Форум "Лісова наука та освіта в Україні: потреби та пріоритети співпраці"

• Актуальні новини, Загальні новини

21-22 листопада 2023 року в Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (IIASA) в Лаксенбурзі, Австрія, а також онлайн відбувся дводенний Форум "Лісова наука та освіта в Україні: потреби та пріоритети співпраці". Захід був спільно організований IIASA, Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Міжнародною спілкою лісових науково-дослідних організацій (IUFRO) за підтримки Федерального міністерства сільського господарства, лісового господарства, регіонів та водного господарства Австрії (BML) і ґрунтувався на попередній роботі Forest Europe та Міжнародної наукової ради.   Оскільки офіційного перекладу форуму не було і брошура видана лише англійською мовою, неофіційний переклад рекомендацій форуму зроблено Товариством лісівників України.   Від ТЛУ ремарка: бажано, щоб подібні заходи проводилися в Україні у відносно безпечному регіоні із залученням ширшого кола лісівників, науковців, які безпосередньо живуть і працюють в умовах війни, котрі можуть також бути учасниками дискусії і висловлювати свої думки щодо ситуації, в якій перебуває лісове господарство України і пошуку можливих шляхів його розвитку та й рекомендації таких засідань потребують конкретики. Україна в війні і ми вдячні всім хто нас підтримує і словами а особливо діями.

ВСТУП

Лісовий сектор України потерпає від безпрецедентних викликів. Війна вплинула як на ліси, так і на лісове господарство – спустошила лісові території, інфраструктуру та промисловість, а також спричинила "відтік мізків" і втрату потенціалу через руйнування науково-дослідних установ та переміщення студентів і науковців. Ці наслідки посилюються такими факторами, як зміна клімату, нестабільна динаміка здоров'я лісів, ландшафтні пожежі та загальне зниження продуктивності лісів.

Щоб обговорити поточні виклики та запропонувати рішення, відбувся дводенний Форум "Лісова наука та освіта в Україні: потреби та пріоритети співпраці", який проходив 21-22 листопада 2023 року в Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (IIASA) в Лаксенбурзі, Австрія, а також онлайн. Захід був спільно організований IIASA, Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Міжнародною спілкою лісових науково-дослідних організацій (IUFRO) за підтримки Федерального міністерства сільського господарства, лісового господарства, регіонів та водного господарства Австрії (BML) і ґрунтувався на попередній роботі Forest Europe та Міжнародної наукової ради.

Змішаний форум зібрав близько 80 учасників – до 40 очно і 40 онлайн – серед яких були представники когорти українських дослідників лісів, початківці та фахівці, студенти, представники провідних європейських університетів, міжнародних інституцій та організацій ООН, включаючи ФАО та Карпатську конвенцію ЮНЕП (повний список установ-учасників наведено вкінці документу).

Відкрита дискусія проходила за правилами Chatham House – захід не записувався, і жодні підсумкові заяви не мали бути пов'язані з конкретними учасниками. Основною метою форуму було зібрати наукову експертизу, необхідну для каталізації скоординованих та ефективних міжнародних дій, що відповідають потребам та пріоритетам лісових досліджень та освіти в Україні.

Завдання форуму полягали у зміцненні співпраці шляхом надання платформи для обговорення та налагодження контактів між українськими вченими та міжнародними колегами; сприянні взаємодії науки та політики шляхом розробки разом із запрошеними представниками міжнародних політичних процесів та технічних організацій того, що буде потрібно на стику науки та політики; та визначенні пріоритетів співпраці в галузі лісових наук з особливим акцентом на майбутні спільні заходи, такі як освітні інструменти, мобільність та науково-дослідні проекти.

На основі результатів форуму у цьому звіті визначено пріоритети для дій у сфері лісової науки та освіти в Україні, що мають значення для міжнародних організацій, дослідницьких мереж та інститутів, студентських організацій та фінансових установ. Пріоритети та дії пропонуються у сферах лісової науки для стратегії, інновацій у лісовій освіті, а також координації та співпраці, підкріплені результатами форуму, з метою реагування на поточні виклики та пошуку шляхів розвитку лісового сектору в Україні.

