства, а  її на сьогоднішній день немає, потрібно визначити пріоритеті напрямки: куди маємо йти, що робити. Ми пропонуємо прийняти програмний документ на середньострокову і довгострокову перспективу. Цей програмний документ має розроблятися з врахуванням екологічних, економічних, соціальних функцій лісів, визначення обсяги фінансування. Бо дане дослідження зроблено з розрізі розвитку меблевого сектору економіки, але  ж ліси – це не лише деревина, яка спрямовується у меблевий сектор. Ліси – це набагато складніша екосистема, яка впливає на багато секторів не тільки економічних, а й соціальних і екологічних.
   Ми маємо створити лісовий кадастр, забезпечити  його ведення, провести облік та інвентаризацію лісового фонду. Важливий напрямок – використання коштів лісгоспами – там величезні суми які визначаються мільярдами, там величезні плани, які визначають лісгоспи. А лісгоспи – це 73 % управління державними лісами. Та ось: їхні плани всі виконані і перевиконані. Якщо плани із заліснення, боротьби зі шкідниками, санітарні обробки перевиконуються, то у нас на сьогодні все має бути добре..  

 Посилання на звіт Рахункової палати України: https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2019/37-3_2019/Zvit_37-3_2019.pdf

«Ми маємо виходити з національних інтересів держави насамперед тому,  що на жаль, деякі західні  експерти вбачають те, що вигідно для їхніх країн. Вони ці ідеї проштовхують. Тому нам потрібно визначитися з національними пріоритетами, що потрібно, насамперед, нам, що потрібно нашим громадянам. Ліси -  це не лише виробництво меблів, ліси – це складний механізм. Тому лісова політика має бути єдиною і ми на цьому наполягаємо. На жаль, Мінекології не справилося з цією місією.  Ця структура влади має бути інституційно сталою, тоді буде спадковість, буде розвиток»

   Дискусія, дійсно вийшла цікавою, конструктивною. Політико-економічний аналіз лісового сектору України, який обговорювали, викликав у різних експертів, і запитання і зауваження. Сам звіт робоча група представить пізніше. Ми обов’язково його опублікуємо.