Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук про зміни до проєкту Закону України «Про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів»

• Актуальні новини, Загальні новини

Народні депутати, науковці, члени уряду, представники громадських організацій обговорювали зміни до законопроєкту № 15352, яким запропоновано імплементувати Регламент (ЄС) 2023/1115 (EU Deforestation Regulation, EUDR). Наступного тижня він має бути заслуханий на засіданні Верховної Ради України.

Юрій Марчук, Голова Товариства лісівників України, зав. кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції, д. екон. наук брав участь в обговорені цього документу  на засіданні Комітету ВР України з питань екологічної політики та природокористування:

ЮРІЙ МАРЧУК: 25 серпня відбулося засідання екологічного комітету ВР України, на якому відбувалося обговорення законопроєкту №15352. Цей законопроєкт має відповідати нормам євроінтеграції України і є одним із обов’язкових. Він належить до категорії законопроєктів, які регулюють питання недопущення знеліснення територій, недопущення продукції, яка може поставлятися з територій, де ліс був, а згодом на цій території вирощуватимуться сільськогосподарська продукція. Це буде блокуватися. До цього законопроєкту буде вноситися ряд змін, які стосуються і Лісового кодексу. 

 Товариство лісівників України, використовує рішення наукової Конференції, яка відбувалася у квітні цього року в НУБіП України, де ми ініціювали зміни у Лісовий кодекс і які частково були враховані у проєкті цього закону. 

 Перше - ми сформували поняття, що таке «наближене до природи лісівництво». Ми про нього багато говоримо, а в законі цього поняття немає .

Друге - що таке «рубки переформування». Цього також в лісовому законодавстві не було. Треба було їх включити в норматив, бо ми сьогодні маємо претензії і юристів і контролюючих органів про те, що виписані лісорубні квитки на рубки, яких немає в законі.  І тому ті керівники, які це рубали, отримали кримінальні провадження. 

Тому ці норми в цілому на цьому етапі в редакції закону враховані. 

 Окрім того, ми запропонували відповідні статті в Лісовому кодексі ( див. в порівняльній таблиці) внести поняття «лісова охорона постійних лісокористувачів» тому, що у нас в Лісовому кодексі передбачена державна лісова охорона. На сьогодні лісова охорона комунальних ліси та лісів інших користувачів взагалі ніякого статусу не мають. У випадку реорганізації ( а зараз відбувається корпоратизація) поняття лісової охорони потрібно вводити закон. Ми таку норму також запропонували. 

 Окрім того,  ми підтримали пропозицію ДП «Ліси України»  про те, що у випадку корпоратизації повинні бути норми, які за цими підприємствами залишають право користуватися лісами, які у них були в користуванні до періоду реформування, бо у іншому випадку Лісовий кодекс заблокував би їх роботу з 1-го січня наступного року. Цю норму потрібно терміново прийняти. 

Ще була запропонована норма у проєкт закону про заборону приватизації лісів та підприємств, які пройшли процес корпоратизації. Це дуже важлива норма, на яку дуже чутливо реагує суспільство. Ця норма нами запропонована для внесення у цей законопроєкт. 

Враховуючи те, що у цьому законопроєкті є норма про проведення лісовпорядкування підприємствами різної форми власності, ми запропонували прийняти обов’язкову норму про те, що працівники, які проводять лісовпорядкування, обов’язково повинні мати лісівничу освіту. 

Наші пропозиції я доповідав на засіданні Комітету ВР України. Там виступали представники громадських організацій – голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, експерт Української природоохоронної групи Петро Тєстов, директор  УкрНДІ ЛГА, доктор с/г наук Віктор Ткач, народні депутати, урядовці.

Більшістю голосів законопроєкт був рекомендований до прийняття у першому читанні. Наступного тижня його мають включити до порядку денного засідання Верховної Ради України. Доповідачем по цьому законопроєкту визначено Олександра Матусевича. 

Якщо проєкт закону буде прийнятий у першому читанні, він буде доопрацьовуватися, відчуваю, що поправок буде багато. Сподіваюсь, що до грудня цього року цей законопроєкт буде прийнятий з врахуванням всіх поправок. 

У разі ухвалення основна частина Закону набере чинності з 1 січня 2027 року. Для українського агро- та лісового експорту це умова доступу до ринку ЄС.