РЕЗЮМЕ

Українські ліси сильно постраждали від зміни клімату та війни. Зміна клімату посилила наслідки природних катаклізмів: у 2020 році пожежі спалили понад 200000 гектарів лісу і спричинили загибель 17 людей. Пошкодження вітром і посилення посухи роблять ліси вразливими до шкідників і патогенних мікроорганізмів. Війна з 2022 року завдала фізичної та пожежної шкоди полезахисним лісосмугам, що негативно впливає на біорізноманіття, врожайність сільськогосподарських культур та спричиняє ерозію ґрунтів. Збитки, завдані війною біорізноманіттю та екосистемним послугам лісів, вимагають комплексних зусиль з відновлення та реабілітації. Майже 3 мільйони гектарів лісів постраждали від військових дій, а сотні тисяч гектарів все ще зайняті активними військовими діями або забруднені вибухонебезпечними пережитками війни. Значний відсоток деревообробних підприємств не працює.

Лісова наука та освіта в Україні також постраждали. В умовах війни Україна зазнала "відтоку мізків" через виїзд експертів з країни, фінансування досліджень було обмежене, координація між науковцями погіршилася, а рішення приймалися зверху вниз без урахування наукового внеску. Студенти втратили мотивацію вивчати лісове господарство через військові дії та зобов'язання, а навчальні програми з лісового господарства застаріли, відірвані від національних та міжнародних пріоритетів. Лісова наукова дипломатія потрібна для того, щоб відновити зв'язок між лісовою наукою, освітою, політикою та практикою в Україні.

Щоб відповісти на поточні виклики та знайти шлях вперед для лісового сектору в Україні, необхідно вдосконалити лісівничу науку та освіту за підтримки національних та міжнародних спільних зусиль. Було визначено пріоритети для дій, які є актуальними для міжнародних організацій, дослідницьких мереж та інститутів, студентських організацій та фінансових установ. Ці пріоритети можна згрупувати за трьома основними напрямами: лісова наука для стратегії, розвиток дослідницького потенціалу, результатів та взаємодії з політикою; інновації в лісовій освіті для запобігання "відтоку мізків", залучення нових студентів та розвитку дослідницького потенціалу України в галузі лісового господарства; краща координація та співпраця для забезпечення обміну знаннями та ресурсами між українськими науковцями, установами, а також між національними та міжнародними мережами.

У сфері лісової науки для стратегії (див. Розділ 1), лісова наука в Україні має бути посилена таким чином, щоб підтримати розробку науково обґрунтованої національної лісової стратегії. Це вимагатиме підтримки дій, спрямованих на: залучення зацікавлених сторін, наприклад, шляхом започаткування національного діалогу з питань лісів або ландшафтів за підтримки міжнародної наукової спільноти та технічних установ ООН, таких як ФАО, для збору інформації щодо стратегії; збір та аналіз даних з використанням сучасних методів та безперервного моніторингу лісів для забезпечення надійної доказової бази для стратегії; наукову підтримку впровадження стратегії для забезпечення застосування науки на практиці в процесі відновлення Україною більш сталого, кліматично орієнтованого та стійкого лісового сектору.

Заходи з підтримки інновацій у лісовій освіті (див. Розділ 2) в Україні необхідні для утримання студентів і науковців, а також для підвищення спроможності відповідних українських зацікавлених сторін і осіб, які приймають рішення. Пріоритети включають: оновлені навчальні програми, інтеграцію практичних аспектів політики та бізнесу, пов'язаних з лісовим господарством, та підвищення цифрової готовності студентів; мобільність та обмін студентами та науковцями через двосторонні освітні програми, а також розбудову потенціалу, навчання та стажування для підтримки участі України в міжнародних заходах; а також спільні дослідницькі проекти з промисловістю, донорами, технічними установами, організаціями та регіональними органами ООН для підтримки розвитку доказової бази, необхідної для посилення сталого управління лісами в умовах зміни клімату та повоєнного середовища.

