Юрій Марчук: Опрацювання і прийняття Лісової політики України повинно базуватись на досвіді зарубіжних країн з врахуванням реалій лісового комплексу, місцевого самоврядування і держави

• Актуальні новини, Загальні новини, Заходи

4 жовтня у Івано-Франківську відбувалася Міжнародна науково-практична конференція «Основні проблеми й тенденції розвитку лісового господарства в Українських Карпатах».

  Обговорити сучасний стан лісів і те,  як же їх ефективно використовувати, враховуючи особливості Карпатського регіону  і при цьому не порушуючи екологічної рівноваги краю, на конференцію приїхало близько ста українських вчених, науковці-лісівники з Польщі.  посадовці та лісівники-практики.
    Юрій  Марчук, Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції, НУБіП, канд. с/г наук  презентував доповідь, в якій була аргументована необхідність розробки Національної лісової  політики.
  Кілька тез, що прозвучали у доповіді:
ПРИНЦИПИ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ СУСПІЛЬНИЙ РЕЗОНАНС:
  1.Ліси, як об’єкти права власності українського народу, не можуть бути надані у концесію та оренду.
  2.Збереження державної структури управління лісовим господарством є запорукою примноження лісів і лісових ресурсів на довгострокову перспективу, забезпечення їх життєздатності та біорізноманіття.
 3.Лісове господарство є стабілізуючим та одним з базових факторів розвитку сільських територій, забезпечення зайнятості сільського населення та підвищення його добробуту *.
  4.Державна підтримка створення лісів на приватних землях. Податкові  преференції для лісів всіх форм власності.
  5.Враховуючи особливе державне значення лісів, цінність лісових ресурсів та належність їх до об’єктів права власності народу України реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства у лісах всіх форм власності здійснюється центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який підпорядкований Кабінету Міністрів України.
   Відсутність документа Лісової політики України в системі інституційного будівництва лісової галузі країни спонукає до прийняття нестандартних і невідкладних рішень щодо стабілізації економічних, економічних і соціальних проблем у лісовому секторі і суспільстві в цілому, які в основному носять фрагментарний характер.
  Опрацювання і прийняття Лісової політики України повинно базуватись на досвіді зарубіжних країн з врахуванням реалій лісового комплексу, місцевого самоврядування і держави.

   Повну презентацію доповіді Ю. Марчука і П. Лакиди  «Лісова політика України як інструмент сталого управління галуззю» можна подивитися у додатку.