Підвищення рівня екологічної безпеки країни шляхом збільшення лісистості її території за рахунок залісення деградованих,  малопродуктивних і техногенно забруднених земель. 

Ведення лісового господарства на засадах невиснажливого лісокористування і екосистемного підходу. 

Забезпечення охорони лісів від пожеж, зменшення кількості пожеж та мінімізація їх наслідків.

Забезпечення охорони лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства.

Проведення обліку лісів.

Здійснення захисту лісів від шкідників і хвороб.

Охорона і відтворення мисливських тварин.

Розвиток лісової інфраструктури.

Підвищення рівня екологічної культури поводження населення у лісах.

Питання нарощування лісистості держави  є одним зголовних  пріоритетів ведення лісового господарства України. 

В Україні кожний другий гектар лісу створений штучно. 

На непридатних для сільськогосподарського використання  землях за піввіковий період створено понад 1,4  млн. га протиерозійних насаджень. 

Залісення зрубів та збільшення площі лісів  проводиться шляхом лісовідновлення і лісорозведення.

 За останні п’ять років щорічній  середній обсяг відтворення лісів становить    53,4 тис. га. 

Для реалізації завдань з відтворення лісів  створено відповідну виробничу базу. На підпорядкованих Держлісагентству підприємствах  лісового господарства функціонують 3,5 тис.  га лісових розсадників, 11 га теплиць, в яких у рік вирощується у середньому до 300 млн. одиниць стандартного садивного матеріалу і  до 3-4 млн. саджанців для  озеленення. 

Для отримання якісного лісового насіння в Україні створена постійна лісонасінна база  площею 40,7 тис. га, в тому числі: 

2,1 тис. га плюсових насаджень; 

1,1 тис. га постійних лісонасінних плантацій;  

15,6 тис. га постійних лісонасінних ділянок; 

22,0 тис. га генетичних резерватів;  

4,6 тис. шт. плюсових дерев.

Вирощування і збереження лісу неможливе без вирішення проблем його захисту на всіх етапах його вирощування (захист насіння, сіянців у теплицях і розсадниках, лісових культур, стиглого лісу). Шкідливі комахи і збудники хвороб лісових рослин, а також інші чинники(кліматичні, антропогенні), спричиняють ослаблення лісу, призводять до його деградації і відмирання. 

Кліматичні та фізико­географічні умови України є сприятливими для масового розмноження шкідників і хвороб лісу, площа яких перевищує 600 тис. га, майже третя частина з них щорічно потребує проведення заходів боротьби. Найбільше страждають від шкідників лісу штучно створені ліси на Півдні і Сході України. 

Роботи із захисту лісу в Україні здійснює спеціалізована лісозахисна служба, діяльність якої координується Держлісагентством. Вона організована на базі семи державних спеціалізованих лісозахисних підприємств. До завдань зазначеної служби входять нагляд, облік шкідників і хвороб лісу, проведення лісопатологічних обстежень, призначення та проведення лісозахисних заходів, методична допомога працівникам лісової охорони на місцях.

Пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка та впровадження у практику біологічних засобів боротьби зі шкідливими комахами. Такі засоби не шкідливі для людини та довкілля і застосовуються в густозаселених районах України і в лісах, де використання хімічних засобів боротьби заборонено.

Нерегульована в минулому експлуатація лісів Карпатського регіону, яка супроводжувалася зміною корінних смерекових деревостанів на біологічно нестійкі похідні, інтенсивне ведення лісового господарства, техногенне забруднення, посилене рекреаційне навантаження помітно зменшили стійкість гірських лісів та збільшили обсяги ураження їх хворобами та комахами. Катастрофічного розмаху всихання ялинників в усій Європі набуло з 2003 року. На сьогодні обсяги всихання як похідних, так і корінних ялинників набули стихійних масштабів і продовжують збільшуватись й надалі. Це негативне явище сягнуло 36 тис. га і маса всихаючої на корені деревини становить більше  11 млн. куб. м.

Складною залишається проблема пошкодження ялиново ­ ялицевих і соснових насаджень однією з найбільш небезпечних хвороб  – кореневою губкою. Площа її осередків становить більше 120 тис. га.  В лісах державних лісогосподарських підприємств  в рік проводяться винищувальні заходи боротьби з шкідниками на площі до 10 тис. га.

Лісогосподарськими та лісозахисними підприємствами спільно з науковцями щорічно проводяться експериментальні роботи із застосування хімічних інсектицидів проти комах­шкідників коріння, гербіцидів проти багаторічних бур’янів на лісокультурних площах та фунгіцидів проти хвороб у розсадниках і лісових культурах.  

На сьогодні лісопатологічна ситуація в лісах України продовжує бути напруженою і вимагає постійної уваги та оперативних дій щодо недопущення масового ураження насаджень шкідниками і хворобами лісу.

Головною причиною лісових пожеж, як правило, є порушення вимог пожежної безпеки в лісових масивах у період високої і надзвичайної пожежної небезпеки та випалювання рослинності на сільгосподарських  угіддях.

У лісах державних лісогосподарських підприємств Держлісагентства створена мережа із 482 пожежно-спостережних веж, з яких 312 обладнано телевізійними системами спостереження. 

Лісвники проводять профілактично­роз’яснювальну роботу з населенням стосовно дотримання вимог пожежної безпеки у лісах, виявлення порушників цих вимог і притягнення їх до адміністративної відповідальності.  

Безпосередньо охорону лісів від пожеж забезпечують понад 1,7 тис. лісництв, 271 лісова пожежна станція, близько 17 тис. працівників державної лісової охорони. 

Технічне оснащення лісопожежних підрозділів державних лісогосподарських підприємств: 641 пожежний автомобіль, 347 лісопожежних модулів, 982 мотопомпи, 8,7 тис. ранцевих лісових обприскувачів, понад 2,1 тис. радіостанцій тощо.

Збереження біологічного різноманіття лісових деревних рослин і його використання в Україні здійснюється на лісівничо-­екологічній основі з врахуванням типологічного різноманіття лісів. 

Для збереження лісових генетичних ресурсів у місцях їх природного зростання взяті під охорону 22 тис. га генетичних резерватів, 2,1 тис. га плюсових насаджень, 4,6 тис. плюсових дерев та 15,6 тис. га постійних лісонасінних ділянок. 

Вегетативним і насінним розмноженням плюсових дерев створено близько 1,1 тис. га лісонасінних плантацій. 

Всі зазначені об’єкти призначені для збереження і відтворення генофонду та водночас є джерелом вихідного репродуктивного матеріалу для лісовідновлення, лісорозведення та лісової селекції.  

Лісові ландшафти в структурі природно-заповідного фонду України займають провідне місце. 

Лише у лісах, що належать до сфери управління Держлісагентства  створено майже 3,3 тис. територій та об’єктів природно­заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. 

Практично у всіх регіонах країни заповідність у лісах вища, ніж загальнодержавна.