Лісова наукова дипломатія та міжнародна співпраця є ключовими для відновлення лісового сектору України. Покращення координації та співпраці (див. Розділ 3) вимагатиме першочергових дій у таких сферах: національне узгодження з необхідною підтримкою для проведення регулярних дискусій та випуску науково-популярної літератури в Україні для покращення комунікації між зацікавленими сторонами; створення Центру передового досвіду в галузі лісових наук в одному з українських університетів за підтримки регіонального та міжнародного фінансування; посилення міжнародної співпраці на основі існуючих мереж для сприяння фінансуванню та дослідницьким зв'язкам між Україною та міжнародною спільнотою.

У наступному звіті розкривається кожен з цих пріоритетів та визначаються заходи, які можна вжити для покращення лісової науки та освіти в Україні у найближчій, коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Міжнародні організації, дослідницькі мережі та інститути, студентські організації, фінансові Міжнародні організації, дослідницькі мережі та інститути, студентські організації, фінансові агенції та інші зацікавлені сторони запрошуються розглянути запропоновані тут пріоритети та дії, а також те, як вони можуть співпрацювати для підтримки лісової науки та освіти, а також майбутнього лісової науки та освіти, а також майбутнього лісового сектору в Україні.

ПРІОРИТЕТИ: ПІДСУМОК

Щоб відповісти на виклики, пов'язані зі зміною клімату та війною, а також знайти шляхи розвитку лісового сектору в Україні, вдосконалення лісової науки, освіти та співпраці має вирішальне значення. Українські дослідники та інші зацікавлені сторони  визначили наступні пріоритети, які мають бути реалізовані за підтримки міжнародних організацій, дослідницьких мереж та інститутів, студентських організацій та фінансових установ.

1. Лісівнича наука для стратегії

Лісівнича наука має важливе значення для забезпечення доказової бази для розробки лісової стратегії в Україні та реагування на наслідки зміни клімату і війни. Пріоритети лісової науки в Україні включають:

• Залучення зацікавлених сторін

• Збір та аналіз даних

• Науковий супровід реалізації Стратегії

Читати далі: Розділ 1

2. Інновації в лісовій освіті

Лісова освіта є основою для лісової науки та розробки лісової стратегії в Україні.

Пріоритети інновацій у лісовій освіті для підтримки студентів та викладачів включають:

• Оновлені навчальні програми

• Мобільність та обмін

• Спільні дослідницькі проекти

Читати далі: Розділ 2

3. Координація та співпраця

Лісова наукова дипломатія та міжнародна співпраця є ключовими для відновлення лісового сектору України. Пріоритети координації та співпраці у сфері лісової освіти, науки та політики включають:

• Національне узгодження

• Створення Центру передового досвіду

• Міжнародна співпраця

Читати далі: Розділ 3

ДІЇ: ПІДСУМОК

Для вирішення пріоритетних завдань лісового сектору в Україні необхідні скоординовані та ефективні дії. Українські дослідники та інші зацікавлені сторони  рекомендували наступні заходи, які мають бути реалізовані за підтримки міжнародних організацій, дослідницьких мереж та інститутів, студентських організацій та фінансових установ.

Невідкладні дії

• Взяти участь у лісовій консультативній мережі національних та міжнародних лісогосподарських установ за підтримки та сприяння ФАО з метою зміцнення діалогу між зацікавленими сторонами, включаючи лісову науку, уряд та громадськість.

• Ініціювати спільний науковий проект у співпраці з технічними агентствами ООН з комплексного розмінування з метою реабілітації та відновлення ландшафтів, деградованих війною.

• Підтримати створення національного центру передового досвіду в галузі лісових наук в одному з українських університетів.

Короткострокові заходи

• Провести оцінку пошкодженої деревини та посилити використання ланцюгів доданої вартості сталого лісового господарства, включаючи використання сталої та легальної деревини та матеріалів на основі деревини для післявоєнної відбудови

• Розробити спільні проекти з донорами для посилення сталого ведення лісового господарства в умовах зміни клімату та післявоєнної ситуації.

• Залучення українських дослідників до консорціуму "Горизонт Європа" через новостворений офіс у Києві.

• Брати участь та підтримувати літні школи та семінари в Україні.

• Співпрацювати з технічними установами ООН, такими як ФАО та ЮНЕП-Карпатська конвенція, для підтримки науково-практичної взаємодії, яка дозволяє передавати знання з лісової науки для застосування на місцях.

