Товариство лісівників України
Ш. Руставелі, 9-А, 54
місто Київ, Україна , 01601
+38 (044) 235-23-48

Лісова наука та інновації

Розвиток лісової галузі потребує наукового забезпечення реалізації державної  політики щодо запровадження сталого управління лісами, збільшення лісоресурсного потенціалу, а також лісистості України до оптимального рівня, підвищення ефективності лісогосподарського виробництва шляхом застосування сучасних науково обґрунтованих методів відновлення і вирощування лісів та раціонального використання різноманітних функцій лісів, охорони та захисту лісів від пожеж, шкідників і хвороб.
Основними лісівничими науковими установами країни є Український науково­дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА) та Український науково­дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака (УкрНДІгірліс).  УкрНДІЛГА (м. Харків) підпорядковані Степовий (м. Херсон) та Поліський (м. Житомир) філіали, 7 науково­дослідних станцій (Вінницька, Київська, Кримська, Луганська, Маріупольська, Новгород­Сіверська, Харківська) та Краснотростянецьке відділення УкрНДІЛГА.
Наукова діяльність УкрНДІгірліс (м. Івано­Франківськ) здійснюється на території Карпатського регіону (Івано­Франківська, Закарпатська, Львівська та Чернівецька області). Тут створено науково­дослідну та експериментальну бази, які включають Закарпатське відділення УкрНДІгірліс (м. Мукачеве), Гірське науково­дослідне відділення (с. Зелена), гідростаціонари. Дослідна мережа УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс охоплює всі природно­кліматичні зониУкраїни, а також унікальні об’єкти лісівничої науки, багато з яких створені понад 150 років тому. У 2004 році спільним рішенням Президії На­ціональної академії наук України (НАН України) та Державного комітету лісового господарства України інститути УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс отримали статус наукових установ подвійного підпорядкування – Держкомлісгоспу (нині – Держлісагентству, в частині фінансово­господарської діяльності та в науково­методичному плані) та НАН України (в науково­методичному плані). Наукові дослідження підвідомчих установ  
УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс охоплюють фундаментальні та прикладні аспекти.  Крім бюджетних, інститутами проводяться дослідження зі створення науково­технічної продукції за угодами як з галузевими організаціями і підприємствами, так і підприємствами суміжних відомств.
Наукові установи галузі мають велику дослідну базу, на об’єктах якої виконується переважна більшість досліджень. Близько третини загального обсягу наукових досліджень здійснюється на постійних стаціонарних дослідних об’єктах, які розташовані не тільки на землях дослідної мережі інститутів, а і в лісах підприємств галузі. На цей час існує близько 1100 таких об’єктів загальною площею майже 4 тисячі гектарів. Наукова діяльність подібних стаціонарів лише зростає. Науково­дослідні інститути галузі приділяють значну увагу зміцненню й розширенню контактів із міжнародними установами, участі в спільних міжнародних проектах. УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс є членами Міжнародної спілки дослідницьких лісівничих організацій  (IUFRO),  УкрНДІЛГА є членом Європейського лісового інституту. Вчені інститутів співпрацюють з науковими установами Білорусі, Польщі, Словаччини, Чехії, Фінляндії, Голландії, Австрії, Швейцарії, США, Німеччини та ін.
УкрНДІЛГА є Національним координуючим центром лісового моніторингу. Ним проводяться дослідження за європейською та американською програмами моніторингу лісів. Співробітники УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс беруть також участь у діяльності Європейських робочих мереж  ЕUFORGEN зі збереження генетичних ресурсів головних широколистяних деревних порід. Галузеві науково­дослідні інститути готують фахівців вищої кваліфікації через аспірантуру.
В УкрНДІЛГА функціонує спеціалізована  вчена рада із захисту десертацій: 06.03.01  – лісові культури та фітомеліорація, 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. УкрНДІЛГА видає збірник наукових праць «Лісівництво і агролісомеліорація», який включено до міжнародної науково­технічної бази Index Copernicus International (ICI).
Науковими дослідженнями інститутів передбачається розробка нових галузевих нормативних документів (правил, настанов, рекомендацій тощо), які вдосконалюють ведення лісогосподарської діяльності підприємствами  на засадах збалансованого розвитку.

