Товариство лісівників України
Ш. Руставелі, 9-А, 54
місто Київ, Україна , 01601
+38 (044) 235-23-48

Новина


ФОТО 1.Демонстрація під час COP26 у Глазго. Джерело - фото REUTERS / Ив Герман

ФОТО 2. Кліматичні переговорники у Глазго після завершення фінальної стадії переговорів. Джерело - Філ Нобл / Reuters

ФОТО 3. Саймон Кава, міністр юстиції, зв'язку та закордонних справ острівної держави Тувалу (Полінезія) готується до запису заяву на COP26, стоячи в океані у столиці Фунафуті, 5 листопада 2021 року. Джерело – твітер Reuters

ФОТО 4. Представники української делегації на СОР26. Джерело - mepr.gov.ua

23
лис

До чого домовились на конференції СОР26 у Глазго: українські підсумки

Україна представила на заході оновлений Національно визначений внесок (НВВ) зі скорочення парникових газів та пообіцяла до 2035 року відмовитись від використання вугілля. Результати Міжнародної кліматичної Конференції ООН COP26, яка тривала два тижні в листопаді 2021 року у шотландському місті Глазго, зібрала лідерів біля 200 країн для вирішення питань протидії наближенню кліматичної кризи.   Конференція завершилася схваленням глобальної угоди про прискорення дій щодо клімату. Головна мета угоди – не допустити збільшення середньої температури повітря на планеті на 1,5°С вище доіндустріальних рівнів.   Проте експерти вважають, що форум не повністю виправдав сподівання організаторів. Про що домовилась світова спільнота у Глазго, як оцінюють конференцію світові та українські експерти, які ініціативи по протидії змінам клімату підтримала Україна та де брати фінансування на ці заходи, дізнавалась “Українська енергетика”

Підсумки кліматичної конференції ООН

Складність переговорів підтверджує той факт, що вони тривали на день більше запланованого. Втім за результатами переговорів 13 листопада було схвалено угоду, в якій делегати від країн-учасниць домовились про низку рішень та ініціатив, спрямованих на подолання викликів кліматичної кризи.

У повідомленнях британських ЗМІ йдеться, що делегати COP26 досягли прогресу в скороченні викидів та адаптації до змін клімату, але не змогли дійти згоди щодо термінів відмови від вугілля.
 

    "Делегати COP26 досягли прогресу в скороченні викидів та адаптації до клімату, але не змогли дійти згоди щодо термінів відмови від вугілля"

 Серед ключових положень кліматичного пакету, прийнятого у Глазго, називають домовленість щодо перегляду НВВ на кліматичному саміті у 2022 році в Єгипті та на наступному 2023 році. За словами організаторів це означає, що країни, які відстають з амбітністю заходів щодо скорочення викидів, мають час на перегляд своїх зобов’язань.

Експерти підрахували, що сукупні цільові показники зі скорочення викидів, які країни презентували на COP26 у Глазго, можуть призвести до передбачуваного нагрівання на 2,4°C вище за доіндустріальні рівні, що набагато перевищує ціль у 1,5°C, встановлену в Паризькій угоді 2015 року.

Стосовно вугілля, як найбільш “брудного” викопного палива, яке пропонувалось “припинити використовувати” у визначені країнами терміни, делегати пішли на компроміс та прийняли м’якший варіант.

На цьому наполягали представники Індії, які наприкінці конференції наголосили на зміні формулювання на “поступово скорочувати”. Свою позицію індійська сторона аргументувала тим, що вугілля – ключовий викопний енергоресурс, який забезпечує 70% енергії країни, а значна частина її сільського населення взагалі не має доступу до безперебійного електропостачання.

Крім того на конференції прийняли рішення, що розвинені країни з державних та приватних джерел виділятимуть бідним країнам допомогу на заходи з адаптації до кліматичних змін та скорочення викидів. Впродовж п’яти наступних років фінансування для країн, що розвиваються, досягне $500 мільярдів.

Втім представники кліматично вразливих країн висловили незадоволення, наголошуючи, що цього фінансування може бути недостатньо, а частина країн, навіть таких економічно успішних як, наприклад, Австралія, представили недостатньо амбітні цілі у своїх НВВ або досі не визначили свої зобов’язання зі скорочення викидів.

Заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук повідомила, що під час конференції СОР26 країни обговорювали намір у терміни до 2024 року суттєво збільшити  колективну ціль розвинених економік з кліматичного фінансування (New collective quantified goal) для країн з перехідною економікою та/або тих, що найбільше потерпають від наслідків змін клімату.

Українські активності на СОР26

 Україна активно готувалась до конференції і свою офіційну позицію представила у перші робочі дні кліматичної конференції. Під час зустрічей було презентовано оновлений НВВ, бачення ролі держави, експертної спільноти та бізнесу у протистоянні кліматичним змінам.   

В межах СОР26 українська делегація провела два заходи з презентації національної кліматичної політики.

У перші дні конференції Україна організувала панель "Ukraine 2030 – journey to green transition", де презентовала не тільки урядові плани щодо скорочення викидів, але і представила, як окремі бізнеси готуються до нових економічних умов з введенням СВАМ, інвентаризуючи власні викиди та обговорюючи ціноутворення на вуглець в Україні.  

Другій публічний захід "Дорожня карта НВВ2 України – шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості" відбувся 6 листопада. На ньому обговорювали можливі шляхи досягнення цілей оновленого НВВ та декарбонізації економіки України. Серед панелістів були представники Міндовкілля, Міненерго, Верховної Ради України, ЄБРР та Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини, а також управлінці коаліції NDC Partnership, яка допомагає країнам втілювати кліматичні зобов’язання.   

Протягом конференції Україна приймала участь в експертних переговорах. Ірина Ставчук розповіла, що основні дискусії точились щодо побудови прозорої системи кліматичної звітності – обліку скорочення викидів, запровадження єдиних форматів та термінів подання кліматичних цілей НВВ, кліматичного фінансування.
 

Що відмічають неурядові учасники СОР26 з України

 
“Результати СОР26 у Глазго можна вважати успішними для усіх країн, в тому числі й для України, хоча могло бути й краще, особливо в частині відмови від вугілля та розвитку ринкових механізмів декарбонізації економік”, – підсумовує роботу конференції член делегації Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Координаторка програми "Зміна клімату і енергетична політика" Фонду ім Бьолля в Україні Оксана Алієва серед позитивних новин відмічає, що країни мають оновити довгострокові стратегії у відповідності цілям кліматичної нейтральності до середини століття. Вона підкреслює актуальність цього пункту для України. За її оцінкою нинішня Стратегія низьковуглецевого розвитку не передбачає скорочення, а направлена на стабілізацію викидів на поточному рівні.

Крім того експертка інформує, що депутати СОР26 нарешті затвердили “Книгу правил” Паризької угоди, прийнятої ще у 2015 році, включаючи ринкові механізми і статтю 6. В документі зазначено, що подвійне обрахування викидів виключається.  

Разом з тим Оксана Алієва застерігає: документ передбачає, що частину згенерованих після 2013 року кредитів за механізмом чистого розвитку (МЧР) і невикористаних досі можна застосовувати до 2025 року, а це може обвалити ціну на ринку. Також фахівчиня вказала на існування ризиків застосування ринкового механізму для грінвошінгу – екологічного маркетингу із застосуванням недоброчесного “зеленого” піару.

Інтерес щодо міжнародного вуглецевого ринку ринкових механізмів Паризької угоди, які було визначено під час СОР26, проявляють українські компанії-виробники.

Механізми, які охоплює стаття 6 Паризької угоди, пояснює консультант з питань охорони довкілля Микола Шлапак. Він констатував, що керівні документи з питання вуглецевих ринків на СОР26 прийнято, тож можна очікувати значного прогресу у становленні нових вуглецевих ринків протягом найближчих років.

“Проекти, де ціна на вуглець впливає на рішення, є першими кандидатами для застосування нових ринкових механізмів”, – прогнозує експерт.

Українським компаніям, які планують інвестиційні проекти, що призводять до скорочень викидів, Микола Шлапак радить починати працювати над оцінкою скорочень і закладати ціну на вуглецеві викиди у фінансові моделі.

“Для делегації важливим питанням був доступ України до програм з розвитку інституційного потенціалу в рамках Кіотського протоколу і Конвенції по зміні клімату. Цього року відбувся перегляд цих питань і рішення повністю влаштовують: Україна продовжуватиме мати доступ до відповідних програм [та фінансування], тепер ще й по питаннях адаптації до зміни клімату”, – відмічає учасниця конференції Анна Аккерман, експертка з питань клімату та енергоефективност ГО “Екодія”.

