ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ-35 РОКІВ. ЧОРНИЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

• Автор:  За матеріалами сайту Тернопільського ОУЛМГ
  
• Загальні новини, Актуальні новини

Сьогодні вся Україна відзначає сумну дату в новітній українській історії – тридцять п'яті роковини аварії на Чорнобильській атомній станції, події, що змінила Україну і світ. Трагедія сталася на четвертому реакторі атомної електростанції у Чорнобилі в результаті необдуманого експерименту, технічних помилок і нещасного збігу цілого ряду обставин, пролунав вибух. Реактор тлів 11 днів, викидаючи в атмосферу величезну кількість радіоактивних субстанцій. Вивільнена тоді радіоактивна енергія дорівнювала енергії 200 бомб, скинутих на Хіросіму. Радіоактивна хмара призвела до забруднення понад 200 тисяч кв. км. на теренах України, Білорусі й Росії, досягнула Скандинавії і Західної Європи. Понад 350 тисяч осіб було евакуйовано. Тридцятикілометрову зону довкола Чорнобиля було оголошено закритою. Чорнобильську катастрофу визнано однією з найбільших у ХХ -му столітті.

Можливо, ми звикли до Чорнобиля... Як це не дивно. Ми звикли до наявності Зони відчуження, до болю відірваних від коріння людей, до небезпеки, що причаїлася під Саркофагом, до гіркого присмаку полину в наших душах. Звикли і змирилися. Поринули у поточні нагальні проблеми: добробут, недуги, політику.

Зовсім не думали про героїзм лісівники у ті зараз уже далекі квітневі дні 1986 року, коли їх одних із перших мобілізували на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи.

Ставши на шляху розбурханої атомної стихії, першими в героїчному двобої впали пожежники і дерева. Ліс, гинучи від радіонуклідного удару, взяв на себе значну долю небезпечної радіоактивності, яка могла поширитися набагато швидше і на більші території, як це сталося. У 30-кілометровій чорнобильській зоні під радіаційне забруднення потрапило 110 тис. га лісу.

У зоні радіаційного забруднення постійно існувала небезпека виникнення лісових пожеж, які могли призвести до повторного забруднення навколишнього середовища на далекій відстані.

Тому Міністерством лісового господарства України (тоді УРСР) було прийнято рішення про створення спеціальної оперативної групи з боротьби із лісовими пожежами.

Всі ці заходи здійснювалися за безпосередньої участі невтомного і всюдисущого заступника міністра Мінлісгоспу Валерія Брежнєва. Валерій Михайлович у ці тривожні дні – скрізь. У травні – на ліквідації пожеж , на початку червня формує оперативну групу Мінлісгоспу в Чорнобилі,у липні – на організації робіт із протипожежної безпеки «рудого лісу», а на початку осені організовує роботу з посадки дерев на місці захороненого “рудого лісу”. А ще паралельно займався проблемами дезактивації лісових насаджень, поліпшенням житлових умов евакуйованого населення, проблемами постачання продовольчих, промислових товарів, обладнання для переселенців і ліквідаторів.

Лісники працювали разом із Управлінням пожежної охорони. До цих робіт також залучалися інженерні війська, які мали на озброєнні потужну техніку.

Одним із заходів, які мали запобігати виникненню пожеж у сильно забрудненому радіонуклідами «рудому лісі», було влаштування мінералізованої смуги навколо нього. Це була дуже відповідальна робота. Розчистити смугу завширшки 30 метрів і завдовжки майже 6 кілометрів в екстремальних умовах і за такі короткі терміни було справою не з простих. Адже у випадку виникнення пожежі стався б додатковий викид радіонуклідів в атмосферу, чого не можна було допускати. Робота була справді відповідальною і тоді вдалося не допустити серйозних пожеж і навіть загорянь у «рудому лісі».

  Календарна дата катастрофи, що є близькою до Великодня – символу Воскресіння, нагадує, що Чорнобильська трагедія – знакова подія. Глобальні трагедії наполегливо нагадують нам, що прийшов час озирнутися і подивитися, як, за рахунок чого і для чого ми живемо .

Ліквідатори про цю подію ніколи не забудуть і хочеться, щоб молоді люди пам’ятали про цю трагедію, яка спіткала наш народ 26 років тому. Ми маємо зробити висновки з чорнобильської трагедії, щоб унеможливити її повторення у майбутньому.