ЮРІЙ МАРЧУК: «Коли в лісі бачать виключно ринок деревини, коли забули про цілісну лісову екосистему, ми на виході маємо проблеми, в тому числі - в порозумінні з суспільством, деревообробниками і екологами»,- із розширеного засідання Всеукраїнської ради ТЛУ

• Автор:  Пресслужба ТЛУ
  
• Актуальні новини, Загальні новини, Заходи

На розширеному засіданні Всеукраїнської ради Товариства лісівників України прийнято РІШЕННЯ ВР ТЛУ щодо підтримки громадських ініціатив по головних напрямках забезпечення виконання Указу Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» та ініційовано звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

28 вересня  2021 р. в рамках 19-ї Міжнародної виставки машин та обладнання для лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості «LISDEREVMASH 2021» відбулося засідання Всеукраїнської ради Товариства лісівників України.
У засіданні брали участь представники Державного агентства лісових ресурсів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Голови обласних рад Товариства, керівники лісівничих наукових установ та партнерських громадських організацій лісівничого спрямування.
 На порядок денний, серед іншого,  виносилися питання:
 -    Обговорення стратегії розвитку лісового господарства України;
 -    Ознайомлення зі «Стратегією ЄС з біорізноманіття до 2030 року».
 -   Хід реалізації Указу Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів»;
 -   Нагородження переможців щорічного конкурсу ТЛУ «Краще лісництво-2021».
На початку засідання, яке відкрив Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук, відбулося нагородження переможців щорічного всеукраїнського конкурсу Товариства лісівників України «Краще лісництво-2021».
Нагадаємо, що переможцями у конкурсі «Краще лісництво-2021» є:
І  місце – Малуське лісництво державного підприємства «Березнівське лісове господарство»  Рівненського ОУЛМГ;
ІІ місце – Шевченківське лісництво державного підприємства «Вигодське  лісове господарство» Івано-Франківського ОУЛМГ;
ІІ місце – Мальованське лісництво державного підприємства «Шепетівське лісове господарство» Хмельницького ОУЛМГ.

 Про стратегію розвитку та основні проблеми лісового господарства  говорив Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук, Зокрема, він сказав:  

«Лісове господарство не тільки зараз, а  й упродовж  останніх 100 років постійно реформувалось. Але, чомусь всі реформатори дивились на реформу виключно через призму системи лісоуправління, забувши про необхідність формування стійких лісових насаджень,  які упродовж десятиліть повинні відповідати всім потребам суспільства. Саме про це говорив проф. Т.Ф. Морозов ще на початку 20 століття. І, дозволю собі процитувати ще одного класика, одного із засновників системи лісоуправління проф. Орлова М.М., праці якого радив би почитати «Ніщо не шкодить лісовому господарству так, як шарахання з сторони в сторону, постійна зміна напрямків, яке приводить до топтання на місці».
Останнє десятиліття показало що інтерес до лісового господарства, як до об’єкту управління зростає. Тому, воно в кадрових призначеннях, як політичний приз переходило від партії до партії, і, фактично, втратило елементи професіоналізму. Коли в лісі бачать виключно ринок деревини, коли ми забули про цілісну лісову екосистему, ми на виході маємо проблеми, в тому числі. в порозумінні з суспільством, деревообробниками і екологами, або, якщо дозволите, особливо теоретиками від екології. А зараз з’явилась ще окрема каста – громадський діяч або блогер. Тому лісове господарство зараз буде під пильним наглядом всіх бажаючих…
…Екологічні проблеми сьогодні в суспільстві не менш гострі,  аніж соціальні й економічні, але за рахунок інформаційних технологій виходять на перше місце і  сьогодні гостро, як ніколи, стоїть питання екологічних методів господарювання в лісі. Хоча при зміні влади в першу чергу стає питання змінити вивіску – комітет, агентство чи компанія. Суть не в цьому. Суть в необхідності комплексного формування сучасної моделі ведення лісового господарства максимально наближеними до природи методами…»
Юрій Марчук говорив і про лісові пожежі,  і зміни клімату, підготовку лісівничих кадрів, і необхідність прийняття законів і нормативних документів, які сприятимуть, а не гальмуватимуть розвиток лісового господарства, тоді  й  ініціатива Президента України щодо збільшення площі лісів стане реальністю.
«Нам потрібна державна програма підтримки лісового господарства на Півдні і Сході України, потрібно змінювати податковий кодекс, вирішити питання ренти. Всі ці питання включені до проєкту рішень. Прошу уважно вивчити питання проєкту рішень, висловити своє бачення і зауваження, щоб ми могли включити їх до наших рішень і дати їм хід» (презентація, доповідь Ю. Марчука і проект рішень ВР ТЛУ будуть представлені окремо).