Середньострокові заходи 

Проведення спільних досліджень як внесок у зміцнення національної лісової інвентаризації, моніторингу та розробки стратегії розвитку лісового господарства України.

• Донори можуть підтримати проведення діалогів на національному рівні, регулярних круглих столів, семінарів, аналітичних записок та науково-популярних видань для кращої комунікації між лісівничою наукою та політикою, а також між лісівничою наукою та громадськістю в Україні.

• Сприяти збереженню, розповсюдженню та оцифровуванню дослідницьких даних. Це може бути ініційовано університетами та науково-дослідними установами та підтримано лісовою галуззю через інфраструктуру, розбудову потенціалу та діалог.

• Посилити роль лісових університетів та дослідницьких центрів для надання все більш надійних наукових даних.

• Забезпечити внесок в оновлення та інновації навчальних програм для лісової освіти з метою підвищення цифрової готовності студентів до роботи з цифровими технологіями.

• Заохочувати лісову галузь України фінансувати прикладні проєкти у партнерстві з університетами та науково-дослідними інститутами в Україні та за кордоном.

• Підтримувати участь України в міжнародних заходах, мережах та спільних дослідженнях шляхом пропонуючи розбудову потенціалу, навчання та стажування.

• Оголошувати конкурси проєктів для визначення пріоритетних напрямків досліджень на національному та європейському рівнях. 

• Створити механізми для кращого діалогу та комунікації між лісовою наукою та політикою, а також між лісовою наукою та громадськістю в Україні шляхом проведення регулярних круглих столів, семінарів, аналітичних записок та науково-популярних видань за підтримки міжнародних донорів.

Довгострокові заходи

• Співпрацювати з національними, міжнародними та технічними установами ООН для оновлення та впровадження стратегії та практики лісового сектору на основі доказової бази, беручи до уваги виклики післявоєнного відновлення та зміни клімату.

• Звернути увагу на недостатньо представлені галузі досліджень у лісовому господарстві, такі як соціальні науки, біотехнології тощо.

• Повністю інтегрувати українську лісову науку та освіту в дослідницькі та інноваційні програми ЄС.

• Посилити передачу знань та інтеграцію інновацій і технологій з високою доданою вартістю в Україні через польовий досвід навчання у співпраці з організаціями ООН, такими як ФАО та ЮНЕП – Карпатська конвенція.

1. ЛІСІВНИЧА НАУКА ДЛЯ СТРАТЕГІЇ

 

Контекст

Зміни клімату та війна сильно впливають на ліси та лісівничу науку в Україні. Вплив відчутний по всій країні – від південних і східних регіонів, яким загрожує потенційна втрата цілих лісозахисних смуг, до багатих на біорізноманіття Карпатських гір. Війна пошкодила критично важливу інфраструктуру, порушила роботу науково-дослідних інститутів і призвела до вимушеного переселення студентів і науковців.

 

Наукові дані про масштаби викликів мають вирішальне значення для ефективного формування політики. Однак наразі в Україні існує великий розрив між лісовою наукою, лісовою політикою та управлінням. В умовах війни рішення приймаються згори донизу без участі науковців, а дослідникам складно донести свої висновки до громадськості. Державна адміністрація та системи управління лісовим господарством не мають вбудованого потенціалу для використання результатів досліджень, а на рівні міністерств не існує посадової особи, відповідальної за лісову політику. Велика кількість даних існує на паперових носіях, які необхідно оцифрувати, а управління даними для інвентаризації та моніторингу лісів потребує вдосконалення.

 

Наразі фінансування досліджень є обмеженим і не відповідає потребам. Дослідники можуть подавати заявки на невеликі гранти через міністерство освіти або наукові фонди, де немає фахівців з лісового господарства, або через місцеві науково-дослідні інститути, які часто ставлять на перше місце інші інтереси. Можливості фінансування також доступні через ініціативу ЄС "Горизонт Європа", але дослідники, які звертаються до неї, стикаються з недостатнім розумінням українських потреб і пріоритетів. Сподіваємося, що це зміниться зі створенням офісу в Києві.

