До 100-річчя від Дня народження Бориса Миколайовича Лук’янова, Міністра лісового господарстваУРСР у 1966-1979 роках

• Автор:  Пресслужба ТЛУ
  
• Актуальні новини, Загальні новини

18 червня 2021-го року виповнюється 100 років від Дня народження Лук’янова Бориса Миколайовича. За 42 роки немало змінилося керманичів лісового господарства в Україні. Чому сьогодні ми згадуємо саме Бориса Миколайовича Лук’янова, Міністра лісового господарства УРСР у 1966-1979 роках? Що такого видатного він зробив, що заслуговує особливої уваги?

     Мало залишилося його колег, соратників, тих, хто спілкувався з  ним і може про нього розказати. Разом з тим, говорять архіви і рукописи.
     «Ліс ділить людей на творців, споживачів, прагматиків і романтиків. Борис Миколайович був творцем і мрійником. Він мріяв про перетворення України в квітучий сад,  збільшення площі лісів  та підвищення їх продуктивності і якості,  закріплення сипучих пісків,  заліснення ярів,  створення повної мережі полезахисних та прибережних  лісосмуг.  Після того, як Борис Миколайович очолив лісову галузь, в Україні розгорнулися  масштабні планомірні роботи з підвищення продуктивності лісонасаджень, створення зелених зон навколо міст і робітничих селищ та полезахисних лісосмуг, механізації лісокультурних, лісогосподарських та лісозаготівельних робіт, в кілька разів зросли посадки  лісових і захисних лісонасаджень в степовій зоні України. Багато сил і енергії вкладено ним у перетворення лісового господарства  на механізовану високоефективну галузь, реконструкцію малоцінних лісонасаджень. Дуже багато зробив він для  приборкання Олешківських пісків на Херсонщині. Завдяки його ініціативі в 60-х роках ХХ  сторіччя розгорнулися  масштабні роботи  по боротьбі з водною і вітровою ерозією,  будівництву земляних  водонакопичувачів та водонаправляючих валів, водоскидних  залізобетонних споруд».
     «Борис Миколайович Лук’янов відзначався скромністю і глибокими професійними знаннями. Його погляди були спрямовані на перспективу  і вирішення головних проблем. Для підлеглих він був мудрим наставником і порадником. Кожна колегія, яку він проводив, була школою для підлеглих. Він здобув великий авторитет  як в урядових органах, так і серед підлеглих і  робив все для того, щоб у колективі панувала доброзичлива атмосфера. В душах і серцях його підлеглих і сьогодні проростає насіння, посіяне його добротою», -  Анатолій Іванович Сабадир, який збирає по  крихті спогади і матеріали про Бориса Миколайовича Лук’янова, знайшов такі слова невідомого автора про знаменитого міністра, і, за його словами, "…готовий підписатися під кожним словом, стверджуючи істинність зазначеного".

ДОВІДКА:

  Борис Миколайович Лук’янов народився  18 червня  1921 року  на Хмельниччині в сім’ї  лісничого.
1938-1941 роки – студент лісогосподарського факультету Київського сільськогосподарського інституту. Ліс став для нього справою  всього життя.  
 - З 1941 року -  навчання у Воронезькому інституті лісового господарства, потім був евакуйований в Котельницький район Кіровської області РРФСР.
 - У 1942—1945 роках — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни з лютого 1943 року. Служив старшим писарем штабу полку, командиром стрілецького відділення 12-го повітряно-десантного гвардійського полку 4-ї повітряно-десантної гвардійської армії. Член ВКП(б) з 1945 року.
Освіта вища. У 1946 році закінчив Київський інститут лісового господарства.
 - У 1946—1950 роках — лісничий Зіньківського лісництва  Проскурівського лісгоспу, старший лісничий Старокостянтинівського лісгоспів Кам'янець-Подільської області.
 - У 1950 році закінчив Вищі лісові курси із підготовки керівних працівників Міністерства лісового господарства СРСР.
 - У 1950—1953 роках — 1-й заступник міністра лісового господарства Литовської РСР.
 - У 1953—1954 роках — директор Сторожинецького лісового технікуму і Чернівецької області.
 - У 1954—1957 роках — заступник міністра сільського господарства Української РСР.
 - У 1957—1959 роках — начальник Головного управління лісового господарства і полезахисного лісорозведення Міністерства сільського господарства УРСР.
 - У 1959—1966 роках — начальник Головного управління лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР.
 - 20 травня 1966 — 30 грудня 1979 року —  Міністр лісового господарства Української РСР, Депутат Верховної  Ради УРСР  VII, VIII та   IX  скликань, член Ревізійної комісії XXV з’їзду КПУ, автор та головний доповідач нової редакції Лісового Кодексу, прийнятого на сесії Верховної Ради Української РСР IX скликання у грудні 1979 року. Ідеолог та координатор розробки і затвердження Державної програми «Ліс» прийнятої у 1978 рр.

Нагороди
• орден Жовтневої Революції
• три ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958,)
• орден Червоної Зірки (27.10.1943)
• медаль «За відвагу» (7.03.1945)
•  дві медалі «За бойові заслуги» (19.05.1943, 28.05.1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• Заслужений лісовод Української РСР (1971)
  Це дуже короткий опис у цифрах життя видатної людини, яка присвятила своє життя лісу. Про нього ще напишуть книги, можливо, знімуть фільм, бо його життя і його справи варті, щоб про нього пам'ятали і вшановували на найвищому рівні.