Серед важливих для України тем експертка відзначила порушення на конференції українською делегацією питання Криму, оскільки Росія постійно намагається подати звіти, в які Кримський півострів включений як нібито частина території РФ.

“Делегація ставила собі ціль не допустити публікацію звітів, де є інформація про Крим без посилання на рішення Генеральної Асамблеї ООН. Це було досягнуто, хоча фінальна мета – це, щоб на всіх цих звітах були відповідні нотатки”, – поділилась досягненням Анна Аккерман.

Олександр Дячук відзначає продуктивність і лідерство керівництва та основних перемовників української делегації на СОР26 та констатує, що Україні варто і надалі суттєво посилювати зусилля та розширювати можливості країни на наступних кліматичних форумах.

Україна окреслила терміни відмови від вугілля


На СOP26 Україна заявила про рішення відмовитись від використання вугілля для виробництва енергії до 2035 року. У медіа відмічають, що це відбулось навіть на фоні сьогоднішнього дефіциту вугілля та загальної кризи в енергетиці країни.

Для розвитку міжнародного партнерства в цьому напрямі Україна 3 листопада разом ще з 28 країнами приєдналась до коаліції Powering Past Coal Alliance (PPCA).

Ця організація  об’єднує національні уряди, підприємства та організації, що просувають перехід від вугільної генерації до “чистої” енергії. При цьому члени коаліції беруть зобов’язання забезпечити справедливу трансформацію видобувних регіонів та окреслити конкретні терміни відмови від вугілля. Наразі в РРСА входить 165 країн.

"Україна рухається до декарбонізації енергетичного сектора, зокрема, до повного виведення з експлуатації вугільних теплових електростанцій, а також значного збільшення відновлюваної генерації, – наводять у релізі PPCA коментар міністра енергетики України Германа Галущенка. – Однак ця мета вимагає розвитку гнучкої та низьковуглецевої генерації, а також інтеграції енергетичних ринків України та ЄС. У цьому контексті ми працюємо з нашими міжнародними партнерами над залученням інвестицій, технологій та досвіду".

У коаліції також відмічають, що вступ до РРСА – вагомий крок  для України, яка є третьою в Європі за потужностями вугільної генерації після Німеччини та  Польщі.

    На СOP26 Україна заявила про рішення відмовитись від використання вугілля для виробництва енергії до 2035 року

 Крім того у альянсі повідомили, що до організації приєдналась компанія ДТЭК – найбільший приватний інвестор в енергосектор України, який зобов’язався до 2040 году забезпечити виробництво електроенергії без використання вугілля.

В центрі екологічних ініціатив “Екодія” відмічають, що це безпрецедентне рішення, яке допоможе Україні позбутися “брудних” вугільних потужностей та модернізувати економіку країни.

Коментуючи наміри України відмовитись від вугілля, експерти “Екодії” зауважили, що заява існує поки на рівні декларації і не зазначена у документах національного рівня, тому ще потребує офіційного закріплення урядом.

Втім експерти “Екодії” Анна Аккерман та Костянтин Криницький, які досліджують тему трансформації вугільних регіонів, наголошують, що дата відмови від використання вугілля в електроенергетиці попередньо не обговорювалась на національному та регіональному рівнях.

Тож українські фахівці пропонують для досягнення консенсусу брати до уваги світову практику попереднього обговорення проблемних питань усіма зацікавленими сторонами: державою, органами місцевого самоврядування, бізнесом, закладами освіти, громадськістю.

Що стосується інших світових економік, то деякі країни поки утримуються від конкретних заяв та альянсів. Так у повідомленні ВВС Україна зазначається, що такі найбільші гравці вугільного ринку як Китай, Індія, Австралія та США не пристали до угоди. Крім того експерти відзначають, що на цьогорічній конференції не йшлося про відмову від нафти та газу.

Доступ до кліматичних фінансів

Щодо фінансування декарбонізації, українська делегація на форумі провела переговори з кількома міжнародними фінансовими інституціями.

Під час СОР26 українські переговорники узгодили з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) підхід щодо реалізації оновленого НВВ та підтримку банку.

Голова делегації, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зазначила, що ЄБРР планує збільшити фінансування екологічних проектів щонайменше до 50% до 2025 року.