 

Координація між українськими науково-дослідними установами є низькою, вони страждають від браку кваліфікованих фахівців і не мають достатніх механізмів для координації та обміну інформацією. Покращення координації та співпраці на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях буде життєво важливим для розвитку наукової бази, необхідної для розробки лісової стратегії в Україні.

 

Пріоритети для дій

Наука та освіта повинні відігравати важливу роль у забезпеченні доказової бази для розробки лісової стратегії в Україні та підтримці передачі знань на місцях. Пріоритети, що потребують підтримки для відновлення українських лісів, які постраждали від війни та зміни клімату:

 

Пріоритет: Залучення зацікавлених сторін

• Залучити лісівничу науку та освіту до розробки національної лісової стратегії для України.

• Розробити механізм взаємодії між науковцями-лісівниками та іншими зацікавленими сторонами для інформування лісової стратегії, наприклад, національний лісовий або ландшафтний діалог.

 

Як підтримати

o Негайно: взяти участь у лісовій консультативній мережі національних та міжнародних лісогосподарських установ за підтримки та сприяння ФАО, роль якої полягає у зміцненні діалогу між зацікавленими сторонами, включаючи лісівників, уряд та громадськість.

o Середньостроково: донори можуть підтримати проведення діалогів на національному рівні, регулярних круглих столів, семінарів, аналітичних записок та науково-популярних видань для покращення комунікації між лісівничою наукою та політикою, а також між лісівничою наукою та громадськістю в Україні.

 

Пріоритет: Збір та аналіз даних

• Розробка економічно ефективних методів і протоколів для безперервної інвентаризації та інтелектуального моніторингу лісів, наприклад, з використанням супутникових часових рядів, дистанційного зондування, даних повітряного активного сканування та статистичної оцінки.

• Збір та аналіз даних для забезпечення надійної доказової бази для оцінок втрат і збитків від наслідків війни та зміни клімату, що проводяться на національному та міжнародному рівнях ФАО та Карпатською конвенцією ЮНЕП.

• Сформулювати національну стратегію інтегрованого управління ландшафтними пожежами.

 

Як підтримати

o Середньострокова: проведення спільних досліджень як внесок у зміцнення національної лісової інвентаризації, моніторингу та розробки стратегії України.

o Середньострокова: сприяти збереженню, розповсюдженню та оцифровуванню дослідницьких даних. Це може бути ініційовано університетами та науково-дослідними установами та підтримано лісовою галуззю через інфраструктуру, розбудову потенціалу та діалог.

 

Пріоритет: Наукова підтримка реалізації Стратегії

• Відновлення та адаптивне управління лісовими ландшафтами України на основі науково обґрунтованих рішень.

• Відбудова на засадах сталого розвитку за допомогою зеленого будівництва в рамках ініціативи ЄС «Новий європейський Баухаус».

• Впроваджувати кліматично-орієнтоване лісове господарство для підвищення стійкості лісів.

• Сформулювати національну стратегію інтегрованого управління пожежами.

 

Як підтримати

o Короткострокова: провести оцінку пошкодженої деревини та посилити використання сталих ланцюжків доданої вартості у лісовому господарстві, включаючи використання сталої та легальної деревини та матеріалів на основі деревини для післявоєнної відбудови.

o Довгострокова: співпрацювати з національними, міжнародними та технічними агентствами ООН для оновлення та впровадження стратегії та практики лісового сектору на основі доказової бази, беручи до уваги виклики післявоєнної відбудови та зміни клімату.

2. ІННОВАЦІЇ В ЛІСОВІЙ ОСВІТІ

 

Контекст

Війна серйозно підірвала лісову освіту в Україні, включаючи фінансування та ресурси, оновлення та планування навчальних програм, а також мобільність та мережі студентів і викладачів.

 

Студенти втрачають мотивацію вивчати лісове господарство з кількох причин. Зокрема, студенти-чоловіки переривають навчання через призов до армії та службу. Нечіткі перспективи майбутніх досліджень та кар'єрного зростання, а також відсутність українських фахівців у галузі лісового господарства серед викладацького складу через "відтік мізків" зробили лісове господарство менш привабливим варіантом для студентів українських університетів. Студенти також усвідомлюють, що навчальні програми з лісового господарства потребують оновлення та включення цифрових навичок, а також вивчення питань захисту довкілля та сталого лісокористування.