 

 

 

 

 

 

Лісовпорядкування забезпечує органи влади та лісокористувачів різносторонньою інформацією про сучасний стан лісів, лісові ресурси, якісні та кількісні зміни, що відбуваються в лісовому фонді, здійснює прогнозування цих змін, проводить визначення науково обґрунтованих норм невиснажливого, раціонального, екологічно збалансованого лісокористування, розробляє комплекс заходів щодо відтворення, охорони і захисту лісів.
Лісовпорядкування, як комплекс заходів з організації ефективного ведення лісового господарства, є обов’язковим для всіх лісів України.
Єдиною державною лісовпорядною ор­ганізацією в державі є Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об’єднання (ВО «Укрдержліспроект»), яке безпосередньо підпорядковане Держлісагентству. 
У даний час виконуються дві категорії інвентаризації лісів: господарська (базове лісовпорядкування); оперативна (безперервне лісовпорядкування).Базове лісовпорядкування є основою для розроблення перспективних проектів організації та розвитку лісового господарства на 10 років.
Основним завданням безперервного лісовпорядкування є підтримання в актуалізованому стані інформації про лісовий фонд. За матеріалами базового і безперервного лісовпорядкування створюється і підтримується в актуалізованому стані повидільна і геопросторова бази даних лісового фонду. Повидільна таксаційна база даних (ПТБД) і геопросторова (картографічна) база даних (КБД) створені  майже для всіх лісів, підпорядкованих Держлісагентству, а також для значної площі лісів інших користувачів. Бази даних є складовою частиною інформаційної підтримки сталого розвитку лісового господарства та управління лісами і мають широке використання у виробничій і науковій сферах.
ВО «Укрдержліспроект» виконує також роботи, які безпосередньо не відносяться до ін­вентаризації лісів, але розширюють інформаційне забезпечення галузі: впорядкування мисливських угідь;  екологічний моніторинг стану лісів І рівня; грунтово­лісотипологічне обстеження лісових земель; детальне лісопатологічне обстеження лісів; протипожежне впорядкування лісів;спеціальне впорядкування рекреаційних лісів та об’єктів природно­заповідного фонду із складанням відповідних проектів топографо­геодезичні роботи і спеціальне картографування лісів; розроблення прикладних програмних продуктів; науково­дослідні роботи.  Основними напрямками розвитку
ВО «Укрдержліспроект» є запровадження в лісовпо­рядкуванні і лісовому господарстві сучасних геоінформаційних технологій, ос  во єння нових технологій інвентаризації лісів, екологічний моніторинг стану лісів, контроль за впроваджен­ням у виробництво проектів організації та розвитку лісового господарства. Впровадження сучасних геоінформаційних систем розширює можливості оцінки  лісового фонду через формування різних тематичних карт, отримання різноманітної довідкової інформації, прогнозування динаміки лісового фонду за різних сценаріїв організації лісогосподарського виробництва, побудови поверхонь і розрізів рельєфу та дає змогу забезпечити стале управління лісами на всіх рівнях (лісництво, лісогосподарське підприємство, область, Держлісагентство).