За словами  Ольги Стефанішиної “зелений” перехід України потребуватиме приблизно 10 млрд євро щорічно впродовж наступного десятиріччя. Вона відмічає, що частково ці кошти будуть мобілізовані на національному рівні, ще частину Україна розраховує залучити за допомогою міжнародних фінансових інституцій.
Ольга Стефанішина вважає, що важливо закріпити принцип рівності країн у веденні кліматичної звітності та зберегти інституційну підтримку та доступ до фінансових ресурсів для країн з перехідною економікою.

“Українська делегація послідовно порушувала питання доступу України до Зеленого кліматичного фонду ООН. Завдання на наступний СOP – за підтримки партнерів завершити цей процес", – зазначила голова делегації.

Важливим  партнерством учасники делегації називають запрошення України до  “Лідерської групи для індустріального переходу” (The Leadership Group for Industry Transition). Об'єднання включає країни та великі світові компанії, які прагнуть досягти нульових викидів вуглецю в промисловості до 2050 року.

Учасниця делегації народна депутатка Леся Василенко розказала, що Україна наразі в процесі приєднання до цієї групи, що включає США, Велику Британію, Швецію, Фінляндію, Німеччину, Індію, Аргентину та інші країни, які забезпечують заходи щодо інновацій, фінансування та надають платформу для обміну ноу-хау.

“Ми говорили про фінанси, необхідні на розвиток нових технологій в секторі будівництва, транспорту, енергетики та сільського господарства. По суті про гроші на науку і технологію, так званий R&D. А також інвестиції у повну перебудову галузей”, - підсумувала Леся Василенко зустріч з партнерами LeadIT.

За оцінкою Ольги Стефанішиної, ця зустріч ілюструвала зростання значення спільних ініціатив, запущених на СОP26. Це стверджував на панелі і спеціальний представник президента США з питань клімату Джон Керрі, який визначив партнерство, як нове лідерство.

Втім на круглому столі “Життя після Глазго” Ольга Стефанішина заявила, що зусилля України з протидії кліматичним змінам не були враховані при ухваленні рішень кліматичного саміту в Глазго. Несправедливим віцепрем’єрка називає "небажання переглядати Україну як країну додатка 2" – тобто визнання як країни, яка є не донором, а реципієнтом фінансової допомоги для реалізації екологічних програм.

Замміністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук додала, що розмір фінансової підтримки, яку наразі отримує Україна на розвиток потенціалу, в тому числі в рамках адаптацій до зміни клімату, дозволяють реалізувати лише невеликі проєкти.

Сподівання України на створення спеціального фонду обсягом біля $100 млн для країн, що розвиваються, під час СОР26 не справдилися, хоча сторони планують повернутись до розгляду цього питання у 2024 році.

"Остаточної домовленості про створення цього фонду так і не було досягнуто. Наразі країни, що розвиваються, мають представити проекти, на які можуть бути витрачені ці кошти. Крім того, потребує визначення, за якими критеріями проекти будуть вважатися такими, що протидіють змінам клімату", – розказала Ірина Ставчук під час круглого столу “Життя після Глазго”.
 

    Ольга Стефанішина: “Українська делегація послідовно порушувала питання доступу України до Зеленого кліматичного фонду ООН. Завдання на наступний СOP – за підтримки партнерів завершити цей процес”

 
“Важливо на конференції у Глазго було відчувати, що Україна знаходиться у центрі формування нових міжнародних кліматичних, економічних політик. І ми будемо працювати над тим, аби залишатись проактивним гравцем у цьому глобальному процесі, – прокоментувала Ольга Стефанішина. – Так само, як ми сьогодні вже ведемо діалог з ЄС про синхронізацію наших політик з Європейським зеленим курсом в рамках окремого інституціоналізованого треку. Україна, як найбільша країна Європи, зі значними ресурсами, є важливим учасником зеленої трансформації континенту”.

Конференція показала, що протидія глобальній зміні клімату неможлива без мобілізації всіх країн, міжнародної координації та підтримки, співпраці між урядом та бізнесом, обміну інноваціями та технологіями.

При цьому фінальний документ, за словами учасників, отримав змішану реакцію: від розчарування через брак амбіційності до стриманого оптимізму.

Найбільш болючим питанням, експерти називають завдання відмови від викопного палива, передусім вугілля. Українські зобов’язання фахівці оцінюють позитивно, проте відзначають, що не було попереднього обговорення цих намірів всередині країни.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Важливим питанням для України залишається доступ до кліматичних фінансів, це завдання Україна ставить собі на наступні кліматичні конференції.

 
Автор: Лариса Білозерова