 

Небезпечні місця проведення практик є ще однією проблемою. Величезні площі українських лісів забруднені боєприпасами та мінами, що не розірвалися. Студенти повідомляють, що їм доводиться переносити свої дослідження через активні бойові дії та залишки війни. Опитування студентських асоціацій показало, що студенти-лісівники в Україні перебувають під психологічним тиском, мають коротший сон, менше спілкуються з однолітками, менше часу займаються фізичною активністю і витрачають менше часу на навчання, ніж до війни.

 

Відродити лісову освіту в Україні можуть допомогти міжнародні можливості: англомовне навчання, програми з викладанням англійською мовою, програми обміну та налагодження контактів для студентів і викладачів, фонди або гранти для мобільності, а також партнерство з міжнародними організаціями, урядом і лісовими компаніями для забезпечення стажування та кар'єрного зростання для студентів. Лісова грамотність має впроваджуватися від ранньої освіти, розбудови потенціалу до вищої освіти.

 

Пріоритети для дій

Лісова освіта є основою для лісової науки, сталого лісоуправління та розробки надійної лісової стратегії в Україні. Пріоритети, що потребують місцевої та міжнародної підтримки, включають:

 

Пріоритет: Оновлені навчальні програми

• Проведення комплексної оцінки потреб студентів.

• Інтегрувати більше соціальних аспектів у лісову освіту, наприклад, вивчення управління, політики та підприємництва.

• Підвищити цифрову готовність студентів.

• Впроваджувати інноваційні методи викладання та фасилітації, такі як інкубатори для бізнес-ідей та онлайн-інструменти.

• Інтегрувати міждисциплінарні знання та експериментальне навчання.

 

Як підтримати

o Середньострокова: Надавати допомогу в оновленні та інноваціях навчальних програм для лісової освіти з метою підвищення компетентності та цифрової готовності студентів.

o Довгострокова: Посилити передачу знань та інтеграцію інновацій та технологій з доданою вартістю в Україні через польовий досвід навчання у співпраці з організаціями ООН, такими як ФАО та ЮНЕП – Карпатська конвенція.

 

Пріоритет: Мобільність та обмін

•Розвивати можливості для двосторонньої мобільності та обміну студентами та викладачами.

• Участь у європейських освітніх консорціумах, у тому числі в якості приймаючої сторони.

• Розробляти та пропонувати літні школи та наукові семінари для залучення нових студентів та міжнародних викладачів та дослідників до лісової науки в Україні.

 

Як підтримати

o Короткострокова: Брати участь у літніх школах та семінарах та підтримувати їх.

o Середньострокова: Підтримувати участь українців у міжнародних заходах, мережах та спільних дослідженнях, пропонуючи розбудову потенціалу, навчання та стажування.

 

Пріоритет: Спільні дослідницькі проекти

• Розробка проектів з пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, включаючи дослідження на підтримку національної стратегії управління ландшафтними пожежами.

• Ознайомити студентів та дослідників з ініціативою ЄС "Новий європейський Баухаус" та запрошеннями до участі.

• Інтегрувати підходи до процесу розмінування в дослідження та викладання з використанням новітніх технологій.

 

Як підтримати

o Негайно: Ініціювати спільний науковий проект у співпраці з технічними агентствами ООН з комплексного розмінування для реабілітації та відновлення ландшафтів, деградованих війною.

o Короткострокова: Розробити спільні проекти з донорами щодо сталого лісокористування в умовах зміни клімату та післявоєнних умовах.

o Середньострокова: Заохочувати лісову галузь України фінансувати прикладні проекти у партнерстві з університетами та науково-дослідними інститутами в Україні та за кордоном.

o Довгострокова: Звернути увагу на недостатньо представлені галузі досліджень у лісовому господарстві, такі як соціальні науки, біотехнології та інші.

