Товариство лісівників України

Новина


19
чер

І робоче місце, і домівка: 32 роки на лісовому кордоні!

Про таких людей, як Михайло Андрійович, слід не лише говорити, про них слід писати, читати і знати. Знати усім, малому і старому, що ми маємо чисте повітря, екологічні меблі, папір, ліки і місця для відпочинку завдяки такій самовідданій праці лісівників. І що вони щороку, з дня в день, важкою працею створюють та відновлюють ліс.
   Михайло Андрійович Говоруха, майстер лісу Піщанського лісництва ДП «Крижопільський лісгосп», 32 роки свого життя віддав праці у лісовому господарстві. 32 роки на беззмінному робочому місці, в одному й тому ж обході, 32 роки прожив у лісі – в будинку на лісовому кордоні! Сьогодні мало хто готовий до такої самовіддачі!
Разом із ним ці труднощі лісового життя розділила дружина Ніна Василівна і їхні діти. Хоча це для нас, мешканців бетонних коробок, це труднощі. Для них – це життя, якого по-іншому вони не уявляють. Жити у лісі і жити для лісу… Діти добирались за будь-якої погоди у Піщанську школу, нині уже давно дорослі. А вони з дружиною і досі на лісовому кордоні. Тут і господарство тримають, і город, тут дзвіночком лунає песик, стежить разом із господарями за порядком у рекреаційному пункті, де часто бувають гості. Адже місце хороше яке – дубовий ліс, ставок, криничка з крижаною джерельною водою…
  Але крім лісової краси та романтики в обході чимало роботи. Скрізь – ділянки з молодими культурами, які у весняно-літній період потребують чимало праці. Адже у лісовому господарстві Вінниччини догляд за молодими культурами завжди на високому рівні. Це запорука того, що наші нащадки отримають якісний і високопродуктивний ліс.
   В обході №4 багато культур, створених за участю дуба звичайного і горіха чорного, дуба червоного з горіхом чорним. До кожної ділянки – особлива увага, кожна ділянка – важлива.
   -    Усі ручні та механізовані догляди проводимо вчасно. А також - рубки догляду за лісом. Адже вирощування високопродуктивних дубових насаджень без освітлення та прочищення неможливе, - розповідає Михайло Андрійович. – Проводимо догляд за формою стовбура та крони дерев головної породи.
   А ось проходимо ділянку у 31-му кварталі – на площі 1 га посаджені дуб червоний з горіхом чорним. Цим культурам уже 13-й рік, виглядають вони справжнім молодим лісом. А створювали їх у 2007 році учні Піщанської школи-гімназії. Ті діти – уже давно дорослі, як і ліс, посаджений їхніми руками, він дорослішав і ріс разом із ними. Чи пам’ятають вони свій внесок, чи пам’ятають це місце? А лісівник з натрудженими руками пам’ятає. Та, напевне, він пам’ятає не лише кожну ділянку, а кожне дерево і кожну стежину в обході, який за ці роки став рідним домом.
   Про таких людей мало просто знати. Шануймо і поважаймо їх. Поки є такі майстри лісу – буде в України ліс!