МОНІТОРИНГ ЛІСІВ

Моніторинг лісів є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.
Нормативно­законодавча база моніторингу лісів визначається Лісовим кодексом України, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»  та «Про рослинний світ». Згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391, проведення моніторингу ґрунтів  земель лісового фонду, лісової рослинності і мисливської фауни покладене на Держлісагентство. 
Україна приєдналася до пан’європейського процесу захисту лісів та підписала Страсбурзьку резолюцію S1 щодо проведення  моніторингу лісових екосистем (Резолюція  «Європейська мережа постійних ділянок мо­ніторингу лісових екосистем»). Необхідність  проведення моніторингу лісів зумовлена потребами виконання низки інших міжнародних зобов’язань України, зокрема, таких як: Конвенції ООН про широкомасштабне транскордонне забруднення повітря, Конвенція ООН про охорону біологічного різноманіття, Рамкова конвенція ООН про зміну клімату.
Моніторинг лісів в Україні проводиться узгоджено з вимогами Міжнародної Спільної Програми оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси в регіоні Європейської Економічної Комісії ООН (UNECE ICP Forests). Законодавством ЄС програма UNECE ICP Forests  визначена у якості основної програми моніторингу лісів, яка охоплює усі країни регіону Європейської економічної комісії ООН (UNECE). 
Діяльність з моніторингу за програмою UNECE ICP Forests проводиться на двох рівнях 
– рівень І (широкомасштабний моніторинг), який забезпечує систематичний збір інформації про зміни стану лісів у часі та просторі,  
та рівень ІІ (інтенсивний моніторинг), який забезпечує поглиблене вивчення ефектів впливу стрес­чинників на стан лісових екосистем. 
В Україні проводиться збір інформації про стан лісів на ділянках моніторингу І рівня на основі візуальних оцінок стану крон дерев та видимих пошкоджень лісової рослинності. 
Функції національного координаційного центру моніторингу лісів UNECE ICP Forests в Україні виконує Український науково­дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА), спеціалісти якого забезпечують науково­методичне супроводження спостережень та інформаційний обмін з координаційним центром  UNECE ICP Forests – PCC (м. Гамбург, ФРН). Функцію збору даних на польових ділянках моніторингу надано лісогосподарським підприємствам, а формування баз даних покладено на ВО «Укрдержліспроект». 
У центрі уваги моніторингу лісової рослинності знаходиться стан крони дерев, який слугує індикатором, що характеризує загальний стан окремого дерева або деревостану. Серед показників стану крони, які визначаються при моніторингу лісів, найбільш важливим є дефоліація – величина, яка свідчить про загальну нестачу листя у кроні дерева. Дефоліація є узагальнюючим показником стану дерев, вона характеризує ступінь їх пошкодження внаслідок інтегрального впливу різноманітних чинників. Дефоліація є загальноєвропейським показником (індикатором) сталого лісового управління, який характеризує стан і життєздатність лісових екосистем. Загалом стан лісів України за результатами моніторингу можна оцінити на даний час  як задовільний.
Лісова сертифікація – оцінка відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку. 
Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, еко­логічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства шляхом виконання відповідних загальновизнаних і таких, що заслуговують на довіру стандартів. Екологічно збалансоване і відповідальне ведення лісового господарства передбачає заготівлю лісоматеріалів та іншої лісової продукції при одночасному збереженні біорізноманіття та продуктивності лісів, природних екологічних процесів. 
Соціально орієнтоване ведення лісового господарства сприяє зростанню добробуту місцевого населення і суспільства в цілому, а також стимулює місцеве населення зберігати лісові ресурси. Економічно життєздатне використання лісових ресурсів означає, що лісове господарство і лісокористування організовані й управляються таким чином, щоб бути прибутковими, проте не за рахунок виснаження лісових ресурсів і природних екосистем. Виконання сертифікаційних робіт здійснюється акредитованими на міжнародному чи національному рівні компаніями. Такі процедури сертифікації гарантують незалежність, неупередженість та об’єктивність оцінки ведення лісового господарства у будь­якій країні. Незалежна оцінка і підтвердження відповідального ведення лісового господарства є не тільки ринковою вимогою, але й поступово стає частиною законодавства розвинутих країн світу, зокрема ЄС. Як наслідок, в Угоді проАсоціацію між Україною та ЄС міститься стаття відповідно до якої сторони зобов’язуються сприяти торгівлі законною і сталою лісовою продукцією. Останнє означає виконання процедур і дотримання вимог стандартів лісової сертифікації.
В Україні розвиток отримала лісова сертифікація за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council®, FSC) – міжнародної некомерційної неурядової організації, метою якої є просування відповідального управління лісами в усьому світі. 
Детальну інформацію про FSC можна отримати на її офіційному сайті: ic.fsc.org/. 
Станом на 1 квітня 2017 року площа сертифікованих лісів сягнула 3,645 млн га, що становить 35% лісового фонду країни. Усі сертифіковані ліси перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств. Акредитованими органами сертифікації видано 61 сертифікат відповідального ведення лісового господарства FSC. 
Функціонує Національне представництво FSC в Україні: тел.: +38 044 223 63 45;  email: info@fsc.org.ua, сайт: ua.fsc.org.