Фото з архіву - як півстоліття тому створювали, відновлювали ліс та доглядали за ним

• Автор:  За інформацією Поліського лісового офісу
  
• Загальні новини

Ми бачимо, як десятки років тому проводилися ручні догляди та полив на розсадниках, механізована посадка.

Свого часу для садіння лісу використовували саджальну лопатку з металевою окантовкою, саджальні кілки – конструкції Вартемберга, Бутлара, лопату конструкції прусського лісничого Бірманса, спеціальну лопату конструкції Степанова, згодом – меч Колесова.

Вже у кінці ХІХ ст. лісівники стали використовувати лопати (практично аналоги нинішнім садильним трубам для висаджування сіянців із закритою кореневою системою) для підготовки лунок на задернених в’язких ґрунтах. Викинутий земляний конус міг розрізатися ножем. У такому разі в нього вкладався сіянець, після чого конус вставлявся вже у готову лунку.

З часом у лісових господарствах стали застовувати різні конструкції, які кріпилися до кінних упряжок. Згодом – механізмів.  

І навіть з’явився такий термін, як механізована посадка лісу. Вона одразу набула популярності і залишається досить поширеною у лісовому господарстві.

Все це дійсно вплинуло на якість, швидкість проведення робіт. Полегшило працю людей.

Сьогодні є всі можливості застосовувати як вітчизняні, так і закордонні спеціалізовані механізми для посадки в різних умовах. Створені і ще будуються потужні насінневі центри, де вирощуються якісні сінці з високою приживлюваністю.

Але досі незмінним залишається одне – необхідність у людській праці. Будь-який, навіть найсучасніший механізм, без участі людини в цій справі, не дасть жодної користі. 

Через природні особливості механізована посадка підходить далеко не всюди. Ручна, під меч Колесова, досі залишається найпоширенішою.

Як і сотню років тому, ліс сіють, садять та доглядають люди. Саме у природи запозичуючи новий досвід, методи та можливості вдосконалення у цьому напрямку.