Перший заступник Голови Держлісагентства  України Віталій Пунь:

 «Лісистість України становить 15,6 % від загальної території, це 9,6 млн. га земель, це фактично 1/5частина території країни і важливість змін у цій галузі, безумовно, впливає не лише на цю галузь, а й на економіку всієї країни.
 За минулий рік ми отримали додатково 4 мільярди від реалізації деревини у порівнянні з попереднім роком. Ми хочемо змінити галузь на краще і нам потрібно змінити ставлення людей до лісового господарства.
Президентом був ініційований Указ №228 про масштабне заліснення країни. Основний меседж цього Указу -  1 мільярд дерев за три роки і 1 мільйон гектарів нових лісів за 10 років. Це надзвичайно нелегке завдання. Для цього потрібно затвердити програму «Масштабне заліснення країни», яка на розгляді у Міндовкілля, але ми не чекаємо затвердження цієї програми, ми вже її запустити. Акція «Зелена країна» стартує вже 1 жовтня.  Найбільша проблема – це залучити нові землі під заліснення…
Збереження самосійних лісів є одним з наших пріоритетів. Сподіваюся, що законопроєкт, який вже проголосований у першому читанні, буде прийнятий до кінця цього року.
Нещодавно я брав участь з представниками Китаю і мене вразила цифра: в Китаї є відповідний закон, який зобов’язує кожного громадянина, віком від 11 років, щороку садити по 3 дерева в рік. За час дії цього закону від 1980-го року у Китаї створено 80 мільйонів гектарів нових штучних лісів. Це дуже хороша ідея. Ці ліси створені навколо водних артерій і там вже видно, як змінилася екологія цих територій.
Нам потрібно, щоб суспільство зрозуміло важливість цієї ініціатив і кожен українець взяв участь у акції зі створення лісів».

Голова Громадської Ради Міністерстві екології і природних ресурсів України Світлана Берзіна 

наголосила, що лісовій галузі надається дуже велика увага як важливої складової екосфери – йшлося про циркулярну економіку  і про ініціативи озеленення,  про великий потенціал деревообробки в Україні, яка могла б посідати одне з найважливіших місць у структурі економіки країни, стале управління лісами, їх роль у запобіганні кліматичних змін та зелені ринки, які поки що досить далекі для більшості українських виробників.
 Світлана Берзіна презентувала проєкт нового стандарту екологічного маркування, який встановлює критерії оцінювання життєвого циклу меблів, покриття для підлоги та інших виробів з лісоматеріалів.
Цей стандарт розроблений шляхом гармонізації з екологічними критеріями програм екологічного маркування. Впровадження стандарту дозволить інформувати споживачів про екологічно кращі сертифіковані вироби, що позначені спеціальним логотипом екологічного маркування. В публічній сфері цей стандарт буде в нагоді замовникам для визначення вимог до предмету закупівлі при проведенні тендерів.
Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України, проф. Петро Лакида говорив про необхідність прийняття програми розвитку лісового господарства: «Україні потрібна державна цільова програма "Ліси України", потрібно прийняття лісової програми на роки, яка не залежатиме від зміни влади в країні, нам потрібна своя лісова конституція. Україна не може розвиватися без основного закону лісової галузі. Я з цієї трибуни висловлюю сподівання, що програма Президента України про висадження 1 мільярда дерев втілиться у життя і  Україна має всі передумови для втілення цієї ініціативи в життя».

Тетяна Касіч, начальник Херсонського ОУЛМГ:

«Найбільше і найважче проблеми лісового господарства відчувають на собі лісівники Півдня і Сходу України. Це не лише Херсонщина, це, на сьогоднішній день і Миколаївщина, і Запоріжжя, і Одеса. Ми йдемо в ногу з часом, ми раді, що є Указ Президента про озеленення країни, бо якраз саме у нас найбільші території, які потребують заліснення, але якщо ми не матимемо підтримки держави, ми не зможемо виконати ті завдання, які перед нами поставлені.
Ми знаємо проблему 2016-2017 років, коли Південь і Схід залишилися без фінансової підтримки. За цей час скільки ми втратили кваліфікованих кадрів, скільки ми втратили територій, які загинули від пожеж, скільки втратили часу і можливостей відновити ці ліси за період 4 роки?
Починаючи з 2016-го року, у нас втрачено більше половини колективу, на 80% втрачено кваліфікованих кадрів. Нам  важко знайти і відновити ці втрати. Ми повністю втратили  у період 2016-2017 років лісові розсадники. Чому? А тому, що, навіть, маючи розсадники і вирощений матеріал, у нас не було можливості техніку заправити, щоб підготувати площі і відновити насадження.
На сьогоднішній день ми вийшли на рівень 2015-го року, ми маємо посадковий матеріал,  маємо бажання працювати, але нам потрібна підтримка. Тому у нас є прохання: записати у рішення про підтримку Півдня і сходу України. Ми хотіли б, щоб нас почули».