3. КООРДИНАЦІЯ ТА СПІВПРАЦЯ

 

Контекст

Координація, співпраця та лісова наукова дипломатія мають важливе значення для реагування на наслідки зміни клімату та війни, а також для пошуку шляхів розвитку лісового сектору в Україні. Для підтримки збереження та сталого використання лісів і підвищення рівня життя в лісовому секторі необхідний довгостроковий підхід до поліпшення комунікації з питань лісівництва, лісової науки, освіти та обміну знаннями.

 

На національному рівні необхідна краща координація між лісівниками, університетами та науково-дослідними установами, а також на стику науки і політики, в тому числі через співпрацю з місцевими громадами. Лісова політика має бути науково обґрунтованою, охоплювати всі зацікавлені сторони та бути інтегрованою в ширшу політику на основі ландшафтного підходу. Національний центр передового досвіду за підтримки донорів міг би допомогти у проведенні та поширенні лісогосподарських досліджень в Україні, що мають відношення до політики.

 

На міжнародному рівні співпраця та дипломатія можуть спиратися на існуючі мережі через технічні агентства ООН та спеціалізовані організації, IUFRO, EFI, IIASA та інші, включаючи донорів. Можливості для співпраці існують, але вони недостатньо відомі серед тих, для кого вони призначені. Правові та мовні бар'єри створюють додаткові проблеми. Законодавча база лісової політики України повинна відповідати законодавчій базі ЄС, щоб повною мірою скористатися ЄС, щоб повною мірою скористатися регіональними можливостями для співпраці. Існуючі механізми фінансування не повністю відповідають потребам і потребують уваги.

 

Пріоритети для дій

Лісова наукова дипломатія та міжнародна співпраця є ключовими для відновлення лісового сектору України. Пріоритети для дій та інвестицій включають:

 

Пріоритет: Національне узгодження

• Посилити обмін інформацією та співпрацю між науковцями-лісівниками в Україні та іншими суб'єктами, такими як уряд та місцеві громади.

• Розбудова потенціалу для взаємодії між наукою, політикою та практикою

Як підтримати

 - Короткострокова: Співпрацювати з технічними агентствами ООН, такими як ФАО та ЮНЕП-Карпатська конвенція, для підтримки науково-практичної взаємодії, яка передає знання з лісової науки для застосування на місцях.

 - Середньострокова: Донори можуть підтримати проведення регулярних круглих столів, семінарів, аналітичних записок та науково-популярних видань для покращення діалогу та комунікації між лісівничою наукою та політикою, а також між лісівничою наукою та громадськістю в Україні.

 - Середньострокова: Посилити роль лісогосподарських університетів та дослідницьких центрів у наданні все більш достовірних наукових даних.

 

 

Пріоритет: Центр передового досвіду

• Створити Центр передового досвіду як експертний аналітичний центр з питань лісового господарства України.

• Закласти основи незалежного інформаційного центру для збору та обміну інформацією про лісову науку, освіту та співробітництво.

• В рамках центру ініціювати створення координаційного хабу для лісової науки, освіти та політики.

 

Як підтримати

 Негайно: Підтримати створення національного центру передового досвіду в галузі лісової науки при українському університеті.

 

Пріоритет: Міжнародне співробітництво

• Спиратися на існуючі міжнародні мережі, наприклад: Технічні агентства ООН та інші організації ООН, IUFRO, EFI, IIASA та інші.

• Посилити тісну співпрацю з донорами, в тому числі у сфері філантропії.

 

Як підтримати

- Короткострокова перспектива: Сприяти членству українських дослідників у консорціумі "Горизонт Європа" через новостворений офіс у Києві.

- Середньострокова перспектива: Запустити проектні конкурси для України, щоб визначити порядок денний у пріоритетних галузях для досліджень на національному рівні та на рівні ЄС.

- Довгострокова перспектива: Повністю інтегрувати українську лісову науку та освіту в дослідницькі та інноваційні програми ЄС.

ПРО ФОРУМ

 

Форум «Лісова наука та освіта в Україні: Потреби та пріоритети співпраці» відбувся 21-22 листопада 2023 року в Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (IIASA) в Лаксенбурзі, Австрія. Гібридний захід був спільно організований IIASA, Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Міжнародним союзом лісових науково-дослідних організацій (IUFRO) за підтримки Федерального міністерства сільського господарства, лісового господарства, регіонів та водного господарства Австрії (BML) і ґрунтувався на попередній роботі Forest Europe та Міжнародної наукової ради (ISC). 

