До 21 річниці створення Національного природного парку «Сколівські Бескиди»

• Автор:  Прес-служба Львівського ОУЛМГ
  
• Загальні новини

Питання охорони навколишнього природного середовища, створення природно-заповідних об’єктів, зокрема на Сколівщині, почали вивчати і обговорювати науковці і працівники природоохоронних установ Львівщини з кінця 70-х років ХХ століття

   З відомих нам на сьогодні джерел, вперше, можливі варіанти розширення мережі природно-заповідних територій шляхом створення національних природних парків серед інших і «Сколівські Бескиди» сказано доктором біологічних наук, професором С. Стойком в статті «Яким бути природному парку» (1982 р.).
   За сприяння науковців  м. Львова було підготовлено обґрунтування організації національного природного парку  з першим варіантом назви «Українські Бескиди» площею понад 110 000 га.  Цей проект передбачав включення до складу НПП різних територій і земель різних користувачів, як лісового фонду так і земель сільськогосподарського призначення, даний проект через велику площу виявився безперспективним.
   І нарешті багаторічна праця багатьох людей: науковців, працівників природоохоронних і лісових установ, а також громадськості увінчалась успіхом – 11 лютого 1999 року Президент України Л.І.Кучма підписав Указ за №157/99 «Про створення національного природного парку «Сколівські Бескиди» загальною площею 35684 га, у тому числі 24702 га, що надані йому у постійне користування, та 10892 га, що включені до його складу без вилучення у землекористувача (Сколівський військовий лісгосп), підпорядкувавши його Державному Комітету лісового господарства України в складі ДЛГО «Львівліс».
   Чисельність працівників Національного парку від часу створення є сталою на рівні 155-160 чол. Коефіцієнт  стабільності персоналу за 21 рік роботи складає 85%.  35 осіб працюють в парку безперервно з часу його заснування.
   Парк створений виключно за рахунок площ лісових ділянок, середній вік насадження яких у 2000р.  складав  78 років , а в 2019р – 83 роки.
   На даний час загальний запас деревини в лісах НПП складає 8,3 млн. м3. Користування деревиною завжди було невеликим, але і так  суттєво зменшено з 16,9 тис. м3  за 2000 рік до 9,6 тис. м3 за 2019 рік.  Від щорічного приросту деревної маси в насадженнях використовується для заготівлі і вивозки лише від 10%  до 17% із можливих 100%. Суцільні санітарні рубання останній раз проводились у 2016 році. Самовільні рубки зменшились з 42 м3  у 2000 році до 13м3  на даний час. Вартість основних фондів зросла з 650,80 тис. грн. до 3,7 млн. грн.
   Вагомий здобуток у природоохоронній діяльності досягнуто завдяки виконанню одинадцяти екологічних програм. Серед них найуспішніші:  «Відновлення популяції зубра», «Збереження чисельності ведмедів», «Розвиток рекреаційної діяльності». За рахунок їх виконання чисельність зубрів  зросла  до  35  особини, а  ведмедя до 27 .
  Рекреаційна інфраструктура парку на даний час складається: з 8 рекреаційних зон, 4 еколого-просвітницьких центрів, 4 шкільних лісництв, 2 туристичних притулків, 8 еколого - пізнавальних стежок та  10 пішохідних маршрутів,  загальною протяжністю  95 км, 2 вело- та 2 автомобільних маршрутів.Платні послуги для відвідувачів почали надаватися з 2001  року та  їх вартість щорічно поступово зростала   з   700   грн.  до 1 млн. 51 тис. за минулий рік. 
   В доробку наукового відділу: 8 монографій, атлас «Рідкісних видів рослин і тварин», ілюстрований атлас,  2 збірники матеріалів конференцій,  9  буклетів,  20 томів Літописів природи.
   Охорона природного середовища, з метою якого  і створено парк була і залишається основним  завданням.  Але природа  змінюється.Так за даними літописів, середня температура повітря  у 1999-му році становила 7,7градусів за Цельсієм, а  у 2019-му - 10.7 С . Середня кількість опадів за рік  у 1999-му році  -  1294 мм, а у 2019-му - 1028 мм.
   За 21 рік  роботи  парк став відомим в регіоні, Україні та Європі. Це і є основним результатом і досягненням колективу. Очевидно саме таку мету передбачали розробники першого варіанту нацпарку під назвою «Українські Бескиди». А в народі нас ще називали: «Зелена зона», «Зелені Бескиди», «Святі Бескиди», «Лісоохоронна»,  «Рибоохоронна», «Націоналісти».
  Адміністрація парку висловлює щиру подяку науковцям, друзям-лісівникам, екологам, владним структурам, депутатам, громадським організаціям, активістам та всім, хто долучився до створення,  встановлення і підтримки нашої установи.
   Нехай прийдешня 22 весна для працівників парку та всієї України стане мирною.