Ігор Лицур, Громадської ради при Держлісагентстві як економіст, доктор економічних наук

дав оцінку діючого оподаткування лісового господарства країни:
«У мене складається таке враження, що лісівники беруть на себе ще один податок під назвою «Зелена країна». Я, як доктор економічних наук, Голова Громадської ради при Держлісагентстві, спілкуючись з різними людьми, підрахував, що, ці цифри, які лісівники повинні понести, починаючи з 2022-го по 2028 роки  -  це мільярди коштів, які галузь просто не в силі закумулювати, а якщо зможе закумулювати, то для цього потрібно вирізати частину лісів, бо ми свій прибуток отримуємо з деревини. І постають колізії, які нам потрібно зібрати на професійному рівні з довідковими матеріалами, щоб проговорити, принаймні, наскільки реальні, чи нереальні варіанти, які ми сьогодні декларуємо.
80% лісів, які ми плануємо створювати програмою, будуть створюватися на Півдні. Створення лісів на Півдні країни – це не Київська область, це не Карпати, це не Полісся, це – зовсім інше. При тому, що ми в бюджеті повинні мати на 2022-й рік хоча б 2.5 –3 мільярди гривень, на даний час ми маємо 700 мільйонів гривень.  Цю акцію треба дуже добре обдумати, нам потрібно над цим дуже добре попрацювати, обміркувати, щоб це завдання виконати.
 Склалася така ситуація, що лісове господарство платить ренти більше, аніж, наприклад,  надрокористувачі. Таке враження, що всі олігархи вийшли зі свого господарства, що вони не ті, хто торгував нафтою, рудою і т.д.  
Були спроби зламати цю ситуацію, яка дійшла до страшного абсурду. У 2015-му році Держлісагентство платило 700 мільйонів грн. орендної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; у 2022-му році ми повинні заплатити  1,9  мільярдів грн. Кожного року приріст орендної плати у нас складає 20% , тобто, 150 мільйонів грн. нам щорічно добавляють.  55% наших підприємств не змогли заплатити цю рентну плату. У цьому році (2022-му) буде індексація 14%.
Потрібно переглянути принципи оподаткування  лісогосподарських підприємств: не оподатковувати площі, де були пожежі, які були пошкоджені стихіями.
Потрібно вирішити питання природоохоронних територій. Ми повинні ініціювати великий діалог для того, щоб могли зрозуміти, якою ми бачимо фінансову систему Держлісагентства, щоб ми могли зрозуміти і порівняти наші надходження і наші витрати.

 Анрій Плига, керівник напрямку «Ліси» організації WWF-Україна

говорив про необхідність реформ, але за умови, що реформи мають відбуватися з врахуванням досвіду багатьох поколінь. Закликав лісівників брати участь у законотворчій діяльності, висловив сподівання, що лісова галузь може бути локомотивом позитивних змін.

Алла Оборська, виконавчий директор  Національної Системи Лісової Добровільної Сертифікації

  розповіла про систему сертифікації лісів PEFC. Повідомила про важливі моменти розбудови цієї національної системи, зокрема що:
 - 19 червня 2021 року Національну Систему Лісової Добровільної Сертифікації схвалено PEFC International;
-    PEFC є найбільшою в світі лісовою сертифікацією: понад 60% сертифікованих лісів у світі сертифіковані PEFC це більше 332 млн га;
-     для лісогосподарських підприємств отримання сертифіката дозволить зміцнити довіру суспільства до лісівників, побудувати міцні стосунки із зацікавленими сторонами, диверсифікувати ринки збуту;
-     національні стандарти сталого лісоуправління та групової сертифікації побудовані принципами ISO, чіткі і лаконічні, ґрунтуються на вимогах національного законодавства.
Алла Оборська висловила сподівання на плідну співпрацю задля ефективного управління українськими лісами.

 Віктор Червоний, Перший віце-президент Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь»

наголосив на необхідності прийняття програми «Ліси України», розробляти  цей дуже важливий документ і приймати нормативні акти, які регулюють роботу лісового господарства мають справжні фахівці.  
 На завершення Всеукраїнської ради Товариства лісівників України було прийнято рішення  ВР ТЛУ щодо підтримки громадських ініціатив по головних напрямках  забезпечення виконання Указу Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» та  ініціювано  звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Повний текст   РІШЕННЯ ВР ТЛУ публікуємо додатково.