 

Організаційний комітет форуму складався з представників трьох приймаючих організацій - IIASA, НУБіП та IUFRO. Підготовку до форуму здійснював Науково-консультативний комітет, до складу якого увійшли представники провідних науково-дослідних та освітніх установ з України (ФАН, НУБіП, УНФУ, УРІФМ) та з-за кордону (BFH/HAFL, IFSA, IIASA, IRET-CNR, LUKE,). Було докладено спільних зусиль, щоб забезпечити участь у форумі широкого кола зацікавлених сторін, які представляють лісовий сектор України та відповідні міжнародні організації.

 

Дводенний форум мав на меті оцінити поточний стан та потреби лісового сектору в Україні (день 1), а також визначити пріоритети та дії для подальшого розвитку (день 2). 

У перший день були проведені три вхідні сесії. На першій сесії представники міжнародних організацій (Програма ООН з навколишнього середовища - Карпатська конвенція, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Європейська комісія, Європейський інститут лісу, МНК та Міжнародна асоціація студентів лісового господарства) представили оновлену інформацію про свою діяльність з підтримки лісового сектору в Україні. На другій сесії українські вчені-лісівники на початку та в середині кар'єри представили свої дослідження впливу війни та зміни клімату на українські ліси та лісове господарство. На третій сесії старші наукові співробітники, в тому числі представники найбільшого поточного проекту в галузі лісового господарства з ведення Національної лісової інвентаризації, представили дослідження підходів до оцінки та моніторингу лісів, потреб та підтримки в Україні. Після вступних сесій відбулася сесія "Світового кафе", де три робочі групи визначили та підсумували пріоритети для лісової науки, освіти та співпраці в Україні.

 

На другий день було проведено три круглі столи на ці теми для подальшого розвитку пріоритетів, і учасники визначили можливі заходи та рішення для підтримки лісової науки та освіти в Україні. На завершення була проведена спеціальна заключна сесія для обговорення стратегічних дій, спрямованих на підтримку подальших кроків.

 

На завершення учасники форуму подякували організаторам, спонсорам та приймаючій стороні за увагу до проблем лісового сектору України і висловили сподівання на проведення подібних заходів для моніторингу прогресу в реалізації визначених пріоритетів та заходів, а також для продовження дискусій та розробки стратегії розвитку потенціалу лісової науки та освіти в Україні на користь сектору.

ПЕРЕЛІК УСТАНОВ-УЧАСНИКІВ

 

• Австрійське федеральне міністерство сільського господарства, лісового господарства, регіонів та водного господарства (BML) 

• Австрійський науково-дослідний центр лісів (BFW)

• Бернський університет прикладних наук, Школа сільськогосподарських, лісових та харчових наук (BFH HAFL)

• Європейська Комісія (ЄК), Генеральний директорат з питань сільського господарства та розвитку сільських територій

• Європейський інститут лісу (EFI)

• Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО)

• Лісова Європа

• Forest Release

• Лісова опікунська рада (FSC) Україна

• Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини (BMEL)

• Міжнародна асоціація студентів лісового господарства (IFSA)

• Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA)

• Міжнародна наукова рада (ISC)

• Міжнародна спілка лісодослідних організацій (IUFRO)

• Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП)

• Інститут природних ресурсів Фінляндії (Luke)

• Регіональний центр моніторингу пожеж у Східній Європі (REEFMC)

• Науково-дослідний інститут наземних екосистем Національної дослідницької ради Італії (IRET-CNR)

• Мережа SILVA

• Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство)

• Шведський університет сільськогосподарських наук (SLU)

• Український національний лісотехнічний університет (УНЛТУ) 

• Український науково-дослідний інститут лісового господарства та лісової меліорації (УНДІЛМ)

• Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) - Карпатська конвенція

•Університет Східної Фінляндії (UEF)

• Університет природних ресурсів та наук про життя, Відень (BOKU)

• Всесвітній фонд природи (WWF) в Україні

---