Голова ТЛУ Юрій Марчук: Іншого методу боротьби з короїдом, окрім вирубування самого осередку зараженого шкідником і буферної зони навколо нього, немає

• Актуальні новини, Загальні новини

12-13 червня 2019 року в Києві відбувалася Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення», організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі. Окрім науковців з цих країн, участь у конференції брали участь представники ФАО, Німеччини, Польщі та Австрії. На конференції обговорювалося питання всихання соснових лісів в європейському регіоні з прикладами вирішення цієї проблеми в Білорусі. Експерти які ділилися власним досвідом і висловлювали свої пропозиції українським колегам.

   Що у мене, як лісівника викликає цікавість?   Ми розуміємо, що це за шкідник, ми розуміємо його вплив на екосистему. Але білоруси, маючи державну підтримку, змогли розвинути лабораторні дослідження, яких Україна не має. Тобто, вони розшифровують геном даного типографа, вони розуміють його біологію глибше і, якщо ми зупинилися на рівні морфології, то вони дійшли до рівня ДНК.
   Це говорить про те, наскільки держава підтримує такі дослідження, наскільки вона зацікавлена в тому, щоб вирішити питання, в тому числі і можливими біологічними методами боротьби.  В Україні є чого повчитися в білорусів.
   Виїзд в Іванківський лісгосп, де рік тому ми організовували виїзд народних депутатів, щоб показати їм цю проблему, готовність Іванківського лісгоспу Київського ОУЛМГ, безумовно,  заслуговує на повагу, бо і об’єкти, безумовно, гарно оформлені,і робота виконана за цей період достатньо серйозна. Але що  за цей рік в першу кидається в очі як відмінність: якщо рік тому ми бачили враження верхівковим типографом , то в цьому році масово почав працювати більш сильний типограф, який вражає сосну у нижній частині стовбура і дуже прогресивно розвивається на лісових культурах у віці до десяти років, вже є вражені молоді дерева цим же шкідником.
  Як показує досвід європейських країн, іншого методу, окрім вирубування самого осередку зараженого шкідником і буферної зони навколо нього, немає.
   У зв’язку з цим, питання, яке було поставлено директором Інституту екології Карпат, відомим академіком у дискусії : «Що ж ви нам тут показуєте  насадження, яким 91 рік, чому ви його не рубаєте головним користуванням, чого ви чекаєте, поки його жук з’їсть?» Це була така претензія до лісівників. Вона достатньо справедлива. Мені довелося дати на неї відповідь: що Постанова Кабміну 2-річної давнини, яка була прийнята при затвердженні правил санітарних рубок і які включили в розрахунок  головного користування санітарні рубки привела до того, що  ми рубаємо сухі насадження, а ті які дозріли, залишаються на корені. Ось такий перекручений підхід до лісокористування, до коштів, які можна заробити, до підходів. А, враховуючи те, що нам, щоб відвести під санітарну рубку лісосіку більше 1га, потрібно 90 днів проводити громадське обговорення, а  в цей час 3 популяції шкідника пролетять кілометр і вразять  о околицях більше насаджень аніж ми могли б захистити в той період.
   Тому, на мою думку, головне завдання даного семінару – показати великій науці проблему ( якщо вони це зрозуміли),  а ми розраховуємо, що велика Академія наук, в черговий раз  підніме це питання на рівні уряду і через відомих вчених  нам пощастить достукатися до уряду з  питаннями, які потребують вирішення, де ми хочемо внести зміни в цілий ряд документів.
   Я написав В.П. Ткачу (директору УкрНДІЛГА)  свої доповнення про те, що такі нормативи, які ми хочемо  внести, нам потрібно виносити на комісію з надзвичайних ситуацій при Кабміні.
   Цим питанням потрібно дати публічність, вони потребують широкого висвітлення у ЗМІ, нам потрібен  контакт, діалог  з Міністерством екології. А ставлення Мінекології  до лісівників незмінне: Міністерство екології не прислало нікого на семінар, а від МінАПК – був лиш один представник – головний спеціаліст.  Проблемами лісового господарства вони не переймаються. Традиційне ставлення міністерств до лісу не змінилося, а проблем в лісах більше, аніж достатньо.
   Тому потрібно розраховувати на роботу з громадськістю, на роз’яснення, на необхідність виконання наших лісівничих функцій не завдяки, а всупереч…

    Довідка:  ДП "Іванківський лісгосп" серед підприємств Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства найбільше потерпає від уражень короїдом. Загальна площа підприємства 43 тис.га, з яких близько 6 тис.га уражено шкідниками і хворобами.
Учасники Міжнародної конференції «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення» відвідали лісові масиви ДП «Іванківський лісгосп» (Феневицьке лісництво квартал 11 виділ 5), де на звалених модельних деревах, розкряжованих на рівні відрізки з нарізанням пробних кілець, побачили стан ураження дерева на початковій стадії стовбуровими шкідниками, тобто коли крона мала ще зелену хвою з пожовтінням, а на пробних кільцях вже чітко проглядається в верхівковій частині почорніння «ураження офіостомовими грибами» з чіткими слідами заселення верхівковим короїдом, отвори від місць входу шкідника та під корою сліди ходів – живлення шкідника, при цьому біля пня деревина ще мала здоровий вигляд. 
Варто наголосити, що в цьому році в ДП «Іванківський лісгосп» домінує шестизубчатий короїд, який є більш агресивним і заселяє нижню частину стовбура, відповідно, на зрізі на рівні 2 метрів вже спостерігається зараження грибком (модельні дерева в кварталі 10 виділі 14 Феневицького лісництва)